4 жовтня в Музеї історії Києва відбудеться відкриття виставки «Причетність» талановитої української художниці, членкині Національної спілки художників України та міжнародного арт-об’єднання «Syrlin Kunsverein International», Ганни Криволап.
Відкриття виставки – 4 жовтня о 19:00 за адресою вул. Богдана Хмельницького, 7. Виставка триватиме до 27 жовтня 2019 року.
У творчості художниці Ганни Криволап – все не випадково. Назва нової виставки «Причетність». До такого поняття можна підібрати синонімічний ряд: причетність, включеність, зацікавленість, дотик, долучення, участь: усі ці характеристики підходять до того, що робить Ганна Криволап у своїй творчості. Її живопис, насичений кореневою візантійською мозаїчністю, своїм різнобарв’ям нагадує хорове багатоголосся.
Картини художниці несуть певний український код, в якому зашифрована величезна кількість символів. Це і стрічки з вінків прекрасних жінок, і мозаїки Софії Київської, втілені в мальовничі метафори. Все, до чого торкаються пензлі Ганни Криволап насичується атмосферою України, її минулим, сьогоденням і майбутнім. Картини художниці захоплюють яскравістю мальовничих образів і роблять глядачів причетними до духовного життя нашої країни.
Художник Анатолій Криволап зазначає: «Трансформація елементів старовинної мозаїки в сучасні абстрактні композиції збуджує уяву і дає можливість подорожувати у часі, поєднуючи минуле, теперішнє і майбутнє». Читати У Києві пройде виставка Ганни Криволап «Причетність»
 Дмитро Снєгірьов вважає неприйнятною реалізацію «формули Штайнмаєра» для України
Дмитро Снєгірьов, співголова Громадської ініціативи «Права Справа» вважає, що українська сторона під час останньої зустрічі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську відмовилася підписати документ про легалізацію т.зв. «формули Штайнмаєра» через тиск західних партнерів і несприйняття цього механізму українським суспільством.
Експерт нагадав, що т.зв. «формула Штайнмаєра» не була зафіксована в Мінських угодах, однак під час зустрічі у «нормандському форматі» в Берліні 2 вересня міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив про погодження сторонами такого механізму припинення війни на Донбасі. Читати Дмитро Снєгірьов вважає неприйнятною реалізацію «формули Штайнмаєра» для України
 26 вересня відзначається Європейський день мов, як спосіб підтримки мовного різноманіття, двомовності кожного європейця та розвитку викладання мов у світі. Дійсно, зараз стає все більше і більше людей, які вільно розмовляють, як мінімум, однією іноземною мовою.
Феномен володіння іноземними мовами вивчається вже давно. Чому деяким людям так важко дається рідна мова, а інші з легкістю сприймають одразу кілька іноземних? Чи є це результатом напруженої праці або достатньо генетичної схильності? Читати 26 вересня – Європейський день мов
 Чому варто вирощувати в Україні популярну у світі культуру?
Коноплі для України — майже те саме, що рис для японців. Абсолютно адаптована рідна культура. І ґрунт сприятливий, і вирощувати нескладно, і врожаї рясні. З давніх-давен українські коноплі цінували у всьому світі. Що може бути кращим, ніж натуральні мотузки й канати з конопель, екологічний одяг, місткості для сміття та навіть запчастини для авто!
Усі ці принади конопель оцінили іноземці. На автозаводах Німеччини та Австрії за кілька останніх років майже на 90 % зросла кількість використання конопель. У композитних матеріалах замість скловолокна використовують коноплі.
Тож уявіть: сидите ви в «мерседесі» на сидінні, набитому коноплями. Зупиняєтеся, замовляєте газету, надруковану на конопляному папері. Каву вам наливають у конопляний стаканчик. Не життя — щастя. Усе екологічно та мудро. І це реальність.
Коноплі для України — майже те саме, що рис для японців. Абсолютно адаптована рідна культура. І ґрунт сприятливий, і вирощувати нескладно, і врожаї рясні. З давніх-давен українські коноплі цінували у всьому світі. Що може бути кращим, ніж натуральні мотузки й канати з конопель, екологічний одяг, місткості для сміття та навіть запчастини для авто!
Усі ці принади конопель оцінили іноземці. На автозаводах Німеччини та Австрії за кілька останніх років майже на 90% зросла кількість використання конопель. У композитних матеріалах замість скловолокна використовують коноплі.
Тож уявіть: сидите ви в «мерседесі» на сидінні, набитому коноплями. Зупиняєтеся, замовляєте газету, надруковану на конопляному папері. Каву вам наливають у конопляний стаканчик. Не життя — щастя. Усе екологічно та мудро. І це реальність. Читати Чому варто вирощувати коноплі в Україні?
 Перший “Конопляний Ярмарок”
відбудеться у Києві
12-14 жовтня у Києві відбудеться унікальна для нашої країни подія – перший український ярмарок конопляних товарів. 30 вітчизняних компаній представлять різноманітні вироби з конопель, а запрошені на конференцію спікери поділяться досвідом щодо найновіших досліджень, декриміналізації та застосування медичного канабісу для лікування багатьох хвороб, новацій у галузі промислового коноплярства.
Захід відбудеться за підтримки Української Конопляної Асоціації та Інституту луб’яних культур Національної академії аграрних наук України. Читати Перший “Конопляний Ярмарок” відбудеться у Києві
Історик Тарас Чухліб: У 1672 РОЦІ МИ МАЛИ СВОЮ ДЕРЖАВУ, ЯКА ТАК І НАЗИВАЛАСЯ – “УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА”!
Українська держава виникла у 1648 — 1649 роках, під час повстання, очолюваного Богданом Хмельницьким, яке ще називають українською революцією середини XVІІ століття, — розповідає Тарас Чухліб, доктор історичних наук, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України. — Хмельницький добився у польського короля Яна ІІ Казимира визнання Української держави у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Про це йдеться у Зборівській угоді.
У щойно віднайденому в польських архівах перекладі турецького оригіналу Бучацького договору на польську мову у пункті 4 -му стверджується “УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ З ДАВНІМИ КОРДОНАМИ КОЗАКАМ ВІДДАТИ…” повідомляє Історик Тарас Чухліб Читати У 1672 РОЦІ МИ МАЛИ СВОЮ ДЕРЖАВУ, ЯКА ТАК І НАЗИВАЛАСЯ – “УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА”!
 «Сьогодні, лише лінивий не говорить про існування ворожих та недружніх відносини між Росією та Україною, але мало хто задумується, яка ж природа конфлікту між Україною та Росією. Якщо ми уважно проаналізуємо історію і нинішній етап українсько-російських відносин, то ми можемо прийти до висновку, що Росія, російська владна еліта, російська еліта в широкому сенсі, російське суспільство вважають України своїм екзистенційним ворогом, не просто ворогом, а екзистенційним ворогом, і це повинні усвідомити всі – керівництво нашої держави, провідна українська верства і наше суспільство. Остаточна мета української політики Росії ― ліквідація незалежної державності України, тотальне знищення української нації та України як суб’єкта міжнародного права та як геополітичної реальності. Це факт, не моя вигадка. Вибудовуючи нашу політику з Росією, ми повинні виходити з цього реального факту. Якщо ми цього не робитимемо, заходи, спрямовані на захист нашої національної безпеки і наших життєво важливих національних інтересів, ніколи не будуть адекватними. Реалізувати свою мету щодо України Росія прагне шляхом війни, і ця війна розпочалася не 20 лютого 2014 року, вона розпочалась більше 300 років, тому триває зараз, і триватиме доти, доки перемогу у цій війні не одержать одна із сторін. Я сподіваюсь, що перемогу здобуде Україна. Читати Володимир Василенко: У протиборстві з Росією може вистояти лише Українська Україна
 Сьогодні у парламенті уряд презентував проєкт бюджету на наступний рік. Ми проаналізували документ і визначили 5 його головних проблем. Читати Юлія Тимошенко: «Ми і далі готові допомагати президенту,але треба, щоб нас слухали»
 У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року у карцері табору особливого режиму Пермської області Україна втратила великого поета і правозахисника Василя Стуса… Борця за Україну закатували за любов до рідної землі…
То був чоловік, який говорив і писав за будь-яких обставин ясно, як перед Богом, і платив за це життям”, – згадував про нього дисидент Євген Сверстюк.
13 з 47-ми років життя Василь Стус провів в ув’язненні. За що? За те, що любив Україну, писав українською, розмовляв українською, пишався тим, що є українцем…
Згадаймо справжнього українського поета-патріота, поета-лірика, лауреата Національної премії імені Шевченка Василя Стуса, який пішов у небо великим українцем…
“Наша історія — це все і завжди спочатку, якась постійна гойданина на одному й тому ж місці, мертва хвиля еволюції. (Феномен доби (Сходження на голгофу слави): Розвідка.) Люди, прагнучи світла, викликають власну смерть. Це щастя: мати таку долю, як у мене…Чуюся добре, бо нікому не зробив зла, бо дбав не тільки про себе. І від того мені світло на душі. Долі не обирають… Її приймають — яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас”, — Стус.
Як добре те, що смерті не боюсь я…
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів’ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.
 Уповноваженим з державної мови обрали Креміня Тараса Дмитровича екснардепа від «Народного фронту»
Конкурсна комісія обрала екснардепа від «Народного фронту» Тараса Креміня кандидатом на посаду уповноваженого з питань захисту державної мови. Про це у Facebook написала уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.
У конкурсі брали участь 11 претендентів, які надали документи про наявність вищої освіти, володіння державною та англійською мовами, а також про досвід правозахисної діяльності та захисту державної мови.
«За результатами відкритого конкурсу комісія більшістю голосів рекомендувала мені як уповноваженому для подання Кабінету міністрів кандидатуру Креміня Тараса Дмитровича», — написала Денісова. Читати Тараса Креміня обрали Уповноваженим з державної мови
|
|
