Оксамит

Минають тридцять п’яті роковини трагедії на ЧАЕС: героїка чорнобильських буднів

Минають тридцять четверті роковини Чорнобильської трагедії

Аварія на енергоблоці № 4 Чорнобильської АЕС трапилася 26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. 40 с. (за московським часом) у ході випробувань однієї з систем гарантування безпеки. З кожним роком пам’ять про людський героїзм, безпрецедентну самопожертву у мирний час, найцінніші людські якості стирається невблаганним ластиком чиновницької байдужості, нікчемності, елементарної невихованості.

А герої-ліквідатори аварії на ЧАЕС живуть серед нас всупереч соціальній несправедливості, беззаконню, каліцтвам, хворобам… Живуть, щоб розповідати нам про нечуваний героїзм у двобої людини з її смертельним винаходом – атомом.

Сьогодні на сторінках «Оксамиту» своїми спогадами про ліквідацію аварії на ЧАЕС, свій трудовий шлях ділиться голова Вишгородського районного осередку Всеукраїнської громадської організації «Чорнобиль – 86» Ігор Сергійович Магала. Читати Минають тридцять п’яті роковини трагедії на ЧАЕС: героїка чорнобильських буднів

Про шпигунські викрутаси росіян Олександра Петрова і Руслана Боширова

Агентство державних послуг Молдавії, яке займається оформленням документів для громадян, озвучило результати внутрішнього розслідування щодо паспортів росіян Олександра Петрова і Руслана Боширова, яких Великобританія звинувачує в отруєнні колишнього співробітника ГРУ Сергія Скрипаля, а Чехія – в підриві складу з боєприпасами.
Молдовська влада не видавала Петрову паспорт на ім’я Миколи Попи, про що раніше з’явилася інформація в ЗМІ. Читати Про шпигунські викрутаси росіян Олександра Петрова і Руслана Боширова

Майя Санду запропонувала перейменувати молдовську мову на румунську

Президент Молдавії Майя Санду запропонувала парламенту розглянути питання про внесення поправок до конституції для офіційного перейменування державної мови з молдовської на румунську, повідомляє РІА Новини.

Фактично мова йде про одне й те ж мовою, так як молдавський вважається офіційним діалектом румунської. Незначні відмінності між ними спостерігаються на рівні літературної норми, фонетики і лексики. У декларації незалежності республіки офіційною мовою держави названий румунський, тоді як конституція країни визначає його як молдавський. Читати Майя Санду запропонувала перейменувати молдовську мову на румунську

Франція в німецькій окупації. Про війну і колабораціонізм

У червні 1940 року Франція зазнала національну катастрофу: протягом шести тижнів військова машина нацистської Німеччини стрімко розтрощила армію Третьої республіки і її союзників. 14 червня 1940 року війська вермахту урочисто вступили в зданий без бою Париж, а 22 червня 1940 року – рівно за рік до нападу Гітлера на СРСР – новий прем’єр-міністр Франції маршал Анрі Філіпп Петен підписав принизливе перемир’я з Третім рейхом. Більше половини французької території разом з Парижем виявилися в безпосередній німецькій окупації, а на півдні країни було сформовано маріонетковий уряд, який розташувався у невеличкому курортному місті Віші.

Читати Франція в німецькій окупації. Про війну і колабораціонізм

Росія висилає з країни чеських дипломатів

Москва оголосила персонами нон грата 20 співробітників посольства Чехії. Дипломати повинні покинути країну до кінця дня 19 квітня.

Як розповів глава міжнародного відділу адміністрації чеського президента Рудольф Йіндрак, після висилки в посольстві залишиться працювати всього п’ять осіб. За його словами, з Росії вислали всю політичну частину диппредставництва. «На те, щоб вони покинули територію РФ, їм надано 24 години, тоді як вислані з Чехії російські дипломати отримали 48 годин», – вказав чиновник.

Раніше Чехія вислала 18 росіян через підозри у співробітництві з російськими спецслужбами. Читати Росія висилає з країни чеських дипломатів

Запорізький окружний адміністративний суд скасував статус російської мови як регіональної

24 березня Запорізький окружний адміністративний суд скасував статус російської мови як регіональної на території Запорізької області, визнавши протиправним та нечинним із 28 лютого 2018 року рішення Запорізької обласної ради «Про заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, передбачені Законом України «Про засади державної мовної політики», на території Запорізької області» від 16 серпня 2012 року. Вимагала припинення дії цього документа на території регіону Запорізька обласна прокуратура, чий позов до облради розглядався судом з кінця грудня минулого року.

Читати Запорізький окружний адміністративний суд скасував статус російської мови як регіональної

Литва узгоджує з державами Балтії подання про ПДЧ для України

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсберґіс

Литва запропонує союзникам по НАТО надати України план дій щодо членства (ПДЧ), реалізувавши який, вона могла б стати повноправним членом Альянсу. Про це заявив журналістам міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсберґіс.

«Ми повинні незабаром звернутися до колег із листом, щоб ще раз розглянути можливість надання ПДЧ Україні», – наголосив міністр.

Він додав, що подання про ПДЧ для України він зараз узгоджує з колегами з інших держав Балтії.

6 квітня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ повідомив про розмову з президентом Володимиром Зеленським, у якій заявив про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України з боку Північноатлантичного альянсу.

У відповідь Зеленський заявив, що «ПДЧ (план дій щодо членства в альянсі – ред.) для України стане справжнім сигналом для Росії».

ЗАЯВИ ЩОДО ОКУПАЦІЇ, ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ВОДНІ ПРОБЛЕМИ НА ПІВОСТРОВІ: ЩО ПИСАЛИ УКРАЇНСЬКІ МЕДІА ПРО КРИМ

Головною темою згадок про Крим в українському інформаційному полі стали заяви політиків та посадовців, присвячені захопленню півострова. На другому місці – права людини, зокрема арешт фрілансера Радіо Свобода Владислава Єсипенка.

До сьомої річниці окупації Криму експерти ІМІ проаналізували, як українські онлайн-медіа пишуть на кримську тематику. Зокрема, хто та що пише про Крим. Читати ЗАЯВИ ЩОДО ОКУПАЦІЇ, ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ВОДНІ ПРОБЛЕМИ НА ПІВОСТРОВІ: ЩО ПИСАЛИ УКРАЇНСЬКІ МЕДІА ПРО КРИМ

На підтримку ВІДКРИТОГО ЛИСТА ДО ТЕЛЕКАНАЛУ “1+1” Сергія ЛАЗО

На підтримку ВІДКРИТОГО ЛИСТА ДО ТЕЛЕКАНАЛУ “1+1” Сергія ЛАЗО – поета, пісняра, письменника – редакція журналу «Оксамит» пропонує це інтерв’ю, (№ 8, 2015), яке й нині є актуальним.

Сергій Лазо, особистість, яку охрестили «людиною-оркестром». А як інакше назвати людину, яка одночасно артист, музикант, співак, композитор, поет, драматург, продюсер, модератор культурно-мистецьких імпрез? Серед виконавців його пісень багато талановитих артистів. Вважає себе щасливою людиною, тому що займається улюбленою справою, має добру сім’ю. Читати На підтримку ВІДКРИТОГО ЛИСТА ДО ТЕЛЕКАНАЛУ “1+1” Сергія ЛАЗО

З 5 квітня Київ посилює карантинні обмеження

З 5 квітня Київ посилює карантинні обмеження, заявив мер столиці Віталій Кличко в ефірі телеканалу «Україна-24». Місто планує закрити всі школи і дитячі садочки, увесь громадський транспорт працюватиме за спеціальними перепустками.

Він наголосив, що останніми днями у столиці понад тисячу нових хворих щодоби.

«Тенденції до поліпшення ситуації в нас зараз немає. А от до погіршення і колапсу медицини є! Тому Київ таки запровадить більш суворі обмеження. В нас немає іншого вибору. Інакше будуть сотні смертей щодня! З понеділка, 5 квітня, столиця закриває всі школи і дитячі садочки. Увесь громадський транспорт – і наземний, і метро – працюватиме за спеціальними перепустками пасажирів. Тобто виключно для перевезень працівників підприємств критичної інфраструктури», – заявив мер столиці.

Він зазначив, що керівники установ, підприємств, закладів мають відправити співробітників на дистанційну роботу. Або, кому можливо, надати відпустки.

Заклади громадського харчування зможуть і надалі працювати тільки на виніс чи доставку.

Продуктові ярмарки припиняють роботу з 1 квітня.

«Ми деталізуємо документом всі обмеження. І діятимуть вони, як мінімум, до 16 квітня. Сподіваюся, це допоможе нам збити хвилю стрімкого розповсюдження вірусу. І не допустити трагічних наслідків», – наголосив мер Києва.

Столиця запровадила жорсткий карантин з 20 березня. Серед іншого рішення обмежує роботу закладів харчування, забороняє масові заходи та діяльність закладів культури.

31 березня міська влада звітувала, що заповненість ліжок для хворих на COVID-19 у комунальних медзакладах становить майже 80 відсотків.

Кияни в соцмережах жваво обговорюють введення жорстких карантинних обмежень.