 Владислав ЛЕОШКО
Якими є презумпції та права на свободу слова при висвітленні кримінальних процесів? Як досягти балансу думок при висвітленні процесів у суді? Наскільки повно забезпечується врахування гендерних аспектів під час комунікації? Ці та інші проблеми активно обговорювалися учасниками Третього загальнонаціонального форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: висвітлення кримінальних процесів», що проходив у Києві.
Третій рік поспіль на спільному заході, що незмінно проходить у форматі «круглого столу», збираються представники суддівського та журналістського корпусів, щоб на всеукраїнському рівні обговорити проблематику побудови ефективної комунікації і плідної співпраці судової влади з громадянським суспільством за допомогою діяльності медіа. Традицію проведення подібної дискусії започатковано у 2017 році Вищою радою правосуддя спільно з ключовими органами та інституціями судової системи, представниками засобів масової інформації та цілою низкою міжнародних проектів, у тому числі Українсько-канадським проектом підтримки судової реформи. Читати Незалежні суди та вільні ЗМІ: спільний пошук збалансованих підходів
Дмитро Снєгирьов
Рішення Кремля про спрощений порядок отримання російського громадянства жителями ОРДЛО загострили питання щодо визнання чи невизнання офіційним Києвом документів, виданих на окупованих територіях.
На мою думку, будь-яка легітимізація документів виданих окупаційними адміністраціями – це легітимізація самих “ЛНР” і “ДНР”. Причому – за кремлівським сценарієм, з поверненням їх в Україну на російських умовах. Якщо ми говоримо, що визнаємо їх документи, то ми визнаємо і те, що маємо внутрішній конфлікт між центральною владою і частиною Донбасу, між офіційним Києвом і “ЛДНР”. Все це переводить зовнішню агресію у внутрішнє протистояння.
Згідно Закону України “Про особливості державної політики та забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях”, діяльність адміністрацій на окупованих територіях є незаконною.
Читати Росія своїми діями щодо спрощення отримання російського громадянства жителями “Л-ДНР” фактично визнала свій протекторат над цією територією
 Джонні Ленг: “Я дійсно щаслива людина – я роблю те, що хочу і люблю робити.”
У Києві відбудеться перший концерт віртуозного блюз-рокового гітариста, володаря Греммі
8 червня в Києві вперше виступить Джонні Ленг (Jonny Lang) – видатний американський блюз, госпел і рок-співак, композитор і гітарист. У нього 8 студійних альбомів, п’ять з яких увійшли в топ-50 чарту Billboard 200 (2 з них стали платиновими) і премія «Греммі» за альбом «TurnAround» в номінації «Best Rock or Rap Gospel Album». Джонні Ленг виступав на одній сцені з Rolling Stones, Buddy Guy, Aerosmith & Will Taggart, Бі Бі Кінгом, Blues Traveler & Micheal Rafizadeh, Джеффом Беком і Стінгом та іншими великими музикантами. Це буде його єдиний виступ в Україні у світовому турі на підтримку альбому “Signs”. Читати У Києві відбудеться перший концерт віртуозного блюз-рокового гітариста Джонні Ленга
 30 травня – незабутній «Вечір угорської Оперети» в Києві. Угорщина – батьківщина запального чардашу, який полонив серця багатьох меломанів. Країна подарувала світу таких славетних композиторів як Ференц Легар, Імре Кальман, Фред Реймонд, Пол Абрахам.
Унікальні композиції та арії з улюблених оперет угорських композиторів будуть представлені у виконанні солістів Будапештського театру оперети та мюзиклу і артистів Київського театру оперети.
Запальна суміш самобутньої народної музики з ледь відчутним відтінком пристрасних ромських мотивів виникла саме в Угорщині. Мелодика народної угорської музики простежується у творчості багатьох провідних європейських композиторів. На слухачів чекає вечір, який продемонструє багатство традицій країни, її колорит та познайомить слухачів з перлинами угорської музики.
Проект створений за сприяння Посольства Угорщини в Україні.
ФЕСТИВАЛЬ 2019
Тисячі книжок, зустрічі з українськими та іноземними авторами, автограф-сесії, презентації, спеціальні проекти та виставки, ярмарок ілюстраторів та багато іншого. З 22 по 26 травня у Мистецькому арсеналі — IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал».
У фокусі цьогорічного Книжкового Арсеналу —тема співжиття, спільного буття на підставі цінностей і домовленостей. Спеціальна програма «Сусідство: відкрите питання» охоплює різні прояви взаємин між культурами, історіями й політиками сусідніх країн: взаємовпливи в літературах, видатні постаті на перетині культур, право на пам’ять і місце в історії, трансформації країн після падіння Берлінського муру та нинішнє переформатування європейського політичного ландшафту. Як вибудовуються внутрішні зв’язки всередині країни? Як відкривати одне одного через подорожі, репортажі, переклади, спільні видавничі й мистецькі проекти? Як змінюється образ української культури в очах сусідів і що впливає на його формування? Читати IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»
Дмитро Снєгирьов
Загострення ситуації на первомайсько-стаханівському напрямку пов’язана з закінченням курсу навчання і здачею випускних “іспитів” курсантами диверсійної школи, розташованої поблизу тимчасово окупованого м. Первомайськ Луганської області.
Свого часу аналітичний відділ ГІ “Права Справа” повідомляв, що на території колишнього піонерського табору “Чайка” російськими кураторами створена диверсійна школа, в якій “курсанти” проходять відповідну підготовку для подальшої участі в бойових діях і диверсійної діяльності на території України. Читати Загострення ситуації на первомайсько-стаханівському напрямку
День вишиванки – дуже популярне свято, дізнайтеся про нього все найцікавіше, зазначає сайт «Znaj.ua».
2010 року в Україні з’явився День вишиванки. Це свято відзначають кожен третій четвер травня і в цьому році – це 16 число. Читати День вишиванки 2019: коли відзначають в Україні та головні традиції
Дмитро Снєгирьов
Днями в інтерв’ю ТСН екс- командувач операції Об’єднаних сил Сергій Наєв, що знав про підготовку до видачі російських паспортів за три з половиною місяці до початку процесу.
“Про підготовку до видачі паспортів я мав інформацію за три з половиною місяці. Вони збирали інформацію, визначали черговість видачі. В першу чергу мали б отримати документ керівники, потім усе керівництво “армій” ворога”, – заявив він. Наєв вважає, що з військової точки зору, якщо населення окупованих районів Донбасу буде складатися з російських громадян, існує загроза, що Росія захоче їх “захистити” не тільки політичним шляхом. Читати Про спрощений режим видачі російського громадянства жителям так званих “ДНР” і “ЛНР”
Провулок неподалік від Інституту журналістики та «Олівця» планується назвати на честь Гарета Джонса. Підтримати ініціативу можна тут.
Журналіст Гарет Джонс відомий тим, що попри заборону поїздок в УРСР іноземним журналістам, приїхав у 1933 році і розповідав про Голодомор у британській, німецькій та американській пресі. Гарета Джонса було вбито в Манчжурії у 1935 році за нез’ясованих обставин. Цього року в прокат вийде фільм «Гарет Джонс» про пошуки правди про Голодомор у Україні.
Читати Щодо вшанування у топоніміці Києва видатних журналістів
 “Чи доживуть вітчизняні часописи до своїх ювілеїв, коли виконають усі вказівки влади?” Під таким заголовком надрукована стаття Мирослава Лазарука, головного редактора «Буковинського журналу», письменника, заслуженого діяча мистецтв України в газеті “Голос України” за 11 травня 2019 року. На думку редакції “Оксамиту” колега висловлює не просто занепокоєння з приводу занепаду сегменту вітчизняних друкованих ЗМІ, а піднімає набагато глибшу проблему: нація, яка перестає читати – перестає думати. Знайомимо наших читачів з роздумами пана Лазарука, які є суголосними позиції “Оксамиту”.
Ще 24 грудня 2015 р. Президент П. Порошенко підписав Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», який набрав чинності 1 січня 2016 р. Згаданий закон, на жаль, українським ЗМІ нічого втішного не гарантує. Скоріш навпаки. Це міни прискореної дії, закладені достатньо вміло під фундамент українських видань, і закладені «спецами», які недобре орієнтуються у реаліях і майбутніх наслідках. Для чого? А щоб підім’яти під себе редакції часописів. І саме до початку нинішнього року треба було втілити закон у життя. А забули автори вказати просту деталь: а хто відповідатиме, якщо на «вакансії» меценатів, бізнесменів, просто щирих багачів знайдуться, скажімо, російські чи ще якісь доброзичливці, вимагаючи, щоб видання змінило мову спілкування? Та й навіть наші вітчизняні діячі доводять деякі донедавна популярні журнали до невпізнання. До кого звертатися по допомогу?
Читати Чи доживуть вітчизняні часописи до своїх ювілеїв, коли виконають усі вказівки влади?
|
|
