Часопис «Оксамит» засновано у вересні 2013 року. За ці роки пройдено багато непростих звивистих стежин. На сторінках та в об’єктиві «Оксамиту» закарбовані миті Революції Гідності, долі родин Небесної сотні, розповіді про героїв – воїнів АТО, які ніколи не повернуться додому, та друзів, яких Бог залишив живими, щоб вони допомагали сім’ям загиблих побратимів… Ми, як увесь український народ, стояли на порозі унікальних можливостей, коли вся країна – від дитячого садочка до великого підприємства, від школяра до пенсіонера допомагала армії, коли вся країна була прибрана жовто-блакитними стягами, уквітчана стрічками, вимальована свіжими жовто-блакитними фарбами, розмовляла вишуканою українською, ділилася хлібом, гривнею, теплими речами, домашнім затишком. Коли волонтери, як мурахи, формували пункти-мурашники і забезпечували бійців у зоні АТО всім необхідним. Читати «Оксамит» – завжди з Вами!
18 січня у Києві відбувся урочистий прийом з нагоди тридцятиріччя Китайсько-Українських дипломатичних відносин.
30 років тому, а саме 4 січня 1992 року, Китай та Україна встановили дипломатичні відносини. Китай визнав незалежність України, оголосив про підтримку її суверенітету та територіальної цілісності, ставши, таким чином, однією з перших держав, що встановили дипломатичні відносини з Україною. За 30 років праці китайським дипломатам є про що звітувати, особливо про співпрацю в торговельно-економічній галузі. Культурні та освітні обміни також відіграють значну роль у відносинах двох країн.
Надзвичайний та Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні Фань Сяньжун поінформував засоби масової інформації про результати тридцятирічних Китайсько-Українських дипломатичних відносин.
Російська Федерація готує диверсійні терористичні акти на сході України з великою кількістю жертв серед цивільного населення і планує використати їх як привід для широкомасштабного вторгнення в Україну з метою «захисту співвітчизників».
Сьогодні виповнюється 140 років від дня народження українського державного, громадського і церковного діяча, мовознавця, лексикографа, історика і педагога Івана Огієнка. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань. Він чесно і сповна служив українській справі, все життя не полишаючи подвижницької діяльності на ниві відродження нації.
З нагоди ювілею видатного українця нагадаємо про його інтелектуальне протистояння москвинам, щиру віру в значущість української мови, культури,автокефальної церкви, правдивої історичної пам’яті задля збереження й зміцнення ідеї української державності, а також про його внесок у військову справу Української Народної Республіки.
Випускник військово-фельдшерської школи
Найперше варто зауважити, що майбутній державний діяч навчався у Київській військово-фельдшерскій школі, де редагував рукописний місячник «Моя библиотека». Після закінчення у 1900 році повного фельдшерського курсу за направленням комісії працював у Київському військовому шпиталі, у відділенні з психічнохворими. Згодом, закінчивши Київський університет, став шанованим науковцем і освітянином.
Міністр народної освіти
З весни 1917 року, коли було створено Центральну Раду, Іван Огієнко з головою поринув у вир державотворення. Як член ради новоствореного Міністерства освіти УНР виступив із ініціативою про заснування Українського народного університету в Києві.
А 5 січня 1919 року, після приходу до влади Директорії, Огієнка призначено міністром народної освіти УНР, яке він очолював до 9 квітня того ж року. 17 січня, як міністр освіти, ухвалив нові правила українського правопису для шкільного вжитку в усій Україні. 30 січня видав наказ, за яким мовою викладання в усіх школах України (початкових, середніх, вищих) мала стати українська мова (окрім шкіл національних меншин). 7 та 8 лютого у Вінниці видав накази, за якими у школах, що підлягали міністерству, всі дипломи, свідоцтва та атестати мали видаватися виключно українською мовою, всі написи на бланках, штемпелях і печатках також мали бути українськими.
Огієнко і День Соборності
Дослідник і популяризатор спадщини Івана Огієнка, доктор філологічних наук, професор Микола Тимошик доводить, що саме І. Огієнко вніс подання на затвердження Радою міністрів УНР та Директорією УНР закону про запровадження 22 січня державного свята в Україні «на вічні часи».
Ось, що згадував сам Огієнко про перший День Соборності у Києві: «Отож, Софійський майдан 22 січня 1919 року, середа. О 12-й годині все почнеться. Вся Софійська площа усипана людьми, війська – без кінця. Кожна церква йде процесією на площу… Усе йде. Увесь Київ тоне у дзвонах. А день такий сонячний, а трошки сніжок випав, все блищить, все таке гарне… До комісії, яка мала прикрашати площу, я призначив артиста Миколу Садовського. Хто проїде на баскому коні? Садовський убрався в одежу гетьмана і їде на історичне свято. Молебень на площі – шість єпископів на чолі з архієпископом. Урочиста служба. Безконечні хори співають. Директорія спереду. Ось – читання Універсалу. Читає Федір Швець. Перечитали і постанову Галицької Національної Ради, що вона поєднується з Українською Народною Республікою. А дзвони дзвонять, а духовенство співає, а війська – куди око тільки бачить. Учнів – безконечне число. Цей день оголосив я вільним від занять. Три дні дзвонила вся Україна…».
Головноуповноважений УНР на Поділлі і всій вільній Україні
У вересні 1919 року, коли уряд УНР покинув Кам’янець-Подільський, Іван Огієнко залишився Головноуповноваженим УНР на всій вільній Україні. Згідно з Правилами організації управління Головноуповноваженого уряду УНР на тимчасово окупованій польським військом території України, він організував українське військо, шкільництво, пресу, церкву та багато інших інституцій.
Центральний державний архів вищих органів влади України зберіг чудову добірку постанов, наказів, розпоряджень Головноуповноваженого уряду УНР на Поділлі, комісара міста Кам’янця-Подільського про обстеження навчальних закладів, асигнування кредитів видавництвам, а також протоколів засідань Комітету при Головноуповноваженому уряду УНР на Поділлі.
Багато разів Головноуповноваженому за його самовіддану працю загрожували смертю поляки й більшовики. Проте тільки поразка Національно-визвольних змагань українського народу у 1920 році призвела до еміграції Огієнка.
Прохання про Томос українській церкві
Уже в польському Тарнові на початку 1921 року Огієнко склав і віддрукував накладом 300 примірників двома мовами – українською і французькою – листівки із заголовком «До Його Святості, Найсвятішого Патріарха Царгородського, Архієпископа Нового Риму» із проханням надати автокефалію українській православній церкві. За рішенням Міністерства сповідань, листівки були розіслані по всіх краях, де перебувало українське населення для збору підписів на підтримку прохання до патріарха Царгородського. Процес збору підписів під такими листівками тривав досить активно. Різноманітні українські організації, політичні партії, державні, культурні, громадські, церковні установи, окремі парафії, школи, просвіти, військові частини, окремі громадяни сотнями й тисячами ставили свої підписи й надсилали ці листівки або до Царгорода, або до Міністерства сповідань. Разом із цими листівками до Стамбула було надіслано 20 квітня 1921 року і листа до вселенського Патріарха за підписом міністра Огієнка. Проте неспокійна ситуація у Константинополі (у 1920-х роках змінилося сім патріархів) не дозволила тоді довершити цю справу.
Протистояння московській загрозі
Потужний внесок Івана Огієнка чи не в усі галузі освітнього, культурного, духовного життя українства важко переоцінити. Але надзвичайно важливо, що він бачив не тільки джерела зміцнення національного духу, але й споконвічну для нього загрозу. Нею була Московія, незалежно від того, як вона в різний час називалася.
Чого варті фундаментальні праці вченого: «Українсько-російський словник початку ХVІІ віку: із історії культурних впливів України на Московію», «Як Москва взяла під свою владу вільну церкву українську», «Рятування України: На тяжкій службі своєму народові». Огієнко є автором біографічних творів про Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, Тараса Шевченка, Анну Всеволодівну, Іова Почаївського, Паїсія Величковського, Данила Туптала (Димитрія Ростовського), Арсенія Мацієвича, Костянтина Острозького та багатьох інших діячів.
Загальний реєстр його публікацій, як засвідчується у вступній статті до збірника матеріалів Всеукраїнської огієнкознавчої конференції (1997 p., Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів імені Б. Грінченка), налічує 1848 назв.
А головне, що спадщина Івана Огієнка була незаангажованим переосмисленням всього тисячолітнього буття українського народу та проєктувала майбутні державницькі устремління. Саме тому такі особистості, як Огієнко, становили для московитів найбільшу небезпеку, оскільки всякчас нагадували про культурні, духовні й державницькі підвалини українців.
Розкрито кількість затриманих громадян у ході протестів у Казахстані: до органів поліції доставлено понад 4,2 тисячі осіб. Про це у суботу, 8 січня, повідомляє прес-служба МВС республіки.
За попередньою інформацією серед затриманих є іноземці.
Сьогодні, 22 грудня, з початком зимового сонцестояння, починається Сонячне Різдво – народжується Коляда і святкується Різдво Світла Дажбожого.
21 і 22 грудня – найкоротші дні в році, а ніч з 21 на 22 – найдовша.
Цей період вважається початком астрономічної зими і зміною зодіакального сузір`я – Сонце вступає до знаку Козерога і повертає на весну. А з урахуванням закінчення відомого “календаря майя” – починається і нова епоха.
Здавна саме це триденне “завмирання” Сонця і наступне його “народження” святкувалося як Свято народження молодого Сонця (Кола Дара) – або його Різдво. Наші пращури святкували Різдво Коляди – язичницького сонячного божества (звідки і походить назва традиційних святкувань – колядок). Інші народи, які дотримувалися язичницького віросповідання мали свої відповідні божества. День починає зростати, а світло Дажбоже збільшується, зігріваючи Природу, пробуджуючи її від зимового мороку. Разом із Колядою на землю сходять Предки наші та Рідні Боги – бог урожаю Спас та бог господарства Велес.
Ціна на газ у Європі досягла історичного максимуму і перевищила позначку 2150 доларів за тисячу кубічних метрів. Про це свідчать дані лондонської біржі ICE.
На відкритті торгів січневі ф’ючерси за індексом TTF мали позначку 1800 доларів. Впродовж дня показники коливалися і до 18:04 обновили рекорд — 2187 доларів, що на 27 відсотків дорожче, ніж напередодні (1716,7 доларів).
Вісь “громадянське суспільство – держава” залишається однією з найгостріших у всіх минулих і сучасних дискусіях. Лавина інтерпретацій не вносить ясності. Чіткість є лише в одному: у країнах Центральної та Східної Європи поміж концептами “комунізм” та “демократія” забувають про ще один – “транзит”. Оминаючи його свідомо чи несвідомо ми робимо нечіткими ключові моменти історії ХХ століття – падіння Берлінської стіни, Революцію на граніті, розпад СРСР, тощо, позбавляємо їх ширшого контексту і виносимо на периферію суспільної й індивідуальної свідомості справжній сенс і силу поняття транзитний період. З його творчою потенцією та значною кількістю прямих й опосередкованих учасників.Читати Загублені у транзиті (складнощі переходу)
Відхід з європейського газового ринку означав би для Росії великі втрати, проте варто звернути увагу на перспективи експорту в країни, що розвиваються. Про це заявляють російські ЗМІ, посилаючись на портфельного управляючого КК «Альфа-Капітал» Дмитра Скрябіна, коментуючи можливу відмову Євросоюзу від довгострокових газових контрактів із Росією до 2049 року.
Серед можливих альтернатив ринку ЄС фахівець назвав Індію. «І для порівняння: споживання нафтопродуктів там на душу населення у 3,5 рази менше, ніж навіть у Китаї, не кажучи про розвинені економіки. І при розвитку цієї країни це потенційне джерело колосального попиту різних ресурсів. Потрібне будівництво відповідної інфраструктури для постачання газу, але ці питання вирішуються», — зауважив Скрябін.Читати Про російський газ та альтернативні ринки в країнах Азії
8 грудня 2021р. – Київ – Світовий Конґрес Українців (СКУ), за підсумком попереднього аналізу пакету останніх законодавчих ініціатив щодо множинного громадянства в Україні, вважає, що подані до українського парламенту законопроекти потребують суттєвого доопрацювання.
2 грудня на розгляд Верховної Ради України за поданням Президента України надійшли 5 законопроєктів, “спрямованих на протидію загрозам національній безпеці у сфері громадянства”. Цими законопроєктами пропонується внести зміни до Закону України “Про громадянство України” та 58 інших законів.Читати Законопроекти про множинне громадянство в Україні потребують доопрацювання
Заходи з нагоди відзначення другої річниці запуску Українського Фонду Стартапів – USF ANNUAL MEETING 2021 пройшли у UNIT.City – першому інноваційному парку в Україні, одному із найбільших центрів інновацій у Центрально-Східній Європі.
Український Фонд Стартапів підтримує стартапи у всіх галузях. Найбільша кількість команд-заявників працюють у сфері Lifestyie (Спосіб життя), штучний інтелект, Big Data. Серед переможців стартапи з індустрій Агротехнологій, Штучного інтелекту, Охорони здоров’я.
Тамара Маркелова – головний редактор
