Перекладати Шевченка англійською мовою почали ще у 70-80-х роках ХIХ сторіччя. Близько вісімдесяти перекладачів намагалися донести творчість Шевченка до англомовного читача. Вагому роль у цьому процесі відіграла й українська еміграція в Канаді, Сполучених Штатах Америки, Великої Британії та в інших країнах. Залишаючи Україну, українці зберігали спомини про свою рідну землю: на іншомовний грунт вони переносили свою культуру – мову, пісні, вірші, традиції. Тому перекладацький доробок англомовної Шевченкіани досить потужний. Читати Віра Річ «…Шевченко говорить про свободу так, як не говорить ніхто інший»
|
||
|
Історія Другої світової війни міцно увійшла в пам’ять кожного жителя міста, особливо єврейського населення краківського гетто. Гетто – це була визначена територія з суворими правилами, де мали перебувати тисячі громадян різної статі й віку єврейського походження. Серед тисяч трагедій, що сталися у тіні Голокосту, виринають імена тих, хто, ризикуючи власним життям, зберіг людську гідність. Одним із таких людей був Тадеуш Панкевич – польський фармацевт, власник «Аптеки під Орлом» у Кракові. Його історія – це не просто опір системі, це щоденна боротьба за життя інших у самому серці нацистського терору. Читати Тадеуш Панкевич. Праведник Світу і його аптека «Під Орлом»
До Міжнародного дня музеїв  Ірина ДРОБОТ Коли я прийшла працювати до музею у 1988 році, не мріяла про керівництво. Я просто хотіла бути екскурсоводом. Захоплювалася театром, любила мистецтво і прагнула ділитися цим із людьми. Але життя – мудрий сценарист. Воно скерувало мене іншим шляхом. Після 20 років наукової праці мене помітила жінка, яка назавжди залишиться для мене символом мудрості й професіоналізму – Нестеренко Любов Михайлівна. Вона була видатною музейницею, яка створила не один музей, працювала у Міністерстві культури, а згодом на кілька місяців очолила й наш та запропонувала прийняти його у «спадок». Саме вона повірила в мене – не через амбіції, не через кар’єру, а, тому що відчула: я можу вести за собою. Читати Бути жінкою в музеї. Бути жінкою для музею
А народився Олександр у селі Маркуші Бердичівського району на Житомирщині. Батько й мати Олександра – вчителі місцевої школи. Праця вчителя на селі – це щоденна високовольтна напруга. Люди старшого віку, які навчалися в школі у минулому столітті, бачили своїх учителів на городі й біля худоби, на польових роботах і в господарстві. Але кожного ранку, у визначений час учнів зустрічали на порозі школи ошатно одягнені, усміхнені, зосереджені працівники школи та вчителі. Читати Два крила Олександра Редича
Масштабна експозиція об’єднала понад 400 робіт митця з різних періодів його творчості. Це наймасштабніший проєкт за всі попередні періоди (раніше він максимально одночасно виставляв 250 робіт). З початку великої війни це десята виставка за межами батьківщини: його геніальні роботи бачили в Чикаго, Мадриді, Ризі, Кракові, Гданську, Ватикані і вже вчетверте, тут, у Відні.
|
  |
|
|
Powered by WordPress & Atahualpa |
||
Травнева афіша Національної опери України задовольнить найвибагливіші смаки своїх шанувальників. Тут і довгоочікуване поновлення балету «Дама з камеліями», і гала-концерти – «Крила дружби – Данія та Україна» та пам’яті видатного балетмейстера Анатолія Шекери. Не забули в театрі і про національний репертуар – опери «Наталка Полтавка» та «Запорожець за Дунаєм» завжди збирають аншлаги. І звичайно ж на глядачів чекає зустріч з улюбленими артистами в шедеврах світового та українського оперного і балетного репертуару. І хоча вистави все ще залишають виключно «денними» (інформація про початок вистави указана в афіші та на сайті театру), а кількість глядачів в залі все ще обмежена, вистави травневої афіші нададуть позитиву та наснаги на звершення будь-якої складності!
28 березня у Черкасах зібралися жінки, які прагнуть змінювати громади, бізнес і країну. Попри складні реалії, Український Жіночий Конгрес об’єднав понад 200 учасниць.