«Підписана тристороння заява стане частиною врегулювання конфлікту», – президент Ільхам Алієв

Президент Азербайджану Ільхам Алієв

Нагірний Карабах розташований де-юре у міжнародно визнаних кордонах Азербайджану, але з 1994 року регіон, населений переважно вірменами, фактично відокремився, користуючись підтримкою сусідньої Вірменії.

Після відновлення бойових дій наприкінці вересня 2020 року, в тому числі з використанням важкого озброєння,  Азербайджан відвоював деякі території довкола Нагірного Карабаху, що були втрачені під час війни 1991-94 року, в якій загинули приблизно 30 000 людей і ще більше стали біженцями.

Прем’єр Вірменії Пашинян розкрив можливі наслідки відмови від угоди щодо Карабаху.
Якби Вірменія відмовилася підписувати угоду про закінчення військових дій в Нагірному Карабаху, то її 20-тисячна армія виявилася б в оточенні. Про це заявив прем’єр-міністр республіки Нікол Пашинян в ході звернення до нації.

«Ми за лічені дні могли втратити Степанакерт. Багато хто говорить, що якщо втратили Гадрут і Шуші і якби ми втратили Степанакерт, то нічого не змінилося б. Але насправді при втраті Степанакерта ми б втратили Аскеран і Мартертакерт. Ці міста в перші дні війни були тилом, там не було укріплень », – пояснив  прем’єр-міністр Вірменії Пашинян, зазначивши, що «вважав за краще життя солдатів своїй кар’єрі і свого життя ».

При цьому він наголосив, що чинний документ не передбачає остаточного вирішення питання.

Також прем’єр Вірменії прокоментував перекидання російських миротворців у Нагірний Карабах. За його словами, військові забезпечать безпеку наземного зв’язку Єревана і Степанакерта.

Лідер Нагірного Карабаху Араік Арутюнян написав у Facebook, що погодився на домовленість, щоб «якомога швидше покласти край війні».

Напередодні, 11 листопада, Пашинян заявив, що при продовженні бойових дій була загроза втратити як столиці невизнаної Нагірно-Карабахської республіки (НКР) Степанакерта, так і більшості оборонних районів в регіоні. Рішення підписати перемир’я було прийнято на підставі оцінки ситуації в зоні бойових дій, пояснив він.

Після поновлення активних боїв у вересні сторони кілька разів оголошували перемир’я, але вони усі провалювалися. «Підписана тристороння заява стане частиною врегулювання конфлікту», – сказав азербайджанський президент Ільхам Алієв під час переговорів на відеозв’язку з російським президентом Володимиром Путіним.

Путін сказав, що російські миротворчі сили будуть розташовані на смузі зіткнення у Нагірному Карабаху та уздовж коридору між регіоном та Вірменією.

Азербайджанський президент оголосив, що до миротворчих операцій буде залучена також Туреччина.

9 листопада лідери Росії, Вірменії та Азербайджану взяли заяву, яке передбачає припинення бойових дій і розміщення миротворців уздовж лінії зіткнення і вздовж Лачинський коридору, що з’єднує Вірменію і Нагірний Карабах. Згідно з документом, сторони конфлікту зупиняються на зайнятих ними позиціях. Азербайджан отримає контроль над територіями Агдамського, Газахского, Кельбаджарський і Лачинський районів.

Після цього в Єревані почалися масові протести. Вірменська опозиція пред’явила Пашиняну ультиматум з вимогою його відставки. В іншому випадку опозиціонери обіцяють так чи інакше вирішити питання «усунення Пашиняна і його політичної команди від влади».