До Всеукраїнського Дня бібліотек
Бібліотеки – один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі. Читати Читання – збагачує!
Одностороннє відведення військ уздовж лінії розмежування на Донбасі, може призвести до втрати Україною нових територій, ключових промислових підприємств та Маріуполя.
Варто зазначити, що відведення військ ООС на Донбасі пов’язане не з переговорами у Мінську, а з вимогами Росії щодо повернення до формату «нормандської зустрічі». Свого часу Кремль висунув Києву дві вимоги – відведення військ і узаконення «формули Штайнмайєра». Саме з цим можна пояснити заяву президента України Володимира Зеленського про те, що після обміну військовополоненими наступним кроком буде саме розведення військ уздовж всієї лінії розмежування. Переконаний, що після завершення повного відведення військ, Офіс президента та політичне керівництво оголосять про можливість проведення виборів на тимчасово окупованих територіях.
Утім зауважу, що відведення військ біля Станиці Луганської, Золотого і Петровського Кремль обрав не просто так і це становить велику небезпеку для України. Читати Одностороннє відведення військ ООС є неправильним рішенням

19 вересня 1919-го у Києві було розгромлено одну із найстаріших та найбільших україномовних книгарень. Трохи більше сорока тисяч книжок українською мовою було спалено. Так прихильники “єдіной, нєдєлімой Росії” намагались знищити українців.
На Безаківській вулиці у Києві (нині – Симона Петлюри), неподалік залізничного вокзалу, була чудова книгарня. Вона відчинила свої двері ще у 1899-му. Її організували кілька сміливців, що взялися видавати журнал “Киевская старина”. Читати 40 тисяч спалених томів. Карна експедиція проти української книжки

4 жовтня в Музеї історії Києва відбудеться відкриття виставки «Причетність» талановитої української художниці, членкині Національної спілки художників України та міжнародного арт-об’єднання «Syrlin Kunsverein International», Ганни Криволап.
Відкриття виставки – 4 жовтня о 19:00 за адресою вул. Богдана Хмельницького, 7. Виставка триватиме до 27 жовтня 2019 року.
У творчості художниці Ганни Криволап – все не випадково. Назва нової виставки «Причетність». До такого поняття можна підібрати синонімічний ряд: причетність, включеність, зацікавленість, дотик, долучення, участь: усі ці характеристики підходять до того, що робить Ганна Криволап у своїй творчості. Її живопис, насичений кореневою візантійською мозаїчністю, своїм різнобарв’ям нагадує хорове багатоголосся.
Картини художниці несуть певний український код, в якому зашифрована величезна кількість символів. Це і стрічки з вінків прекрасних жінок, і мозаїки Софії Київської, втілені в мальовничі метафори. Все, до чого торкаються пензлі Ганни Криволап насичується атмосферою України, її минулим, сьогоденням і майбутнім. Картини художниці захоплюють яскравістю мальовничих образів і роблять глядачів причетними до духовного життя нашої країни.
Художник Анатолій Криволап зазначає: «Трансформація елементів старовинної мозаїки в сучасні абстрактні композиції збуджує уяву і дає можливість подорожувати у часі, поєднуючи минуле, теперішнє і майбутнє». Читати У Києві пройде виставка Ганни Криволап «Причетність»
Дмитро Снєгірьов вважає неприйнятною реалізацію «формули Штайнмаєра» для України
Дмитро Снєгірьов, співголова Громадської ініціативи «Права Справа» вважає, що українська сторона під час останньої зустрічі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську відмовилася підписати документ про легалізацію т.зв. «формули Штайнмаєра» через тиск західних партнерів і несприйняття цього механізму українським суспільством.
Експерт нагадав, що т.зв. «формула Штайнмаєра» не була зафіксована в Мінських угодах, однак під час зустрічі у «нормандському форматі» в Берліні 2 вересня міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив про погодження сторонами такого механізму припинення війни на Донбасі. Читати Дмитро Снєгірьов вважає неприйнятною реалізацію «формули Штайнмаєра» для України
26 вересня відзначається Європейський день мов, як спосіб підтримки мовного різноманіття, двомовності кожного європейця та розвитку викладання мов у світі. Дійсно, зараз стає все більше і більше людей, які вільно розмовляють, як мінімум, однією іноземною мовою.
Феномен володіння іноземними мовами вивчається вже давно. Чому деяким людям так важко дається рідна мова, а інші з легкістю сприймають одразу кілька іноземних? Чи є це результатом напруженої праці або достатньо генетичної схильності? Читати 26 вересня – Європейський день мов
Чому варто вирощувати в Україні популярну у світі культуру?
Коноплі для України — майже те саме, що рис для японців. Абсолютно адаптована рідна культура. І ґрунт сприятливий, і вирощувати нескладно, і врожаї рясні. З давніх-давен українські коноплі цінували у всьому світі. Що може бути кращим, ніж натуральні мотузки й канати з конопель, екологічний одяг, місткості для сміття та навіть запчастини для авто!
Усі ці принади конопель оцінили іноземці. На автозаводах Німеччини та Австрії за кілька останніх років майже на 90 % зросла кількість використання конопель. У композитних матеріалах замість скловолокна використовують коноплі.
Тож уявіть: сидите ви в «мерседесі» на сидінні, набитому коноплями. Зупиняєтеся, замовляєте газету, надруковану на конопляному папері. Каву вам наливають у конопляний стаканчик. Не життя — щастя. Усе екологічно та мудро. І це реальність.
Коноплі для України — майже те саме, що рис для японців. Абсолютно адаптована рідна культура. І ґрунт сприятливий, і вирощувати нескладно, і врожаї рясні. З давніх-давен українські коноплі цінували у всьому світі. Що може бути кращим, ніж натуральні мотузки й канати з конопель, екологічний одяг, місткості для сміття та навіть запчастини для авто!
Усі ці принади конопель оцінили іноземці. На автозаводах Німеччини та Австрії за кілька останніх років майже на 90% зросла кількість використання конопель. У композитних матеріалах замість скловолокна використовують коноплі.
Тож уявіть: сидите ви в «мерседесі» на сидінні, набитому коноплями. Зупиняєтеся, замовляєте газету, надруковану на конопляному папері. Каву вам наливають у конопляний стаканчик. Не життя — щастя. Усе екологічно та мудро. І це реальність. Читати Чому варто вирощувати коноплі в Україні?
Перший “Конопляний Ярмарок”
відбудеться у Києві
12-14 жовтня у Києві відбудеться унікальна для нашої країни подія – перший український ярмарок конопляних товарів. 30 вітчизняних компаній представлять різноманітні вироби з конопель, а запрошені на конференцію спікери поділяться досвідом щодо найновіших досліджень, декриміналізації та застосування медичного канабісу для лікування багатьох хвороб, новацій у галузі промислового коноплярства.
Захід відбудеться за підтримки Української Конопляної Асоціації та Інституту луб’яних культур Національної академії аграрних наук України. Читати Перший “Конопляний Ярмарок” відбудеться у Києві

Історик Тарас Чухліб: У 1672 РОЦІ МИ МАЛИ СВОЮ ДЕРЖАВУ, ЯКА ТАК І НАЗИВАЛАСЯ – “УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА”!
Українська держава виникла у 1648 — 1649 роках, під час повстання, очолюваного Богданом Хмельницьким, яке ще називають українською революцією середини XVІІ століття, — розповідає Тарас Чухліб, доктор історичних наук, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України. — Хмельницький добився у польського короля Яна ІІ Казимира визнання Української держави у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Про це йдеться у Зборівській угоді.
У щойно віднайденому в польських архівах перекладі турецького оригіналу Бучацького договору на польську мову у пункті 4 -му стверджується “УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ З ДАВНІМИ КОРДОНАМИ КОЗАКАМ ВІДДАТИ…” повідомляє Історик Тарас Чухліб Читати У 1672 РОЦІ МИ МАЛИ СВОЮ ДЕРЖАВУ, ЯКА ТАК І НАЗИВАЛАСЯ – “УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА”!
«Сьогодні, лише лінивий не говорить про існування ворожих та недружніх відносини між Росією та Україною, але мало хто задумується, яка ж природа конфлікту між Україною та Росією. Якщо ми уважно проаналізуємо історію і нинішній етап українсько-російських відносин, то ми можемо прийти до висновку, що Росія, російська владна еліта, російська еліта в широкому сенсі, російське суспільство вважають України своїм екзистенційним ворогом, не просто ворогом, а екзистенційним ворогом, і це повинні усвідомити всі – керівництво нашої держави, провідна українська верства і наше суспільство. Остаточна мета української політики Росії ― ліквідація незалежної державності України, тотальне знищення української нації та України як суб’єкта міжнародного права та як геополітичної реальності. Це факт, не моя вигадка. Вибудовуючи нашу політику з Росією, ми повинні виходити з цього реального факту. Якщо ми цього не робитимемо, заходи, спрямовані на захист нашої національної безпеки і наших життєво важливих національних інтересів, ніколи не будуть адекватними. Реалізувати свою мету щодо України Росія прагне шляхом війни, і ця війна розпочалася не 20 лютого 2014 року, вона розпочалась більше 300 років, тому триває зараз, і триватиме доти, доки перемогу у цій війні не одержать одна із сторін. Я сподіваюсь, що перемогу здобуде Україна. Читати Володимир Василенко: У протиборстві з Росією може вистояти лише Українська Україна
|
|