 Опубліковані дані статистики за лютий 2018, які серед іншого містять показник вікіпедійної пасіонарності — число активних зареєстрованих редакторів у тому чи іншому мовному розділі Вікіпедії (5+ редагувань за місяць) на мільйон носіїв мови. Рейтинг обмежений знизу значенням у 5 «пасіонаріїв» (редакторів, які внесли за місяць не менше 5 правок) на мільйон мовців. Включені мови, які мають більше 40 млн носіїв. Читати Носії української — п’яті в світі за вікіпедійною пасіонарністю серед носіїв найпопулярніших мов
Після тижня бурхливих політичних вистав, драматичного пафосу, душевного надриву героїв вечір перед вікендом обіцяв інші емоції. І не дарма. Адже Національна оперета України як справжня оаза мистецтва зазвичай пропонує шанувальникам стильні цікаві проекти.
Цього разу Арт-фойє театру приймає виставку картинк иївського художника Олександра Храпачева під умовною назвою «Подорож». Читати Олександр Храпачов: Все є мистецтво у нашому життічи життя в мистецтві
 Чому в Україні та Європі по різному реагують на утиски професійної діяльності журналістів, на результати розслідувань, і, врешті решт, на найтрагічніші складники реалізації професії журналіста – насилля, погрози та вбивства?
Так, у Словаччині саме через вбивство журналіста, пройшли наймасовіші протести з часів Оксамитової революції 1989 року, коли було повалено комуністичний лад. «Чому? Невже суспільство має саме так реагувати на насилля над журналістами, на утиски Свободи Слова?», – риторичні запитання, які таки б мали виникнути у пересічного українця, який, таки наполегливий у своїх євроінтеграційних прагненнях. Декілька рядків щодо надзвичайно актуальної теми. Найбільш вірогідним мотивом вбивства Яна Куцяка та його дівчини правоохоронці вважають саме його професійну діяльність. Читати «Україна – Словаччина» 0:5?
 |
|
| Тамара Маркелова |
|
Читати класиків – це круто. Але останнім часом у пошуках відповіді на безладдя, яке відбувається в країні, все частіше звертаюся до сучасного слова. Шукаю, як і частина небайдужих співвітчизників для хворого українського суспільства, ліки – інтелектуальну мікстуру, якої так бракує нам у повсякденному житті.
Той факт, що у гонитві за теплішим та зручнішим місцем під сонцем українці нехотя зраджують своє майбутнє, здобуте тяжкою боротьбою протягом століть, м’яко кажучи, засмучує.
Під загрозою багата історія боротьби за незалежність: Українська Революція 1917 року, проголошення УНР, розстріляне відродження, безсмертні подвиги Другої Світової, дисидентський рух, жертовне самоспалення Василя Макуха, Олекси Гірника, Помаранчева Революція, Майдан Гідності, героїзм Небесної сотні та вояків російсько-української війни. Врешті під загрозою опинилася і сама незалежність.
Засмучують спогади про те, як нас змушували за вказівкою згори шукати національну ідею: студенти писали наукові роботи, викладачі захищали дисертації, почасти штучно, вдавано, нещиро.
Читати Українці: свої, чужі та нічиї
 Шановні журналісти!
Дорогі українці, які дивляться нас он-лайн та по телебаченню!
Відлік нового політичного сезону в Україні традиційно ведеться із лютого, коли розпочинається чергова сесія Верховної Ради України. Формально вона відкрилася ще шостого, але лише вчора розпочалися повноцінні пленарні засідання.
Як Президент разом з усім суспільством очікую від парламенту важливих рішень, – причому вже протягом найближчих тижнів…
Читати ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПЕТРА ПОРОШЕНКА НА ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ НА ТЕМУ: «ВИКЛИКИ – 2018»
 Не перший рік в Україні точаться дискусії стосовно реформування освіти. Риторика щодо дієвості впровадженого та перспектив запланованого досить неоднозначна. Проблеми тільки накопичувалися, а шляхи їхнього розв’язання звужувалися застарілими нормами й обмеженнями.
Початок черговій освітянській реформі поклав експеримент Міністерства освіти і науки України під красивою обнадійливою назвою – Нова українська школа. 2017 року 100 шкіл у різних регіонах України в рамках експерименту перейшли на новий Державний стандарт початкової освіти. З вересня 2018 року новий зміст, нові підходи та методики навчання, відповідно до нового Стандарту, затвердженого 21 лютого Кабінетом Міністрів України, будуть запроваджені в усіх школах держави. Основна його відмінність – орієнтованість на здобуття учнями початкової школи компетентності, а не лише знань.
Чи дійсно Нова українська школа настільки нова, як про це тлумачать? З’ясовуватимемо на прикладі реальної, але не зовсім звичайної української школи, а саме: навчально-виховного закладу «Гелікон» міста Миргород Полтавської області…
Читати А пані вчителька сказала…
 Корюківська трагедія – жорстоке масове вбивство 6800 жителів села Корюківка (місто в Чернігівській області), скоєне 1–2 березня 1943 року загонами угорської військової жандармерії в ході Другої світової війни. Масштаби трагедії – виняткові серед населених пунктів України, СРСР та Європи. Корюківські вбивства за кількістю жертв майже в 45 разів переважають білоруську Хатинь, у 41 раз – чехословацьке Лідіце, у 12 разів – французький Орадур. Масове вбивство мирних жителів було каральною операцією угорських підрозділів у відповідь на дії радянських партизан, очолюваних офіцером НКВС СРСР Олексієм Федоровим. Особливого трагізму цій події додає той факт, що партизанська група військ О. Федорова переважала карателів за кількістю вояків майже вдесятеро, але партизани нічого не зробили для порятунку жителів Корюківки.
Читати Наймасштабніша трагедія Другої світової війни
 Міжнародний проект Вікіпедія (Wikipedia) — шостий за популярністю сайт у світі. Як повідомив засновник ГО «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич, за 2017 в Українській Вікіпедії здійснено 564,9 млн переглядів сторінок проти 530,9 млн в 2016 (+6,4 %).
Читати Українська Вікіпедія — підсумки року
 У Національному заповіднику «Софія Київська» з 21 по 29 грудня експонувалися картини митців – учасників Всеукраїнського симпозіуму «Живопис на склі», який третій рік поспіль проходить у Гошівському монастирі на Долинщині Івано-Франківської області – одній із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України, яку щорічно відвідує кілька мільйонів прочан.
Читати «Живопис на склі» у Софії Київській
Не хтось там сумнівної репутації, а визнаний польський історик Мацей /Матвій, коли по-українському/ Стрийковський повідав із ХУІ ст. для майбутніх поколінь, що за одні угри і як вони опинилися в Європі. Уславлений у себе на батьківщині й відомий у світі вчений епохи Відродження надрукував 1582 р. у місті Кролевці /Крулевці за польською вимовою – В. П./, яке після захоплення його хрестоносцями стало Кенігсбергом, а тепер – Калінінград, головну працю свого життя під назвою, коли перекласти буквально, «Кроніка Польська, Жмудська, Литовська і всієї Русі».
Читати СИНДРОМ АТТІЛИ
|
|
