У місті на березі моря ходили в той час перекази про бабусю, яка любила сидіти на розі Преображенської вулиці, біля цвинтаря. Вдень вона там гріла на сонечку свої старі кістки, або ховалась від холодного північного вітру, а вечорами приходила в один з будинків на тій вулиці і, зігріта ласкою християнської родини, наче оживала. Нагодована борщиком
