«Ірпінська битва 1323 року»: розвінчення чергового московського міфу. Нещодавно вийшла друком книга Володимира Саюка «Ірпінська битва 1323 року». Книга викликала неоднозначну реакцію та спричинила дискусії серед істориків, письменників, журналістів. За фахом автор – інженер-гідротехнік, а за покликанням – дослідник, який усе своє свідоме життя цікавиться та вивчає історію. Спираючись на історичні джерела, праці науковців різних періодів, він доводить, що Ірпінська битва відбулася на початку травня 1323 року біля села Демидів Вишгородського району Київської області. На думку дослідника, цією успішною битвою розпочалося звільнення українських земель від поневолення Золотою Ордою. Вона послугувала прелюдією до Синьоводської битви 1362 року, яка призвела до остаточного звільнення українських земель від монголо-татарського ярма. Читати «Ірпінська битва 1323 року»: розвінчення чергового московського міфу
За повідомленням Департаменту інформації УГКЦ Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав наприкінці богослужіння у неділю, 17 лютого, урочисто анонсував проведення Божественної Літургії у Софійському соборі у Києві з нагоди свята Благовіщення.
Тож кожен охочий зможе 7 квітня взяти участь у богослужінні в славній християнській духовній святині України.
Читати «Я урочисто проголошую прощу всієї нашої Церкви до cобору Святої Софії у Києві», – Блаженніший Святослав
13 лютого Кабінет міністрів України з дводенним доопрацюванням затвердив постанову, якою встановлюються квоти імміграції на 2019 рік. Відповідно до початкового документу в 2019 році залишитись на постійне проживання в Україні зможуть 3 768 іноземців. З них 280 діячів науки і культури та 4 висококваліфікованих фахівця.
Міжнародний кадровий портал HeadHunter Україна проаналізував, який фактичний попит на роботу від іноземних претендентів, і склав портрет кандидатів, які розглядають релокацію в нашу країну.
Як показав аналіз бази резюме hh.ua, більш активну позицію в питанні пошуку роботи з релокацією в Україну виявляють кандидати зі значним досвідом роботи. Так, 68 % претендентів вказали наявність професійного стажу понад 6 років. Ще 16 % кандидатів заявили про досвід від 3 до 6 років і 9 % – від 1 року до 3 років.
Читати Кабмін встановив квоти імміграції на 2019 рік
 Ніна Головченко
7 лютого 2019 року в Києві, в Національному музеї літератури України Борис Гуменюк презентував нове видання своїх творів − двотомник «Вірші з війни» і «100 новел про війну» (видавництво «ДІПА», Київ, 2018. Художник Михайло Гутман).
Творчий вечір мав свою родзинку − до знайомства з новими книгами додалося знайомство з Гуменюком-художником: поет вперше представив широкій аудиторії свої полотна.
Борис Гуменюк читав вірші, розповідав більше про війну, менше про творчість, подарував музеєві свої «рукописи»: військовий стрій, у якому воював, саперну лопатку, із якою воював, і трофей із Донецького аеропорту.
Модерував вечір Іван Андрусяк, який присмачував розмову доречними жартами та художнім читанням віршів Бориса. Із черговою книгою письменника привітали режисер Володимир Петранюк, голова ОУН Богдан Червак, письменники Сергій Пантюк, Михайло Слабошпицький, видавець Дмитро Вохмянін.
Усі учасники заходу та глядачі (серед них письменники, науковці, артисти журналісти, учасники АТО, волонтери, працівники музею − Сергій Цушко, Лариса Недін, Валерій Корнєєв, Катерина Борисенко, Юлія Зуброва, Ольга Червак, Тетяна Шептицька, Вікторія Блаженко, Раїса Сеннікова, Оксана Твердохліб та ін.) пройнялися атмосферою чесного правдивого Слова про несподівану війну, яка увиразнила прірву між «братськими народами» і змусила українців переосмислити і себе, і свою країну, і своє мистецтво. Читати Борис Гуменюк презентував нові вірші та новели про війну
8 лютого Центральна виборча комісія України завершила реєстрацію кандидатів у президенти України, які візьмуть участь у чергових виборах, призначених на 31 березня. За даними ЦВК, на пост глави держави претендує 44 кандидати.
«Як відомо, на сьогодні процес у нас закінчився. Ми остаточно пройшли по всім особам, які подали заяви про участь у виборчому процесі … На сьогодні зареєстровано 44 кандидата. 20 із них є самовисуванцями. 24 з них є кандидатами від партій. Тобто, майже 50 на 50 », – зазначила глава ЦВК Тетяна Сліпачук.
Дана цифра не остаточна, оскільки до 7 березня будь-який із зареєстрованих кандидатів може відмовитися від участі у виборах (з будь-яких причин, в тому числі на користь іншого кандидата). Відзначу, що спочатку в ЦВК було подано не менше 89 пакетів документів.
Вже сьогодні виборцю потрібно думати, як з цим сувоєм розібратися. Можливо я висловлю не зовсім популярну тезу, але наше суспільство звикло до зловживань, у тому числі, і під час виборчих перегонів. Тому за нинішніх реалій зареєстрованим кандидатам не потрібно було б повертати заставу у разі відмови від участі у виборах. Тоді було б менше бажаючих вигідно “продатися” чи “засвітитися”, або ж банально задовольнити своє самолюбство.
ЦВК відмовила у реєстрації кандидатам, які не внесли заставу у р-рі 2,5 млн грн., крім того зафіксовані 2 відмови через невідповідність програми кандидата до законодавства України, як у випадку з кандидатами Євгеном Андрухіва і лідером партії «Розумна сила» Олександром Соловйовим. Однак у останнього з другої спроби ЦВК все ж прийняла документи. Читати Виборчий бюлетень матиме розмір доброго рушника – понад один метр у довжину
Нещодавно в рамках виступу на форумі YES в Києві президент Петро Порошенко заявив, що Україну чекають пікові виплати за державним боргом у 2019 році, але ефективна економічна політика дозволить країні зберегти фінансову стабільність.
“Хочу підкреслити: як не дочекалися, коли пророкували дефолт України в 2014-15 роках, коли у нас було ледь 5 мільярдів доларів золотовалютних резервів, так і не дочекаються ніякої дестабілізації зараз. Ми знаємо, що ми робимо, і ми захистимо Україну в фінансовому плані … Україна зараз є історією успіху на ринках країн, що розвиваються “, – заявив Порошенко.
Утім, варто зауважити, що в цьому році Україна повинна направити на обслуговування зовнішніх боргів близько 400 млрд. гривень. Сума досить висока. За оцінками МВФ, для нормальної роботи економіки ця сума не повинна перевищувати 70 % ВВП, тоді як у нас -75-80 %. Тобто – преддефлотний стан економіки. Для того щоб говорити хоч про якийсь розвиток, темпи зростання повинні становити більше 5 % в рік. У нас же в минулому році – 2,8 %. Це – стагнація, яка не дозволяє говорити про те, що країна йде вперед.
Для реального стрибка вперед і зменшення держборгу потрібне зростання економіки в 7-8 % в рік. У нас же навіть рівень реальний інфляції на 4 % перевищує запланований. Читати Над Україною дамокловим мечем висить можливість дефолту
Іронічний гороскоп на 2019 рік від завідувача свиноферми
Редакція журналу «Оксамит» отримала унікальний подарунок від Михайла Арошенка – «Іронічні прогнози на 2019 рік», автора книги «Енциклопедія капіталів». Ми вже не вперше друкуємо іронічні прогнози пана Арошенка, вони подобаються нашим читачам.
Читати Іронічний гороскоп на 2019 рік від завідувача свиноферми
 Україна ввійшла у виборчий рік, протягом якого українці оберуть Президента та Верховну Раду. У цих кампаніях медіа відіграватимуть провідну роль, адже саме ЗМІ є основним джерелом політичної інформації для наших громадян.
Одним із найсвіжіших викликів перед українською медіагалуззю є блокування реформи Суспільного мовлення, відзначають експерти. НСТУ вже здійснила ряд кроків, однак успішне завершення реформи блокується через недофінансування: так, цього року ВРУ урізала бюджет Суспільного на 50 %. При цьому Суспільне є особливо важливим під час виборів, адже не залежить від влади та приватних власників, відтак може надавати неупереджену та збалансовану інформацію. Крім того, НСТУ мала стати майданчиком для аналітичних матеріалів та політичних дебатів. Однак вартість одного випуску такої програми складає 7-10 тисяч доларів США, відтак їх запуск під питанням.
Викликом для українських медіа стануть і самі вибори в умовах війни, зокрема й інформаційної. Як опозиційні партії, так і самі ЗМІ виступають з критикою на адресу влади, однак аналогічні меседжі просуває і російська пропаганда. Медіа мають провести межу між правом на критику та маніпуляціями. Читати ЗМІ – основне джерело політичної інформації для громадян
 Дмитро Снєгирьов
Під час останнього візиту Лукашенка в Київ була підписана угода між Україною та Білоруссю про те, що “гумконвої” з Білорусі будуть проходити без участі третьої сторони, тобто Червоного Хреста.
“Домовилися передавати допомогу без посередників. Керівництвом України будуть створені всі умови, щоб ми безперешкодно проходили кордон. І будуть відкриті всі коридори для доставки безпосередньо тим людям, хто потребує цієї допомоги”, – повідомив міністр з надзвичайних ситуацій Білорусі Ващенко.
Нагадаю, до цього Білорусь передавала гуманітарну допомогу для Донбасу через місію Міжнародного Червоного Хреста, представники якої забезпечували доставку вантажу до місця призначення.
Варто зазначити, що за оцінками експертів, до 30 % товарів народного вжитку в окупованих районах Луганської і Донецької областей – білоруські. Читати Бізнес на війні: як Білорусь годує сепаратистів Донбасу
|
|
