Ціна російського природного газу, згідно з формулою контракту “Газпрому” і “Нафтогазу України” 2009 року, на четвертий квартал 2015 року становить 252 доларів за 1 тис. куб. м.
Про це повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, передає “Інтерфакс-Україна”.
“Але вона (ціна) – неринкова”, – наголосив глава Міненерговугілля.
Він пояснив, що вартість транспортування російського газу територією України становить 32 долара за 1 тис. куб. м.
Демчишин зазначив, що позиція української сторони на тристоронніх газових переговорах РФ і ЄС полягає в тому, що, як мінімум, на цю суму ціна російського газу має бути знижена.
Українська правда
Міністерство фінансів представило офіційний портал на якому у відкритому доступі розміщується інформація про транзакції на Єдиному казначейському рахунку.
Про це у вівторок заявила міністр фінансів Наталія Яресько, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.
Сайт доступний за адресою e-data.gov.ua.
“Міністерство фінансів впроваджує революційну ІТ-платформу, яка дозволить зробити більш прозорим використання державних коштів. Після завершення реалізації проекту всі громадяни України зможуть у вільному доступі і абсолютно безкоштовно ознайомитися з використанням коштів держбюджету”, – сказала Яресько.
При цьому вона підкреслила, що з 1 січня 2016 року будуть доступні транзакції не тільки державного казначейства, але і всі дані за держбюджетом, включаючи комунальні підприємства та інше.
Як зазначила Яресько, розпорядниками державних коштів в Україні є 67,5 тис. організацій і установ.
“Ми закликаємо всіх активно користуватися порталом, підвищити обізнаність про наявність механізму контролю за використанням державних коштів, його цілісності і справедливості”, – додала вона.
Українська правда
Ватажок бойовиків окупованій частині Донецької області Олександр Захарченко на 18 жовтня призначив псевдовибори, які пройду в кілька етапів.
Про підписання відповідного “указу” говориться в заяві, яку наводить сепаратистський видання ДАН.
“Сьогодні мною підписано Указ про призначення виборів до органів місцевого самоврядування, які пройдуть 18 жовтня 2015”, – йдеться в заяві.
“Уже через місяць відбудуться перші вибори голів міст і районів нашої молодої держави”, – додав він.
При цьому він повідомив, що місцеві псевдовибори на окупованих територіях Донецької області буде проведено в кілька етапів.
“З урахуванням нестачі бюджетних коштів і необхідністю у першочерговому порядку відновлення об’єктів соціальної сфери, промисловості, а також забезпечення населення” республіки “соціальними виплатами, пенсіями і допомогами, місцеві вибори будуть проходити в кілька етапів”, – йдеться в заяві.
На першому етапі, який пройде 18 жовтня, будуть вибирати голів міських і районних адміністрацій. Зокрема, будуть обиратися керівники Амвросіївського, Новоазовського, Старобешівського, Тельманівського районів, міст Горлівка, Дебальцеве, Докучаєвськ, Донецьк, Єнакієве, Жданівка, Кіровське, Макіївка, Сніжне, Торез, Харцизьк, Шахтарськ і Ясиновата.
“Наступні етапи, згідно з Указом, припускають обрання керівників всіх інших рівнів – сільських, селищних і т.д. Повністю завершити виборчий процес місцевого рівня ми плануємо в першому півріччі 2016 року “, – сказав він.
Як відомо, Мінські угоди передбачають проведення місцевих виборів виключно відповідно до українського законодавства і при спостереженні місії БДІПЛ ОБСЄ. Ця місія вже заявила, що не буде спостерігати за виборами на окупованих територіях.
Українська правда
Росія веде велику геополітичну гру проти країн Заходу, і ситуація на сході України є її важливою частиною.
Про це йдеться у звіті американської приватної розвідувальної компанії Stratfor.
Аналітики компанії зазначили, що для досягнення своїх цілей Росія створила низку квазі-держав по периметру свого південно-західного кордону – Абхазія і Південна Осетія в Грузії, Придністров’я в Молдові, а також “ДНР” та “ЛНР” в Україні. На всіх цих територіях Росія утримує свої війська для стримування Заходу.
Зараз Кремль вирішив ще більше посилити свої позиції, надовго розмістивши свої війська у Сирії. Крім того, за даними Stratfor, незабаром може бути розморожений конфлікт у Нагірному Карабасі, в результаті чого анклав може перейти під контроль Азербайджану разом з розміщенням там російських військових.
“Від східної України до алавітської Сирії та Нагірного Карабаху Росія, схоже, прикладає чимало зусиль щоб посилити свою присутність у стратегічних точках. Це буде недешевим починанням, але геополітична логіка за такими кроками присутня”, – зазначили експерти.
У компанії вважають, що Сирія буде використана Росією як майданчик для переговорів зі США і тиску на них, оскільки Вашингтон потребує допомоги Москви у боротьбі проти Ісламської держави. Це допоможе Кремлю відстоювати і решту своїх геополітичних інтересів.
“Незалежно від перебігу переговорів, Росія не забере свої війська зі східної України”, – запевнили у Stratfor, додавши, що ця територія є наразі для Кремля пріоритетною.
Американські аналітики впевнені, що Москва утримуватиме цю територію за будь-яку ціну.
“Якщо Україна потрапить під значний вплив або контроль західних сил, російський південно-західний фланг оголиться”, – пояснили у компанії.
При цьому експерти зазначили, що Кремль хотів би закріпитися по лівому берегу Дніпра, але не має достатніх для цього сил.
Крім того, Росія маніпулює напругою на сході України, посилюючи або ослаблюючи військові дії, щоб впливати на Захід та Київ.
“Російська стратегія може бути недешевою, але вона повністю раціональна з геополітичної точки зору. Росія слабшає зсередини, у той же час вона протистоїть сильній і зростаючій загрозі з боку Сполучених Штатів на своєму колишньому радянському порозі”, – підсумували у розвідці.
За даними компанії, на підтримку існування всіх цих квазі-державних утворень Росія витрачає щороку близько п’яти мільярдів доларів – менше 3% свого бюджету на 2015 рік, який становив 206 мільярдів.
Українська правда
“Газпром” звільнить Україну від умови “бери-або-плати” на наступні 2 квартали.
Про це заявив глава “Газпрому” Олексій Міллер, який у середу у Відні провів переговори з главою “Нафтогазу України” Андрієм Коболєвим.
За підсумками переговорів Міллер заявив російському телеканалу НТВ, що “всі принципові двосторонні питання з Україною вже узгоджені”.
“Ми очікуємо, що угода за участю Європейської Комісії буде підписана наступного тижня, і постачання російського газу за передоплатою відновляться з 1 жовтня”, – сказав глава російської компанії.
Дата тристоронньої зустрічі поки не узгоджена, повідомило Агентству газової інформації (АГІ) джерело, знайоме з ситуацією.
П’ять днів тому Міллер не виключав, що поставки можуть поновитися вже в “останній декаді вересня”. Однак тепер він говорить тільки про наступний квартал.
“У найближчі кілька днів НАК “Нафтогаз України” звернеться до “Газпрому” про подання знижки щодо мита, і, як це і було в попередні періоди, “Газпром” направить пропозиції в уряд РФ. Рівень цін буде конкурентноспроможний з сусідніми до України країнами Європейського Союзу”, – заявив Міллер.
“Газпром” утримається від умови “бери-або-плати” у наступні 2 квартали”, – додав він. Незастосування правила take or pay було однією з вимог української сторони.
“До сьогоднішнього дня від європейських структур України надано фінансування в розмірі $ 500 млн, це забезпечить придбання у “Газпрому” близько 2 млрд куб. м газу, що, звичайно ж, недостатньо для проходження всього осінньо-зимового періоду без ризиків. Ми продовжимо роботу” , – сказав глава газового монополіста.
Як відомо, минулої п’ятниці делегації Росії та Європейської Комісії погодили умови зимового пакета для України. Після узгодження з українською стороною його планують винести на підписання.
Найбільший російський виробник антивірусів “Лабораторія Касперського”, його українська “дочка”, а також ще один виробник антивірусів “Доктор Веб” потрапили під персональні економічні санкції України.
Про це передає “Інтерфакс-Україна”.
Ці компанії включені до переліку юридичних осіб, затвердженому указом президента Петра Порошенка про санкції у середу: у цих компаній забороняється здійснювати держзакупівлі товарів, робіт і послуг.
Крім того встановлюється заборона на використання органами державної влади антивірусних програмних продуктів Kaspersky виробництва російських комерційних структур.
Зокрема, під санкції потрапили ЗАТ “Лабораторія Касперського”, компанія “Лабораторія Касперського” (Москва) і ТОВ “Лабораторія Касперського” (Київ), а також ТОВ “Доктор Веб” (Москва).
Причиною для введення санкцій проти “Лабораторії Касперського” і “Доктора Веба”, згідно з документом, є дії іноземної юрособи, які створюють реальні або потенційні загрози націнтересам і безпеці, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяють терористичній діяльності або призводять до окупації країни.
Як повідомляється на сайті “Доктор Веб”, серед найбільших їхніх клієнтів є Верховна Рада України, Державна податкова адміністрація, Фонд держмайна, Пенсійний фонд, Міноборони, Міносвіти, ГПУ, Мінсоцполітики, Центральний виборчий комітет України, ДСТСЗІ СБУ.
Також у списку є “Райффайзенбанк Аваль”, “Українська Промислова група”, ТОВ “Северсталь-Україна”, ЗАТ НВЦ “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”, Інститут ядерних досліджень НАНУ та ін.
Як відомо, 16 вересня ррезидент Петро Порошенко підписав указ про введення санкцій проти Росії.
Українська правда
В Міністерстві інфраструктури ще не визначили порядок того, як будуть застосовувати санкції щодо російських авіакомпаній.
Про це “Українській правді” повідомили в прес-службі міністерства.
“Поки що указ (президента про затвердження рішення РНБО щодо санкцій – ред.) не набрав чинності, тому у четвер всі авіакомпанії виконують польоти за звичним графіком”, – заявили в прес-службі.
Там також пояснили, що зараз Державіаслужба “проводить наради щодо подальших кроків, які вона буде здійснювати після набуття чинності документом”.
Проте поки від коментарів у Державіа утримуються.
Водночас, в аеропорту “Бориспіль” “Інтерфаксу-Україна” повідомили, що 17 вересня польоти усіх російських компаній продовжують у звичному режимі.
Така ж ситуація і в інших українських аеропортах.
До того “Інтерфаксу” в російському Мінтрансі заявили, що ще не отримували жодних повідомлень про можливе скасування чи обмеження польотів в Україну.
Як відомо, низка російських авіакомпаній, які здійснюють пасажирські та вантажні перевезення в Україну, потрапили під санкції України.
Їх включено у повний список осіб і компаній, щодо яких Україна запровадила санкції.
Українська правда
Депутата Радикальної партії Ігоря Мосійчука підозрюють у вчиненні злочинів, передбачених п’ятьма статтями Кримінального кодексу.
Про це повідомила прес-служба Генпрокуратури.
Згідно з інформацією, Мосійчука підозрюють у хабарництві; хуліганстві; погрозах або насильстві щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок; втручанні в діяльність судових органів; погрозі або насильстві щодо судді.
Депутат, якого затримали у будівлі Верховної Ради, вже прокоментував слідчі дії щодо себе.
“Зараз мені будуть пред’являти підозру у справі начебто отриманні мною неправомірної вигоди. Але це лише одна стаття, по якій мене звинувачують. Інші шість статей за якими мені пред’являють звинувачення – це справи по протидії ментам і судам у справі визволення мною політв’язнів”, – написав він на Facebook.
“Звинувачення в отриманні неправомірної вигоди було сфабриковано для прикриття дійсних мотивів політичної розправи наді мною. Більше того – це рішення було прийнято Верховною Радою з порушенням регламенту і порядку. Це звичайне облудне судилище”, – вважає Мосійчук.
“Прямо зараз виламують двері в моїй квартирі у Василькові. Репресія проти мене буйно розквітає”, – пізніше повідомив він.
У розпорядженні “Української правди” є текст подання на Мосійчука. Публікуємо його нижче:
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко повідомив, що має намір оскаржити у Вищому адміністративному суді схвалення парламентом арешту Мосійчука.
“Янукович не зважувався заарештовувати депутатів у залі парламенту, а Порошенко це зробив. Ми завтра звертаємося в суд. Вищий адміністративний суд, для того щоб оскаржити рішення Верховної Ради про арешт Мосійчука”, – заявив він, пишуть “Українські новини”.
Станом на 22:30 стало відомо, що міру запобіжного заходу Мосійчукові обиратиме Печерський райсуд у п’ятницю, 18 вересня, о 9:00.
Як відомо, у четвер Рада зняла недоторканність з депутата Радикальної партії Ігоря Мосійчука і дала дозвіл на його арешт. Перед цим Шокін показав у залі відео, на якому Мосійчук отримує хабар.
Українська правда
Панель з питань децентралізації, в якій взяв участь один з лідерів опозиційного блоку та колишній глава адміністрації Януковича Сергій Льовочкін, супроводжував протест українських активістів та європейських політиків.
Ці події відбулися під час щорічної зустрічі Ялтинської європейської конференції (YES) в Києві.
Щойно він почав говорити, низка учасників конференції встала, тримаючи в руках портрети загиблих членів “Небесної сотні”. Водночас, Львочкін запропонував всім присутнім вшанувати пам’ять “Небесної сотні” хвилиною мовчання, але зал не поспішав відгукнутися на цю пропозицію.
Ведучий, Стівен Сакур, зрозумів неоднозначність ситуації і зупинив Льовочкіна зі словами: “Я тут модератор і я вирішую, як вести панель”.
Перед завершенням панельної дискусії, коли слово надали залу, євродепутат Марек Сивець взяв мікрофон і зауважив, що заклики до вшанування “Небесної сотні” від соратників Януковича є неприйнятними.
“Важливо, хто саме пропонує вшанувати пам’ять”, – зазначив він.
В соціальних мережах реакція на пропозицію Льовочкіна також виявилася вельми негативною.
Українська правда
У подальшого розвитку подій на частині Донбасу, окупованій російськими військами, є три можливі сценарії.
Про це на завершенні 12-ї конференції YES, яка відбулася у Києві, заявив екс-президент Польщі Олександр Квасьнєвський.
“Негативний сценарій – ми маємо до нього бути готові – якщо РФ буде продовжувати свою агресивну політику і основна мета її буде – взяти не якусь частину України під свою зону впливу, а її усю. І ми не можемо виключати такої мети з боку РФ і керівництва Кремля”, – зазначив він.
Він додав, що РФ має достатньо інструментів, щоб досягти успіху у цьому процесі.
“Вони можуть використовувати військові методи, дестабілізувати ситуацію через економічні інструменти, тиск на економіку України, використати багато грошей на пропаганду, використати “п’яту колону” в Україні і т.і.”, – пояснив Квасьнєвський.
“Другий більш позитивний сценарій – Росія готова пом’якшити свою позицію, змінити свою політику через певні неприємні обставини, яких Путін не очікував. Він недооцінив сильну реакцію українського народу, який готовий захищатися”, – зазначив він.
Також, за його словами, Путін не очікував, що не зможе знайти спільної мови з канцлером Німеччини.
Екс-глава Польщі зазначив, що “найкраще, що ми можемо запропонувати – дискусія між РФ, Україною, ЄС, США і Канадою”.
“Думаю, що ми маємо попросити канадців бути більш активними – у них є моральні причини це робити (бо є велика українська діаспора на їхній території), і Канада є суттєвим партнером і в НАТО, і в міжнародній політиці”, – зазначив Квасьнєвський.
“Якщо ми говоримо про не найгірший сценарій розвитку подій, тут може бути 5 пунктів – Крим, повне виконання Мінських угод, ЄС (усі амбіції України щодо ЄС – ЗВТ, асоціація, інтеграція – не можуть бути зупинені Росією). Якщо Україна хоче це робити і буде виконувати усі складні умови – дорога має бути відкрита, ми маємо прийняти Україну в один день як частину європейської спільноти”, – зазначив Квасьнєвський.
“Ще один пункт – НАТО, система безпеки. Більшість членів НАТО не готові прийняти Україну зараз. Тому ми маємо запропонувати іншу систему гарантій для безпеки України. Думаю, ми можемо разом з США, РФ і Європою поговорити про те, які ми можемо надати гарантії Україні, щоб вона залишилася суверенною, стабільною, безпечною, без ризику того, що одного дня “великий брат” знову нападе і анексує якусь її частину”, – додав екс-президент Польщі.
“П’ятий пункт – найскладніший – усі сторони переговорів мають запропонувати реальну економічну підтримку Україні”, – зауважив Квасьнєвський.
“Ми зобов’язані це зробити, і це має бути не програма на 1 чи 3 роки, це має бути довгострокова програма відновлення, оживлення української економіки”, – заявив він.
“Сценарій номер три – чесно кажучи, ми не знаємо, що зробить Путін, його політика повністю непередбачувана. Якщо так – ми маємо зробити наше “домашнє завдання”. Три речі у ньому надзвичайно важливі: боротьба з бюрократією, показати, що Україна має, що запропонувати світу. А також толерантність”, – зазначив екс-президент Польщі.
“Ми, європейці, у свою чергу маємо продемонструвати нашу єдність у підтримці України і солідарність”, – підсумував Квасьнєвський.
Українська правда
|
|
