 Промислове виробництво цьогоріч скоротилося на 8,7 %. За січень-травень 2020 року обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 8,7 % у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.
Про це повідомляє Державна служба статистики
«У січні-травні 2020 року порівняно із січнем-травнем 2019 року індекс промислової продукції становив 91,3 %», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, у переробній промисловості за вказаний період виробництво скоротилося на 10,0 % порівняно із січнем-травнем 2019 року, у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 6,6 %.
За 5 місяців 2020 року в Україні було видобуто 8,44 млн тонн кам’яного вугілля (на 24,6 % менше, ніж за аналогічний період 2019 року), 707,3 тис. тонн сирої нафти (на 0,5 % більше), 318,2 тис. тонн газового конденсату (на 5,3 % більше), 8,13 млрд кубометрів природного газу (на 3,6 % менше), 20,97 млн тонн агломерованих залізних руд та концентратів (на 6,2 % менше).
Також за січень-травень 2020 року було вироблено 429,7 тис. кубометрів цегли керамічної (на 28,4 % менше, ніж за відповідний період 2019 року), 3,16 млн тонн цементу (на 2,3 % більше), 8,16 млн тонн чавуну (на 6,4 % менше), 3,89 млн тонн пласких напівфабрикатів із нелегованої сталі (на 6,6 % менше).
Електроенергії за січень-травень 2020 року було вироблено на 11,2 % менше, ніж за аналогічний період минулого року, – 60,04 млрд кВт-годин.
Згідно із даними Держстату, за 2019 рік обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 1,8 % у порівнянні із 2018 роком; у 2018 році зростання промислового виробництва становило 1,1 % відносно 2017 року.
 Конституційний суд поновив справу, яка може скасувати націоналізацію Приватбанку.
Задоволення позову ставить під загрозу легітимність прийнятих МВФ рішень по Приватбанку.
Після 4-річної паузи Конституційний суд поновив розгляд відповідності Конституції закону про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Задоволення позову ставить під загрозу, зокрема, легітимність прийнятих Фондом рішень щодо Приватбанку.
Про це повідомляє НВ з посиланням на лист директора-розпорядника ФГВФО Світлани Рекрут до президента Зеленського, який опинився у розпорядженні видання. Читати Конституційний суд поновив справу, яка може скасувати націоналізацію Приватбанку
 Щорічно цей День проходить 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя близько 8-10 млн. українців. Рано-вранці 22 червня 1941 року відбулося бомбардування Києва.
День пам’яті засновано указом Президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року, також Верховна Рада запровадила всеукраїнську хвилину мовчання у цей день.
Щорічно 22 червня відбувається приспущення державного прапору України з чорними стрічками на будинках та спорудах органів та установ державної влади.
Крім того, Держкомітет телебачення і радіомовлення України має забезпечувати обмеження трансляції розважальних програм радіо і телебачення, а також о 10:00 переривати трансляцію передач, вшановуючи пам’ять загиблих у війні.
 У ВР зареєстрований як невідкладний законопроєкт президента Володимира Зеленського про звільнення випускників шкіл поточного навчального року від ЗНО, хоча раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що підстав для скасування ЗНО немає.
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт, яким пропонує через ситуацію з поширенням COVID-19 звільнити від проходження державної підсумкової атестації осіб, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти в 2019/2020 навчальному році. Читати Президент запропонував звільнити від ЗНО випускників шкіл 2019/2020 навчального року
 Служба звʹязків з громадськістю Командування об’єднаних сил ЗС України повідомляє про те, що Об’єднані сили Збройних Сил України стали одними з перших, де стартувало активне впровадження англійської. Тісна співпраця і прямий діалог з Північним Альянсом, не лише передбачають, а гостро потребують професійного опанування українською стороною — міжнародною мовою спілкування.
— Сьогодні кожен військовослужбовець мусить чітко усвідомити: вивчення англійської — важливий крок на шляху наближення української армії до стандартів НАТО, — наголосив командувач об’єднаних сил ЗС України генерал-лейтенант Сергій Наєв. — Спершу ментально маємо досягти спільного рівня із західними партнерами. Мова — ключовий критерій. Читати «Вивчення англійської — важливий крок на шляху наближення української армії до стандартів НАТО», — генерал-лейтенант Сергій Наєв
Документи свідчать, що тотальне знищення української культури планувалося заздалегідь і надзвичайно ретельно. Захопивши владу, лідер більшовиків Володимир Ульянов одразу розпочав терор проти інтелігенції. Але з представниками російської культури він змушений був рахуватися, тому більшість з них були просто вислані з Росії. Українських митців окремим декретом було наказано вислати “в глубинные окраины РСФСР”. Ми не знаємо повного тексту цього документу, про нього лише побіжна згадка у книзі Дмитра Волкогонова “Ленін” з посиланням на Кремлівський архів. Але ставлення до представників української літератури яскраво видно із листа Леніна до Сталіна, де є такі промовисті рядки: “Харьков обшарить, мы его не знаем, это для нас “заграница”. Чистить надо быстро, не позже конца процесса эсеров.” Читати Українське культурне відродження та більшовицький вандалізм
 Тих, що заявляють про перегляд ухваленого Верховною Радою України закону про мову, відправити б у науку не до «українського буржуазного націоналіста», не до зляпаного кремлівською пропагандою фашистського страховидла, а до «батька української прози» Григорія Квітки-Основ’яненка. Переклад його повісті «Сердешна Оксана» французькою мовою 1854-го року було опубліковано в Парижі. Це задовго до того, коли Путін на весь світ заявляє, що українська мова штучно, з наміром відірвати її від «братньої» російської, створена австріяками й поляками. «Полячишками», як прозивали їх царські посли. Читати ГОСТРЯТЬ ЗУБИ НА МОВУ
 Оскільки я виріс у приватному будинку з власним подвір’ям і всіма прибирально-садівничими наслідками, то все дитинство мені мріялося жити в квартирі.
Здавалося, йдеться про вищу якість життя, коли не треба виполювати бур’яни і збирати опале листя; вабила перспектива жити на якомусь горішньому поверсі й мати власний балкон. Мала минути третина століття, щоб світ перевернувся і мені захотілося переселитися з квартири знову в будинок.
Без карантину усвідомлення цього бажання прийшло б пізніше. А заборона виходити в місто, гуляти в парку і виїжджати на пікніки дала можливість побачити, наскільки безглуздою є весна в кам’яній клітці на п’ятому поверсі. Захотілося до землі — ходити по ній і садити в неї, облаштовувати ґриль-зону і місце для засмагання.
Так, мати власне подвір’я — більш-менш універсальне бажання, але мені здається, що саме в українському контексті воно набуває виняткового значення. Це частина нашої історії, в тому числі історії культури, і відтак — риса нашої національної ментальності. Ідеться тут про те потужне відчуття, що його дарує своя земля, — бути власником, а отже — незалежним. Заризикую тезою, що без так званого «хуторянства» ми б не прийшли, або ж прийшли б значно пізніше до ідеї власної окремішності, а потім і державності.
Хутори в історії України позаминулого століття стали такими собі фортецями. Це не якісь там сільські хати, хутір був радше заміською віллою, палациком, де діяли власні правила. Тут можна було сховатися від цензури і присвятити свої дні творчості й філософії, тут можна було збиратися гуртками й снувати крамольні змови проти окупантів, вибудовувати концепції українського сепаратизму.
Нині поняття хуторянства дискредитоване, і позмагатися з ним у (неслушних) негативних конотаціях може хіба візантійство. Хуторянство помилково плутають із провінціалізмом і відсталістю, ізоляцією від світу, замкненістю, що плекає архаїку. При цьому забувають про вроджений український індивідуалізм і Шевченкове «в своїй хаті — своя правда».
Цілком можливо, що хуторянство було дискредитоване навмисно. Аякже: раз саме воно стало двигуном появи ідей українського самостійництва, то треба його очорнити і назвати відсталим. Особливо в совєтські часи, коли індустріалізація стала чи не новою релігією, на догоду якій розкуркулювали й морили голодом сільське населення.
Цікаво спостерігати, як через сто років і після всіх експериментів Україна в природний спосіб повертається до своєї землеробської праоснови. Уже не перше десятиліття в структурі нашого експорту збіжжя й продукти тваринництва поступово, але неухильно витісняють із перших місць совєтський металопрокат. Попри достоту титанічні зусилля, символом України є не Дніпрогес, а переораний у житницю степ.
Зрештою, так само непомітно повернулася й ідея українського хуторянства. Тепер у нас престижно жити не в центральній квартирі, а в заміському будинку з великим подвір’ям і садом. Кожне українське місто вже має свою елітну Конча-Заспу, поселення ідеальних і оточених високими парканами хуторів. Навряд чи власники цих будинків читали Панька Куліша й аналізували його ідеї як зародки українського екзистенціалізму, але десь він таки мав рацію, раз сьогодні успішні й незалежні люди стають новітніми хуторянами.
У нас така величезна країна, що їй би личила невисока забудова з ґанками й подвір’ями. Як у Штатах і Канаді, де міста по суті є безкраїми передмістями з чепурними будиночками. Можливо, ще неусвідомлений, але вже очевидний тренд переселення на передмістя є поверненням до хуторянства як до найприроднішої ідеї життя на цій землі.
А можливо, я й помиляюся.
Джерело
З 5 червня Україна відновлює внутрішнє авіасполучення і роботу ресторанів.
З 15 червня уряд дозволив відновити міжнародне авіасполучення.
3 червня під час засідання Кабінет міністрів України ухвалив рішення про чергове послаблення карантинних обмежень.
Зокрема з 5 червня уряд дозволив:
- відновити внутрішнє авіасполучення
- роботу ресторанів усередині приміщень
- проведення релігійних заходів на відкритому повітрі при дотриманні дистанції 1,5 між вірянами
- проведення релігійних заходів у приміщеннях, з реальним перебуванням однієї особи на 5 кв. м
- не дотримуватися самоізоляції людям, старшим за 60 років
- проводити віддалено акредитацію освітніх програм
З 15 червня відновлюються міжнародні авіаперевезення. Проекту відповідних постанов на урядовому порталі поки що не опублікували.
Зауважимо, що кінцево рішення про послаблення карантинних обмежень в регіоні ухвалюють обласні комісії ТЕБ і НС – з огляду на епідеміологічну ситуацію. Зокрема, на Львівщині послаблення карантину, які загалом в Україні запровадили ще 22 травня, відтерміновано до 5 червня: в області не відкрили ще ні дитсадки, ні фітнес-центри, не дозволили працювати повноцінно громадському транспорту в містах та відновити інші види транспортного сполучення в області, у тому числі – роботу залізниці.
Причиною цьому є те, що останні кілька тижнів на Львівщині захворюваність на коронавірус не йде на спад, зокрема, за минулий тиждень зафіксували 19 летальних випадків, а 2 червня Covid-19 діагностували у близько сотні людей. Зараз Львівська область перебуває на 4 місці серед областей за рівнем захворюваності та смертності, тому нинішні послаблення уряду, ймовірно, комісія ТЕБ і НС також відтермінує.
Нагадаємо, карантин через пандемію коронавірусу в Україні почали запроваджувати з 12 березня, 4 квітня уряд запровадив жорсткі обмеження. Загалом карантин в Україні, згідно з останнім рішенням уряду, триватиме до 22 червня.
З 11 травня карантин поступово почали пом’якшувати, зокрема, дозволили працювати непродовольчим магазинам і ринкам, дитсадкам, фітнес-центрам, басейнам, літнім майданчикам кафе та ресторанів, а також відновили роботу пасажирського транспорту, у тому числі – залізничне сполучення.
Обласні комісії ТЕБ і НС можуть не послаблювати карантин у регіоні, якщо цього не дозволяє епідеміологічна ситуація в регіоні. Для її оцінки МОЗ визначило три критерії: кількість нових хворих за останній тиждень, кількість зайнятих ліжок у лікарнях хворими на Covid-19 та кількість тестувань.
 Дмитро Снегирьов, співголова Громадської ініціативи “Права Справа”, громадський активіст, воєнний експерт На моє переконання, у справі зі стріляниною у Броварах ми маємо справу з інформаційною операцією з боку самої Національної поліції. Це така собі сукупність узгоджених та взаємопов’язаних за метою, завданнями, об’єктами і часом інформаційних акцій, атак та заходів, що проводяться як послідовно, так і одночасно за єдиним замислом та планом.
Об’єктами інформаційної операції у нашому випадку виступають певні соціальні групи та особи, що приймають державні рішення.
Організаторам стрілянини у Броварах були потрібні глядачі і максимальний розголос навколо цієї події. Станом на ранок 1 червня суд обрав запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою 20 підозрюваним в участі у конфлікті зі стріляниною, що стався у минулу п’ятницю у Броварах. Читати Організаторам стрілянини у Броварах були потрібні глядачі і максимальний розголос
|
|
