Польського дезертира Еміля Чечка знайшли повішеним у Мінську

Еміль Чечко

Польського дезертира Еміля Чечка знайшли повішеним у Мінську

За повідомленням Інтернет видання https://zaxid.net/ 25-річний поляк шпигував на користь білоруських спецслужб, припускає польська сторона.

25-річний польський солдат Еміль Чечко, який наприкінці 2021 року втік до Білорусі і попросив про надання політичного притулку, знайдений мертвим за місцем свого проживання у Мінську.

Про смерть польського дезертира повідомили 17 березня у слідчому комітеті Білорусі. Там розповіли, що до правоохоронних органів надійшло повідомлення про виявлення повішеним Чечка за місцем проживання у столиці Білорусі.

Білоруські слідчі проводять слідчі дії та встановлюють обставини смерті чоловіка. Слідство не відкидає, що смерть мала насильницький характер.

Хто такий Еміль Чечко

Польський солдат Еміль Чечко, за інформацією білоруської влади та ЗМІ, втік до Білорусі 16 грудня минулого року. Він попросив політичного притулку.

В інтерв’ю спочатку на білоруських державних телеканалах, а потім і на прес-конференції Чечко розповідав про масові вбивства мігрантів, волонтерів польськими військовими, а також зізнавався, що сам брав участь у цих розстрілах. Він також говорив, що подав заяву до Гаазького трибуналу, щоб «польське суспільство дізналося правду про ситуацію, що відбувається на кордоні».

В управлінні Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) не знайшли поховань мігрантів на польсько-білоруському кордоні, про які розповідав Чечко.

У Польщі проти Чечка порушили кримінальну справу за дезертирство. У зв’язку з інцидентом було звільнено його командирів.

Польські ЗМІ писали, що польські військові спецслужби припускають, що Еміль Чечко міг певний час шпигувати на користь Мінська або бути інформатором агента білоруських спецслужб. Чечко служив в 11 Мазурському артилерійському полку 16 Поморської механізованої дивізії.

Крім того, повідомлялося, що чоловік мав проблеми із законом та був визнаний судом першої інстанції у Польщі винним у побитті та катуванні власної матері

Comments are closed.