«Оксамит» – завжди з Вами! П’ятій річниці Революції Гідності присвячується

Тамара Маркелова – головний редактор

Часопис «Оксамит» засновано у вересні 2013 року. За ці роки пройдено багато непростих звивистих стежин. На сторінках та в об’єктиві «Оксамиту» закарбовані миті Революції Гідності, долі родин Небесної сотні, розповіді про героїв – воїнів АТО, які ніколи не повернуться додому, та друзів, яких Бог залишив живими, щоб вони допомагали сім’ям загиблих побратимів… Ми, як увесь український народ, стояли на порозі унікальних можливостей, коли вся країна – від дитячого садочка до великого підприємства, від школяра до пенсіонера допомагала армії, коли вся країна була прибрана жовто-блакитними стягами, уквітчана стрічками, вимальована свіжими жовто-блакитними фарбами, розмовляла вишуканою українською, ділилася хлібом, гривнею, теплими речами, домашнім затишком. Коли волонтери, як мурахи, формували пункти-мурашники і забезпечували  бійців у зоні АТО всім необхідним. Читати «Оксамит» – завжди з Вами! П’ятій річниці Революції Гідності присвячується

Дмитро Снєгирьов: “Іранці збили літак «МАУ» умисно, а версія про людський фактор – прикриття”

Дмитро Снєгирьов, співголова громадської ініціативи “Права справа”, громадський діяч

Іранці збили літак «МАУ» умисно, а версія про людський фактор – прикриття. Літак Boeing 737-800 NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» в Ірані не міг бути збитий через помилку оператора чи збій у системі наведення зенітно-ракетного комплексу «Тор-М1». Показово, що відповідальність за збиття українського лайнеру взяв на себе не офіційний Тегеран, а військово-політичне формування Корпус вартових Ісламської революції (КВІР), яке по-суті є «державою в державі». Це залишає офіційному Ірану поле для дипломатичного маневру, переклавши відповідальність на КВІР, одночасно просуваючи версію про наявність внутрішніх суперечок між світською й теократичною (духовною) владою країни. Фактично, сам факт збиття українського літака буде використано світською владою для послаблення впливу КВІР всередині країни, зокрема на фінансово-економічний сектор. Читати Дмитро Снєгирьов: “Іранці збили літак «МАУ» умисно, а версія про людський фактор – прикриття”

15 січня – 19-й день народження Вікіпедії!

У День Вікіпедії — подякуй улюбленому вікіпедистові!

15 січня 2020, у 19-й день народження Вікіпедії відзначають глобальну спільноту волонтерів, які допомагають збирати джерела, перевіряти інформацію та редагувати статті.

Цього року наша дивовижна спільнота добровольців внесла до Вікіпедії понад 565 мільйонів правок, в тому числі майже 3 мільйони правок до українського розділу Вікіпедії, допомагаючи зробити безкоштовні знання доступними для всіх і усюди.

Ви сьогодні подякували улюбленому вікіпедистові?

Чи знаєте ви, що Вікіпедія доступна понад 300 мовами? Стаття про «коня» перекладена на більшість із них, але статті про конкретні породи, такі як жемайтські коні, доступні лише у кількох, включаючи українську https://uk.wikipedia.org/wiki/Жемайтський_кінь. Вікіпедисти-поліглоти перекладають статті на кілька мов щодня. Приєднуйтеся!

Поезії молодих авторів прочитають актори

 У Будинку письменників України відбудеться перший концерт «Музично-поетичного салону «Камертон»

 Нещодавно звершився прийом заявок на участь у Міжнародному проекті «Музично-поетичний салон «Камертон», започаткований «Кабінетом молодого автора Національної спілки письменників України» спільно з Міжнародним благодійним культурно-науковим родинним фондом імені М.В. Лисенка під патронатом літературного агента із Каліфорнії (США) Єлизавети Соломатіної. На розгляд членів журі надійшло понад 500 поетичних творів майже з усіх регіонів України та з 11 країн світу, серед яких – Німеччина, Польща, Італія, США, Канада, Йорданія, Болгарія. Читати Поезії молодих авторів прочитають актори

Чи достатньо обізнані українські школярі про майбутню професію?

Згідно з дослідженням, проведеним hh.ua | grc, серед українських абітурієнтів і вчорашніх школярів часто зустрічається ситуація, коли напрям навчання обирається без заглиблення в нюанси професії. Причому серед тих, хто зараз працює не за спеціальністю, цей варіант зустрічається частіше: 52 % проти 42 % серед тих, хто працює за фахом.

А от з тими, хто чітко розумів, на кого хоче вчитись, ситуація протилежна: їх більше серед тих, хто і час навчання, і професійне життя присвятив одній і тій же спеціальності (38 %). Серед тих, хто працює у відмінному від навчання напрямі, таких лише 20 %. Ще кожному п’ятому респонденту в цій групі спеціальність навчання обрали батьки. Читати Чи достатньо обізнані українські школярі про майбутню професію?

У 2019 році в Європі було вбито 2 журналісти

У 2019 році в Європі було вбито 2 журналісти, серед них – українець Вадим Комаров.

Міжнародна федерація журналістів (МФЖ) зафіксувала 49 вбивств журналістів та працівників медіа у 2019 році, в тому числі два в Європі. Відповідні дані були опубліковані на офіційному сайті Європейської Федерації Журналістів (ЕФЖ). МФЖ радіє очевидному зменшенню кількості вбитих журналістів, у порівнянні з 2018 роком, коли було зафіксовано 95 фактів, але значна кількість вбивств та їх мотиви нагадують про те, що насильство проти журналістів все ще поширене, а за безкарність за злочини проти фізичної безпеки медіа-працівників повинні нести відповідальність представники влади.

Читати У 2019 році в Європі було вбито 2 журналісти

У 2024 українська Вікіпедія наздожене російську

Порівняння відвідуваності української і російської Вікіпедій.

У загальносвітовому вимірі:

За 2019 в українській Вікіпедії здійснено 707,5 млн переглядів сторінок проти 602,4 млн в 2018 (+17 %). Абсолютне річне зростання становить 105 млн. переглядів.

За той самий час у російській Вікіпедії здійснено 9 721 млн переглядів сторінок проти 10 319 млн у 2018 (-6 %). Абсолютний річний спад становив 599 млн. переглядів.

Тобто в 2018 російську Вікіпедію загалом у світі переглядали у 17,1 разів частіше як українську, а в 2019 лише в 13,7 разів частіше.

У вимірі лише України тенденцію демонструє графік: (дані за грудні-місяці 2015-2019 років).

Якщо з території України перегляди української Вікіпедії будуть і далі так само лінійно зростати, а російської падати, то приблизно у грудні 2024 відвідуваність української Вікіпедії в Україні пережене відвідуваність російської.

Звісно, головним чином це буде залежати від державної мовної політики, а також праці волонтерів з розвитку української Вікіпедії.

Джерело даних тут, файл для побудови графіка тут.

Юрій ПЕРОГАНИЧ

Що таке Різдвяний Дідух і чому його варто робити на свята

Що таке Різдвяний Дідух і чому його варто робити на свята? Різдвяний дідух – традиція дуже давня. Вона притаманна низинним регіонам України. Особливо там, де росте пшениця. З неї, переважно, люди і виплітали різдвяну атрибутику.

Добре, що й до сьогодні ця традиція, яка йде ще з часів дохристиянських, передається від покоління до покоління. Дідух символізує дух наших пращурів. Його клали на покутті, коли у Святвечір сходилася вся родина: і ті, хто живе у господі нині, й ті, хто жив колись. Вважали, що їхні душі поселяються у цьому дідусі

Традиційно дідух на Різдво завше заносив до хати господар. Його клали біля образів і вважали родинним оберегом. Інколи цей дідух навіть прикрашали. Адже нерідко селяни ставили його в хаті замість ялинки. Якщо в хаті є дівчина, вона на Святвечір брала ложки, ними калатала на розі хати, аби знати звідки буде її суджений. Потім всі ті ложки запихали у перевесло дідуха. Це була народна магія. Робили так, аби бути вкупі упродовж року. Святковий сніп перебував у хаті протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність привносила в родину святковий настрій, затишок і святковість. У народі казали «Дідух до хати – біда із хати». Читати Що таке Різдвяний Дідух і чому його варто робити на свята

Що рік прийдешній нам готує?

Що рік прийдешній нам готує? суб’єктивний прогноз з об’єктивних обставин

Україна перегорнула сторінку 28 року незалежності. А чи справжньої незалежності? Сьогодні новітня політична історія України пишеться на крові наших захисників. Що буде важливим і визначальним для року майбутнього? Своїм суб’єктивним прогнозом ділиться на своїй сторінці Фейсбук популярна блогерка Наталія Глоба: Читати Що рік прийдешній нам готує?

Людина, яка не читає, – перестає мислити

Людина, яка не читає, – перестає мислити.  57 % українців не прочитали жодної книги у 2019 році, а жінки читають частіше, ніж чоловіки.

Найбільше книжок минулого року прочитали пенсіонери і молодь до 29 років. Такі результати опитування компанії Research & Branding Group, – пише Українська літературна газета.

43 % українців більш-менш регулярно читають книги. При цьому схильність до читання залежить від статі, віку і освіти.

Середньостатистичний читач України прочитав за рік приблизно 9 книг у 2019 році. Для порівняння, у 2017 році аналогічний показник був приблизно 7 книг. Читати Людина, яка не читає, – перестає мислити

За 2019 відвідуваність української Вікіпедії зросла на 17 %!

У 2019 в українській Вікіпедії досягнуто 707,5 млн переглядів сторінок. Це на 17 % перевершує показник 2018 року, який становив 602, 4 млн переглядів.

Абсолютне річне зростання становить 105 млн. переглядів!