Як стати щасливим?

Нельсон Мандела казав, що освіта — найсильніша зброя, яка може змінювати світ. Період постійних турбулентних змін вимагає від нас переосмислити сутність освіти і процесу навчання загалом, щоб ми цю зброю могли використовувати на максимум.

Складіть свій список, і побачите, що більшість речей, які роблять нас щасливими — нематеріальні. Саме вони відіграють вирішальну роль у нашому щасливому житті, та безпосередньо впливають на наші матеріальні цінності – достаток і його приріст. Бо без міцних навичок та знань наш розвиток кар’єри та потенціал заробітку будуть дуже обмеженими. Те саме стосується мережі друзів, які підтримають і зрозуміють. Зрештою, така мережа має великий вплив для професійних контактів та розширення кар’єрних можливостей. А якщо у вас погане фізичне/ментальне здоров’я, не надто щасливі стосунки у сім’ї, то стрес, якого ми зазнаємо через це, значно знижує нашу продуктивність, емпатію та творчість на роботі. Як стверджують автори «100 років життя», саме нематеріальні активи є ключовими для тривалого та продуктивного життя.

Вони ділять їх на три категорії:

1. Знання і навички — допомагають нам стати продуктивними та успішними на роботі, підвищують наш матеріальний дохід.

2. Життєва сила — психічне та фізичне здоров’я, дружба, позитивні сімейні стосунки.

3. Трансформаційні активи — самоусвідомлення, можливості доступу до різної мережі людей і відкритість до нового досвіду. Проживаючи довге життя, люди постійно перебувають у стані змін. Врешті-решт, сучасне життя — це постійні зміни та адаптація до них. Трансформаційні активи допомагають нам пристосуватись до цих змін. Наша здатність до самопізнання, вміння бути частиною різноманітних мереж і спільнот і відкритість до нового досвіду донедавна не відігравали такої критичної ролі, позаяк життя було більш розміреним та поділеним на певні етапи. Та саме вони зараз набувають вирішального значення у так званому багатоетапному житті.

Ось кілька лайфхаків, які можуть надихнуть інші освітні інституції:

— Організувати не просто навчальний процес для здобуття навичок і знань, а забезпечити позанавчальні активності: студентські, соціальні, волонтерські ініціативи мають бути інтегровані у навчальні програми. У найближчих планах університету — впровадити соціально орієнтоване навчання (на Заході популярне сьогодні service learning), коли волонтерство буде частиною навчального процесу і таким чином університет і студенти своєю роботою якісно впливатимуть на розвиток локальних спільнот та середовищ.

— Формувати спільноту за принципом Living Learning Community, коли студенти живуть у кампусі поряд зі своїми тьюторами, наставниками і так творять власну унікальну спільноту, де формуються і розвиваються як цілісні особистості.

— Виховувати підприємницькі навички, самозарадність та підтримувати стартапи. Центри підприємництва в університетах, де студенти вчаться робити бізнес, відстоюють свої ідеї, отримують перші інвестиції, працюють з менторами, є критично важливими для формування сильного середнього класу у майбутньому.

— Наставництво, тьюторство, менторство, центри кар’єри і студентського життя. Якщо університет інвестує у це час та ресурси, то студенти отримують доступ до людей та проектів, і так будують власну мережу контактів. В УКУ ми багато працюємо з потенційними працедавцями, складаючи профіль випускника, якого потребує ринок праці, та інтегруємо відповідні запити у навчальну програму. Навіщо? Бо важливо, щоб випускники університетів не просто стали успішними, а вміли цим успіхом розпоряджатися.

— «Цінності можна намастити на хліб». Ця відома фраза історика Ярослава Грицака привела нас до заснування програми «Світоглядне ядро» — єдиної програми для усіх студентів про цілісний розвиток особистості: «Бог і я», «Люди і я», «Світ і я».

Важливо розуміти, що створення такої екосистеми не може бути дешевим. На жаль, освіта в Україні знецінена. Батьки уже готові чимало платити за приватні садочки та школи для своїх дітей, однак вища освіта є значно дешевшою. Для порівняння, приватний садочок в середньому коштує 84 тис./рік, приватна школа — 100 тис. грн/рік, натомість університетська освіта коливається від 15 до 40 тис. грн/ рік, з окремими програмами на рівні 60−65 тисяч. Тому обираючи разом зі своїми дітьми університет, зверніть увагу на те, як він будує (і чи будує взагалі) екосистему, що допоможе вашим дітям стати щасливими та успішними в майбутньому. Добра якісна освіта мусить бути дорогою, бо потребує великих інвестицій. Водночас, я переконана, що вона має бути доступною, бо вища освіта — це також і соціальний ліфт для талановитих і здібних, хто не має змоги оплатити навчання. В УКУ ми не маємо державного фінансування, відповідно і бюджетних місць, однак даємо стипендії/знижки, а також розвиваємо внутрішню систему безвідсоткового кредитування. З нового року вперше запроваджуємо соціально-академічні стипендії. Виділяючи дитині гроші на навчання, будемо дивитися не лише на її академічні успіхи (бал ЗНО), а й соціальний статус та платоспроможність сім’ї, а також допомагати тим, хто не має змоги оплатити навчання.

Враховуючи технологічний розвиток, дослідники сьогодні виділяють три ключові напрямки, у яких має розвиватися освіта.

Безсумнівно, вже зараз неможливо «накачати» людину знаннями, які забезпечать їй успішну кар’єру на все життя. Будь-яка спеціальність може зникнути, тому нам доведеться змінювати професії кілька разів протягом життя. Відтак формальна освіта має забезпечувати основу — критичне мислення та аналітичні здібності, які потім дозволяють людям змінювати професії та спеціальності.

В освіті важливо, щоб молода людина навчилась вчитися. І така ніби застаріла в світі, та в минулому часто критикована форма вільних наук знову стає актуальною.

Софія Опацька

Декан-засновниця Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS), проректорка Українського католицького університету

Джерело: НВ