 Порятунок бодай однієї людини — хіба не подвиг? А тут ідеться про порятунок мільйонів. У тому ж Великому тлумачному словнику із чотирьох визначень цього терміну два повністю відповідають його змісту: «Важлива своїм значенням дія; самовіддана діяльність, поведінка, викликана глибоким почуттям». Читаєш важкі спогади і бере душевний щем за людське благородство, доброту і теплішає на душі, проймаєшся гордістю за своїх земляків. Хіба це не моральний подвиг?
Проте, щоб не дратувати декого пафосним терміном, визначимо поведінку мільйонів західняків врівноваженою назвою — подвижництво. Здається, опонентів їй не буде. Дослідники післявоєнного Голодомору сходяться на тому, що крім канібалізму, його жертви обчислюються в межах 1 — 1,2 мільйона людей. Вважаю, що їх значно більше. Адже вмирали не лише голодуючі в селах. Вмирали в дорозі, на станціях, уже на Західній Україні, бо дісталися сюди знесиленими. Ніхто незнайомих не фіксував, не рахував як таких, що вмерли від голоду. Адже КПРС заперечувала масовий мор людей, за слово «голодомор» можна було поплатитися свободою. Навіть в архівах згадки про Голодомор 1946 — 1947 років важко знайти. Читати завдяки подвижництву західняків у післявоєнні роки вдалося врятувати життя мільйонам голодуючих
 13 травня 1849 року народився український письменник-реаліст і драматург Панас Мирний.
Бібліотека-філія №3 для дорослих пропонує вашій увазі підбірку найцікавіших фактів з життя письменника.
1. Став чиновником через примус батька
Батько Панаса Рудченка (справжнє ім’я письменника) був бухгалтером і вирішив, що всі чотири сина повинні стати чиновниками, а дочка обов’язково має вийти заміж за клерка. “Держслужба – це вірний шматок хліба!” – вважав Яків Григорович Рудченко.
Уже в 14 років Афанасій пішов працювати писарем в суд, потім став помічником бухгалтера. Рутинна робота йому не подобалася. Ще більше хлопця пригнічувала поведінку товаришів по службі поза роботою, які любили грати в карти за чаркою горілки. Тому він перетворився на відлюдника і все більше часу просиджував за книгами.
У Гадячі він здружився з дітьми Драгоманових і отримав доступ до великої бібліотеки цієї сім’ї. Саме Михайло Драгоманов в 1877 році надрукував одну з книг Афанасія Рудченка “Лихі люди” в Женеві, адже в Україні його рукописи були під забороною.
Переїхавши в Полтаву, Рудченко без проблем отримав роботу в казенній палаті, де працював на різних посадах і дослужився до дійсного статського радника. Дуже не любив це місце. Але працював швидко, всі потрібні довідки видавав людям за один день. А ночами творив.
2. Багато творів залишив недописаними через брак часу
Багато творів Рудченка так і залишилися недописаними, оскільки весь час забирала робота чиновника, і на літературу його майже не лишалося.
Перші твори Рудченка під псевдонімом Панас Мирний видавалися у Львові. Ніхто навіть не здогадувався, хто такий цей Мирний.
3. За життя не дав жодного інтерв’ю
Не любив слави. До того ж, писав забороненою українською мовою, та ще й про долю українського народу.
Але Рудченко сам себе розсекретив. Це трапилося випадково. Коли на сцені полтавського театру поставили п’єсу “Лімерівна”, глядачі під овації почали вимагати “автора на сцену”. Панас Якович не стримався і вийшов. Він навіть нічого сказати не міг застиглій публіці. Близькі люди, співробітники, знайомі не могли повірити, що чиновник Рудченко і письменник Мирний – та сама особа.
4. Рукописи зберігав у скрині для сала
Жандарми неодноразово обшукували всіх відомих людей Полтави у пошуках рукописів таємничого Мирного. Навіть у Рудченка нічого не знайшли. Свої майбутні “Хіба ревуть воли …” він ховав у скрині, де зазвичай сало зберігають або інші продукти.
5. Головну героїню роману “Повія” списав з дівчат, яких кохав
У юності Панас Мирний кохав кількох дівчат-наймичок. Одна не зрозуміла його духовних поривань. Інша — проміняла його на солдата-москаля.
Роман “Повія” Панас Мирний почав писати у 32 роки. Описав долю сільської дівчини, яка через бідність після смерті батька та матері змушена була працювати в наймах у місті, а згодом стала повією. Зрештою хвора на сифіліс дівчина замерзає у рідному селі під батьківською оселею. Головна героїня “Повії” – збірний образ дівчат, яких кохав автор роману.
Своє справжнє взаємне кохання – Олександру Шейдеман – Панас Мирний зустрів у 40 років у Полтаві. Познайомилося майбутнє подружжя Рудченків на суботніх літературних вечорах у полтавського етнографа Віктора Василенка. 26-річна Олександра Шейдеман була капітанською донькою та генеральською сестрою. Вона закінчила Полтавський інститут шляхетних дівчат та Харківське музичне училище, була начитаною, знала кілька іноземних мов.
На момент зустрічі з Панасом Яковичем, Олександра Михайлівна не збиралася надовго залишатися в Полтаві, бо мала багатого нареченого лікаря в Петербурзі. Сорокарічного Панаса Яковича Олександра зачарувала не тільки через свою молодість та глибокі блакитні очі, а й через знання літератури та музики. Крім того, на чоловіка вплинуло й те, що майбутня обраниця жила не за батьківські кошти, а сама заробляла на життя, викладаючи музику в Полтавському інституті благородних дівчат. На той час серед панночок таке траплялося не часто.
У квітні 1889 року закохані одружилися. Весілля було скромним, святкували в Карлівці в домі нареченої. Батьки та рідні нареченого навіть не приїхали, лише надіслали листівки.
Олександра народила письменнику трьох синів – Віктора, Михайла та Леоніда.
7. Втратив двох синів і внука на війнах
Свої корективи у життя Рудченків внесла Перша світова війна, а за нею – круговорот революційних подій. У 1915 році в бою під Рівним загинув найулюбленіший син Панаса Мирного – Віктор, на якого він покладав великі творчі надії. Адже хлопець успадкував від батька письменницький талант.
Згодом, у вирі громадянської війни, письменник втратив і наймолодшого сина. Все це відобразилося на здоров’ї Панаса Мирного не кращим чином. Зрештою, його серце не витримало, 28 січня 1920 року він помер від інсульту.
 
 Анастасія Гулей  До Дня пам’яті жертв Другої світової війни та примирення.
8 травня 1945 року нацистська Німеччина капітулювала у Другій світовій війні. Загальне число загиблих під час Другої світової складає близько 65-70 млн осіб. Україна постраждала у цій війні більше, ніж будь-яка інша країна Європи. Загинуло 8-10 мільйонів українців. Війна зруйнувала більшість великих та малих міст України. Без даху над головою залишилося близько 10 млн осіб. 2,5 млн молодих людей вивезли на примусові роботи до Німеччини.
Про долю мужньої нескореної української дівчини Анастасії Гулей, яку було вивезено до Німеччини, розповідає Тетяна Пастушенко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України. У рамках проекту «Жіночі історії Другої світової війни» Тетяна Пастушенко досліджувала біографію Анастасії Василівни Гулей. Сьогодні ми пропонуємо хвилюючу розповідь про її життя, яку записала дослідниця. Читати АНАСТАСІЯ ГУЛЕЙ: НЕСКОРЕНА
Інформація про чисельність бойовиків ОРДЛО та російських військових, які орудують на Донбасі – це офіційні дані ЗСУ, які не терплять розбіжностей.
Нещодавно в інтерв’ю “Укрінформу” командувач Об’єднаних сил Володимир Кравченко повідомив, що Генштаб Збройних сил РФ сформував та тримає на окупованих територіях Луганської і Донецької областей два армійські корпуси – 1-ий (Донецьк) та 2-й (Луганськ). Їх загальна чисельність – понад 35 тисяч осіб. Корпуси оперативно підпорядковані 8 загальновійськовій армії Південного військового округу ЗС РФ. Читати Інформація про чисельність бойовиків ОРДЛО – це офіційні дані ЗСУ, які не терплять розбіжностей
Тюльпанотерапія в «Добропарку» в період карантину
Незважаючи на карантин і дощ, тисячі охочих, нехтуючи всіма заборонами, виявили беззастережне бажання подивитися на тюльпановий рай, долучитися до сеансу колективної антикоронавірусної тюльпанотерапії. Читати Тюльпанотерапія в «Добропарку» в період карантину
Розмова ГАЛИНИ ЯРЕМИ з бас-гітаристом гурту «Лесик Band» Ігорем ХоминимПро трагічну смерть 56-річного музиканта, лідера гурту «Лесик Band» Олександра «Лесика» Дацюка «ВЗ» писав у тижневику за 9−15 квітня. Його оплакують родина, шанувальники його творчості і друзі, серед яких «бендівець» Ігор Хомин — бас-гітарист гурту «Лесик Band». Читати Бас-гітарист гурту «Лесик Band» Ігор Хомин про трагічну смерть лідера гурту Олександра «Лесика» Дацюка
На сторінці Фейсбук письменник Ігор Моісеєнко розмірковує про важливість духовної праці для людини – будь то генія чи простого землянина. ” Всі вони, і Гоголь, і Чехов, і Репін, і тисячі інших геніїв мистецтва та науки, змушених творити в рабстві Російській імперії, – пише Моісеєнко, – сини дванадцятитисячолітньої української духовної культурної традиції. “«Загальновідомо, що найбільш значущі винаходи та мистецькі твори являються, здебільшого, їхнім авторам шляхом осяяння. Віряни називають це явище Натхненням Божим, матеріалісти – зв’язком з інформаційними сферами концентрованого знання. Але суть явищ однакова.
Читати Ігор Моісеєнко про важливість духовної гармонії
 Міністерство охорони здоров’я України підготувало проект постанови щодо відновлення роботи 280 продовольчих ринків.
Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов на своїй сторінці у Facebook.
«На найближчому засіданні Уряду будемо розглядати питання відновлення продовольчих ринків. Міністерство охорони здоров”я підготувало відповідну постанову», — зазначив він.
Читати Уряд планує відновити роботу продовольчих ринків
 Стартова точка реалізації цього плану може настати 11 травня за умови сприятливої епідемічної ситуації
У п’ятницю, 24 квітня, Кабінет міністрів представив план виходу України з карантину, який складається з 5 етапів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на своєму Telegram-каналі.
За словами прем’єр-міністра, кожен етап має чіткі індикатори та залежить від динаміки поширення захворювання. Стартова точка реалізації цього плану може настати 11 травня за умови сприятливої епідемічної ситуації.
Перший етап виходу з карантину буде можливий, якщо протягом 10 днів співвідношення нових випадків серед усіх протестованих не змінюється або щоденна різниця серед нових випадків буде у межах 5 %. Тоді в уряді пропонують:
- відкрити парки, сквери, зони відпочинку, прибережні зони, окрім дитячих майданчиків;
- відкрити частину об’єктів індустрії краси;
- дозволити тренування у командних видах спорту;
- дозволити оптову та роздрібну торгівлю непродовольчих товарів;
- дозволити кав’ярням працювати на виніс;
- відкрити автомийки, веломагазини, велопрокат, нотаріальні контори.
Другий етап можливий, якщо протягом 10 днів знижується кількість нових інфікованих та збільшується кількість людей, що одужали. Тоді в Кабміні дозволять:
- відновити у школах навчання для випускників;
- закладам харчування працювати на виніс;
- працювати кінотеатрам просто неба;
- відкрити спортивні зали (з певними обмеженнями), готелі;
- відновити спортивні змагання за участі до 50 людей і без глядачів.
Третій етап можливий, якщо протягом 10 днів кількість людей, що одужали, вдвічі або більше перевищує кількість нових випадків, медзаклади зайняті пацієнтами з Covid-19 менше, ніж на 10 %. Тоді відкриють:
- спортивні та дитячі майданчики;
- окремі заклади освіти;
- метрополітени для спеціальних перевезень;
- міжміське транспортне сполучення у межах області;
- ТРЦ, але без розважальних та дитячих зон;
- театри, кінотеатри, хостели, санаторії, бази відпочинку;
- заклади харчування (з певними обмеженнями).
Четвертий етап буде можливий, якщо протягом 10 днів поспіль кількість нових щоденних непов’язаних між собою випадків буде меншою, ніж 5 на область. Тоді уряд пропонує:
- запустити рух метрополітенів та всього громадського транспорту;
- відкрити торгово-розважальні комплекси та інші розважальні заклади;
- остаточно відкрити спортивні зали та заклади харчування;
- зняти обмеження на планову медичну та стоматологічну допомогу;
- відкрити заклади культури та освіти.
П’ятий етап буде можливий якщо фіксуватимуть поодинокі випадки, пов’язані з завезенням хвороби з-за кордону. Після цього уряд скасує усі обмеження, окрім встановлених місцевою владою на окремих територіях.
Шмигаль наголосив, що урядова дорожня карта виходу із карантину дасть можливість зберегти життя українців і водночас поступово відновити економічну стабільність в країні.
В Україні посилять перевірку всіх клієнтів банків і фінансових установ. Вже 28 квітня набуде чинності новий закон про фінансовий моніторинг. Частину операцій можуть заблокувати, а від клієнтів вимагатимуть додаткові документи. Про це повідомляє OBOZREVATEL. Читати В Україні посилять перевірку всіх клієнтів банків і фінансових установ
|
|
Порятунок бодай однієї людини — хіба не подвиг? А тут ідеться про порятунок мільйонів. У тому ж Великому тлумачному словнику із чотирьох визначень цього терміну два повністю відповідають його змісту: «Важлива своїм значенням дія; самовіддана діяльність, поведінка, викликана глибоким почуттям». Читаєш важкі спогади і бере душевний щем за людське благородство, доброту і теплішає на душі, проймаєшся гордістю за своїх земляків. Хіба це не моральний подвиг?
