 Тамара Маркелова
Хочу бути послідовною у своєму скромному намаганні українізувати Україну. Нехай моїм внеском будуть розповіді про співвітчизників, а також для співвітчизників, які мають всі ознаки асиміляції – тобто зміни рідної мови на мову штучно вживлену. Наслідки асиміляції невтішні – це втрата ідентичності, первісної культури, визнання своєї належності до чужого світоглядного середовища.
Декілька років тому я відпочивала в Албанії. Країна, яка звільнилася від тоталітарного гніту в один час з Україною, значно випередила нас, йдучи демократичним шляхом. У 2014 році вона отримала від Євросоюзу статус кандидата на вступ. Албанці, які виїхали в голодні 90-ті на заробітки до Італії, Франції, Туреччини та інших країн почали повертатися додому, зароблені кошти інвестувати у вітчизняні підприємства, будувати житло, об’єкти інфраструктури, розвивати туризм.
На одній із екскурсій нас, українську групу відпочиваючих, супроводжував гід, який добре володів російською та українською, тому що за часів союзу навчався у Харкові. Я не буду переповідати детально історію Албанії (хоча почуте з вуст справжнього албанця-патріота варте уваги), а лише зупинюся на епізоді першого знайомства. Читати Урок асимільованим українцям від албанського патріота
 В Україні офіційно відзначатимуть день народження Степана Бандери. 18 грудня Верховна Рада України ухвалила постанову № 9234 про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв на прийдешній рік, серед яких – день народження лідера Проводу ОУН-Б. Про це повідомляє Zaxid.net.
За це рішення після кількох спроб проголосували 232 народних депутати із 333, зареєстрованих у сесійній залі.
У тексті документа, який ухвалив український парламент, вказано, що Степан Бандера був видатним діячем і теоретиком українського національно-визвольного руху.
110-та річниця від дня народження Степана Бандери, яке припадає на 1 січня, 2019 року буде в Україні офіційним святом. Це ім’я стало символом безкомпромісної боротьби за свободу України та інших поневолених народів. Постать Степана Бандери водночас стала пострахом для ворогів України. Десятиліттями вони докладають максимум зусиль для демонізації, очорнювання та оббріхування Провідника, не гребуючи найпідлішими засобами, розуміючи, що його приклад мобілізує нові покоління борців, знаючи, що його творча спадщина залишається актуальною і служить орієнтиром у боротьбі за свободу народів і людини. Читати В Україні офіційно відзначатимуть День народження Степана Бандери
 Ніна Головченко
20 грудня 2018 року в Києві відбувся концерт, присвячений дню народження добровольця російсько-української війни Василя Сліпака. 20 грудня йому мало б виповнитися 44 роки. 29 червня 2016 року Василь загинув від кулі снайпера під Дебальцево.
Феномен Василя Сліпака
Унікальність Василя Сліпака визначається декількома чинниками. Він мав дар співу, і той талант був своєрідний, «бароковий», бо Василь міг співати і контртенором, і баритоном. Колеги по сцені відзначають не лише фаховість та оригінальність В. Сліпака як співака, а й його артистизм та емоційність.
Походив зі Львова, але останні 19 років жив і працював у Франції. Співав у Паризькій національній опері, мав успішну сольну кар’єру у Європі.
У період Євромайдану та російської агресії на сході України продовжив, започатковану раніше спільно з братом Орестом, волонтерську діяльність. Згодом перервав артистичну кар’єру і добровільно долучився до бойових дій.
Донині рідні, друзі, наставники, колеги, шанувальники таланту Василя Сліпака по-різному оцінюють його жертву в ім’я України. О
дні твердять, що він мав би прислужитися Батьківщині як оперний співак, а не загинути в бою під Дебальцево. Інші кажуть, що такий рівень жертовності найкращих синів України робить незворотнім її шлях до незалежності і самодостатності. Читати В Україні ушанували пам’ять Героя України Василя Сліпака
Тамара Маркелова
Що на мовному фронті? На жаль, нічого нового. Уважно відслідковуючи публікації та дискусії про мову, помічаю, що впродовж останніх років фраза «на мовному фронті без змін» повторюється із завидною регулярністю. Не загострюватиму увагу на історичних етапах становлення національної мови, її формуванні та вдосконаленні десятками, а то й сотнями поколінь. Пригадаю дещо з недавньої історії.
Після проголошення незалежності хвиля патріотизму піднесла українську мову на п’єдестал достойно й шанобливо, немов кришталеву квітку. Її несли рухівці-народники у Верховну Раду України, інтелігенція – у виші, школи, видавництва, пересічні громадяни, нарешті, осмілилися заговорити материнською не лише вдома, а й на роботі.
Люди йшли на зустрічі з поетами, журналістами, письменниками, як за ковтком свіжого повітря. Слухали, вбирали кожне слово, наповнювалися самоповагою, радістю і гордістю від пробудження власної досі приспаної свідомості. Це був період національного відродження після довгих років глибокого занурення у світ потрійних стандартів: говорити одне, думати друге, а робити третє. Завершувалася епоха соціалістичного сюрреалізму, перебування у середовищі комуністичної пропаганди.
Історія, яку я переповім, яскраво ілюструє настрої початку 90-х. Читати Що на мовному фронті, або що краще соловейкам – тьохкати чи каркати?
Дмитро Снєгирьов
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає, що Росія втратить решту України, якщо визнає так звані “ДНР” і “ЛНР”. Про це він заявив на прес-конференції в “Комсомольській правді”. “Ви хочете визнати ЛНР і ДНР? А далі? Втратити всю решту України, залишити її нацистам?” – сказав він. Також Лавров запевняє, що Росія не буде вести війну з Україною: “Я вважаю, що Мінські домовленості альтернативи не мають. Воювати з Україною ми не будемо, я вам обіцяю”.
Заява міністра закордонних справ Росії має два важливі вектори, які спрямовані як для внутрішнього російського споживача, так і для України та наших західних партнерів. Перший – це чіткий меседж про те, що Росія не піде на воєнну ескалацію попри “відверто нерозумні заяви” Генерального штабу ЗСУ. Другий – основний центр напруженості у стосунках з Україною РФ переносить саме на політичний фронт.
Росія не піде на воєнну ескалацію до закінчення виборів в Україні. Варто відзначити, що для Кремля цікаві не стільки президентські перегони, скільки парламентські вибори, через які сподіваються привести до влади п’яту колону, себто проросійське лобі, яке змінить зовнішньополітичний вектор України. Читати Росія не піде на воєнну ескалацію до закінчення виборів в Україні
Дмитро Снєгирьов
25 листопада російський прикордонний корабель «Дон» взяв на таран український рейдовий буксир «Яни Капу», який разом з броньованими катерами «Нікополь» та «Бердянськ» здійснював плановий перехід з порту Одеси в порт Маріуполь.
На виході з Керченської протоки росіяни застосували зброю і здійснили захоплення українських катерів. За інформацією ВМС України, під час захоплення українських кораблів російський флот стріляв на ураження і поранив шістьох моряків. У ФСБ підтвердили поранення трьох моряків.
30 листопада аналітичний відділ ГІ «Права Справа» передав співробітникам українських спецслужб інформацію, що російською стороною готується поширення недостовірної інформації щодо характеру поранень українських моряків, захоплених в полон. Читати ГІ «Права Справа» повідомляє…
Марина Степанська
Світ художника — він поза реальністю, це щось неймовірне, тому я його і вибрав. Ніколи цей світ до кінця не пізнаю. І не пізнає ніхто. Анатолій Криволап
13 грудня в Музеї історії Києва відкрилась виставка «У цьому полі, синьому…» лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка – Анатолія Криволапа. ЇЇ унікальність у тому, що вперше і, як сказав сам художник – «в останнє», в одному музейному просторі зібрано близько 20 робіт з його найпрестижнішої серії «Коні». Саме картини з цієї серії продано за кордоном за рекордну для українських митців ціну: у 2011 році його роботу “Кінь. Ніч” було продано за рекордну на той час суму 124 400 доларів на торгах сучасного мистецтва дому Phillips de Pury & Co в Лондоні, а 2013‑го він побив свій власний рекорд: картина “Кінь. Вечір” була придбана за $186 тис. Читати «У цьому полі, синьому…» В столиці відкрилась унікальна виставка Анатолія Криволапа з відомої серії «Коні»
Дмитро Снєгирьов
Нещодавно в інтерв’ю Reuters начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко продемонстрував супутникові знімки, як доказ розміщення російських танків Т-62 М на відстані 18 км від українського кордону.
Супутникові знімки, які були зроблені у листопаді цього року, опублікувало видання Defence Blog. На знімках зафіксовано танки на території військової бази, що на околиці Кам’янськ-Шахтинського Ростовської області РФ. Читати Про «нову» російську базу поблизу Камянськ-Шахтинського
 Дмитро Снєгирьов
Дивовижні речі трапляються у світі – служителі Христа і ті, що відкидають його існування, немов би міняються місцями.
За інформацією ЗМІ, намісник Києво-Печерської Лаври владика Павло вирішив продати свій розкішний заміський особняк.
Варто зазначити, що будинок площею 580 кв. м розташований на ділянці в 40 соток. Про це повідомляє ріелтор, який виставив об’єкт на продаж.
Власне, комплекс, крім головного будинку, включає також гостьовий будинок і будинок для охорони.
Весь будинок мебльований італійськими та англійськими меблями. Підлога виконана з мармуру. Під час обшуків СБУ виявила, що у стіни деяких кімнат вмонтовані золоті пластини. Утім, така розкіш намісника Києво-Печерської лаври не є винятком. Читати Дивні справи Московського Патріархату
|
|
