Визначено лауреатів премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва

У Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України на засіданні Комітету з присудження премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва 2019 року визначено лауреатів премії. У конкурсі, який проводиться в Міністерстві оборони України 11-й рік поспіль, взяли участь 11 претендентів у п’яти номінаціях: література, кіно, образотворче, музичне та театральне мистецтво, повідомляє сайт Міністерства оборони України.

За рішенням Комітету, лауреатами премії імені Богдана Хмельницького стали: Вячеслав Савченко за роман «Морський вузол» у номінації «Літературні твори військової тематики» (подання Національної спілки журналістів України); поети Вадим Крищенко й Віктор Вознюк, композитор Олександр Коляда, вокаліст Олександр Василенко за марш «Богунці» в номінації «Музичні твори військової тематики»; драматург Анатолій Покришень (автор сценарію), режисер-постановник Андрій Бакіров (автор інсценізації) Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка за виставу «Балада про Крути» в номінації «Твори театрального мистецтва військової тематики». – Лауреат премії в номінації «Літературні твори військової тематики» Вячеслав Савченко живе в Херсоні, – розповів член комітету з присудження премії письменник і фаховий журналіст Анатолій Гай. – Роман «Морський вузол» – перший великий прозовий твір цього автора – члена творчої спілки. Узятися за перо його спонукало побачене й пережите в зоні проведення Антитерористичної операції на Сході України, де служив кілька років тому рядовим інструктором-добровольцем. Він глибоко знає життя й людську психологію, а також як справжній майстер художнього слова вміє дивовижно передавати емоції. Читач не стримує сліз, коли читає роман. Цікаво, що митець має творчі здобутки не лише в красному письменстві, а й, приміром, у створенні фотофільмів, хоч останнє – зовсім не вплинуло на здобуття перемоги в творчому змаганні (до слова, основну конкуренцію «Морському вузлу» становила книжка Віталія Запеки «Цуцик»). У поданні НСЖУ зазначено, зокрема, таке: Вячеслав Савченко народився 1969 року в Миколаєві, де навчався в школі-інтернаті спортивного профілю (закінчив 1986-го). Згодом заочно здобув фах юриста в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого (1996). З юних літ багато читав і має в житті хобі, тісно пов’язані з художньою творчістю. Він прозаїк і блогер, поет, фотомитець (автор низки фотофільмів, учасник кінофестивалю в Китаї). Як письменник має природне відчуття слова, сила якого захоплює читача з перших сторінок його творів. Але найголовніше – він дуже добре знає тему, яку обрав для роману про наших сучасників – воїнів, що стоять в обороні України. Вячеслав Савченко має державні нагороди – медаль «За бездоганну службу» (2005) й орден Данила Галицького (2012). …З 2015-го добровільно пішов на військову службу в батальйон «Миколаїв» як рядовий інструктор (без звання). Підрозділ виконував завдання на Сході України – в зоні проведення операції з відбиття російської агресії.

Немало людських доль, характерів, вчинків, фактів, правдивих картин життя, які спостерігав під час служби в батальйоні, покладено в основу його глибоко патріотичного твору «Морський вузол». Присвята книжки – данина поваги тим, хто навесні 2014-го став в обороні України. Саме тоді, як зазначено в анотації видання, «в покинутому пансіонаті на березі Азовського моря, де відставний спецназівець Ронін почав формувати добровольчий батальйон, доля химерно переплела, немов зв’язавши морським вузлом, долі героїв роману. Звичайних людей, багато з яких у своєму цивільному житті були далекі від військового ремесла, об’єднали любов до України, почуття обов’язку й відповідальності перед країною, яку вони вирушили захищати, а також тверда віра в те, що, пройшовши пекло боїв, біль розлук і втрат, у результаті ми станемо чистішими, мудрішими та сильнішими». Художні образи, характери персонажів митець брав від різних людей. Найбільш цільно виписаний образ Ніки, зазначає автор. Колоритний комбат Ронін має двох прототипів, також є реальна жителька Херсона – уособлення Катани – однієї з героїнь твору. Були й прототипи полеглого снайпера Химери та деяких інших бійців. Власне, всю другу главу романіст писав на основі розповідей свого друга, снайпера батальйону «Донбас» – цей вояк дивом залишився живим після трьох кульових поранень у час виходу з Іловайська.

Письменник з великою повагою ставиться до людей, що воювали, брали участь у боях. «Я спілкувався з хлопцями, які були на передовій і які ходили на «той» бік, – зазначає митець. – Для мене вони справжні герої». Водночас він наголошує, що себе героєм не вважає: мовляв, нічим особливим не відзначився, участі в боях не брав – служив у районі Маріуполя. Кілька місяців перебуваючи на Сході України, Вячеслав Савченко в тих складних польових умовах не полишав творчості – вів блог «Хроніки хунти» на сторінці у Facebook (позитивна оцінка його таланту – 2015 року автора нотаток визнано переможцем в одній з номінацій у конкурсі блогерів і громадських журналістів Херсонщини). Насичений емоціями роман «Морський вузол» не залишає байдужим, бере за душу, над ним плачуть – так відгукуються на презентаціях книжки її читачі. Успіх видання спонукав автора розвивати важливу тему далі: він пише другий роман – про героїв і про їхні долі вже в мирному житті. Довідка. Премія присуджується щороку за твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, спрямовані на підняття престижу Збройних Сил України, популяризацію військової служби, формування у військовослужбовців і молоді національної самосвідомості, гідності, духовності й культури, почуття патріотизму, вірності військовим традиціям Українського народу, соціально-психологічної та військово-професійної готовності до служби у Збройних Силах України. Премія присуджується до Дня Збройних Сил України