Податок на вагітність

З 1 липня 2013 року набув чинності Закон № 231-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії». Відповідно до Закону віднині час перебування жінки у відпустці по вагітності та пологах включається до страхового стажу. У редакції «Оксамиту» вирішили вивчити питання…

1 липня 2013 року набув чинності Закон № 231-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії». Відповідно до Закону віднині час перебування жінки у відпустці по вагітності та пологах включається до страхового стажу. У редакції «Оксамиту» вирішили вивчити питання.
То кому вигідний новий податок на вагітність? Хто матиме прибуток, а хто збиток? Люди старшого покоління пам’ятають, що у Радянському Союзі був податок на бездітність, коли чоловіки віком від 20 до 50 років і заміжні жінки від 20 до 45 років, якщо не мали дітей, зобов’язані були щомісяця відраховувати державі 6 % своєї зарплати. При плановій економіці цей податок можна розглядати як такий, що стимулював народжуваність дітей. У нашому ж випадку все виглядає навпаки.
Сьогодні йдеться про оплачувану відпустку в зв’язку з вагітністю та пологами (декретна відпустка), що триває 70 календарних днів до пологів та 56 – після. А в разі ускладнення пологів або при народженні двох чи більше дітей післяпологова відпустка збільшується до 70 днів.Підставою для призначення матеріальної допомоги в зв’язку з вагітністю та пологами є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.
Основною зміною та новиною у Законі стало те, що, починаючи з 1 липня, суми допомоги в зв’язку з вагітністю та пологами входять до бази нарахування єдиного соціального внеску, тому період перебування у відпустці по вагітності та пологах враховується у страховий (пенсійний) стаж. Досі ці чотири місяці не входили до пенсійного стажу жінки. Брали до уваги лише той період, коли жінка починала отримувати допомогу по догляду за дитиною.
Слід наголосити, що виплата допомоги по вагітності та пологах повністю фінансується за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.А роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, – нараховують та сплачують єдиний внесок, тобто податок, у розмірі 33,2 % на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. А ще вони утримують податок у розмірі 2 % на суму допомоги із самої вагітної жінки.
Раніше, нагадаємо, декретні гроші не обкладалися податком. Нескладно підрахувати, скільки тепер отримає держава з кожної вагітності. Так, якщо враховувати, що офіційна заробітна плата в Україні здебільшого зводиться до мінімальної, а це 1 147 грн, то декретна сума становитиме 4 800 грн. Отже, тепер за кожну вагітну роботодавець зобов’язаний перерахувати з власних коштів до бюджету держави мінімум 1 593,60 грн. Вагітна теж понесе збитки і заплатить з мінімальної заробітної плати 96 гривень. Якщо офіційна зарплата майбутньої породіллі вище, то, відповідно, буде більшою і сума відрахувань.
Новий податок викликав неабиякий резонанс у суспільстві. Обговорення на телебаченні, у пресі, владних кабінетах, офісах, на кухнях… Його наслідки вже відчули на собі молоді жінки, що шукають роботу, та роботодавці, що з власної кишені поповнили бюджет Пенсійного фонду.
Що далі? «Спосіб обійти цей Закон буде дуже простий. Але він буде жорстким. На сьогодні вагітним жінкам або жінкам, які можуть бути вагітними, будуть ставитися умови: «Так, ми вас беремо на роботу, але трудову не оформляємо. Або якщо оформляємо, то лише на мінімальну зарплату». Усі інші відносини – в стилі конвертних відносин», – так прокоментував податок на вагітність голова ГО «Комітет Економістів України» Андрій Новак. Але швидше за все, на думку бухгалтерів, серед роботодавців буде нелегально існувати своя схема: заздалегідь домовлятися з породіллею, що та, отримавши декретні гроші, тут же буде розраховуватися з підприємством, компенсуючи витрати. Так, жінка навіть при мінімальній зарплаті, якщо, звичайно, захоче утриматися на робочому місці, повинна буде віддати в руки роботодавцю близько 1 600 гривень. Але це жодним чином не стосується підприємств державної форми власності.
Нагадаємо, що в уряді, розуміючи неоднозначність ситуації, обіцяють розробити пропозиції, які б мотивували роботодавців брати на роботу молодих жінок. «Зараз ми окремо розробляємо програму, і за три місяці ми її презентуємо. Зміни в Закон про зайнятість, де ми дамо додаткові стимули для того, щоб жінку після пологів, вагітну жінку більше брали на роботу роботодавці, і були більш вмотивовані», – заявила міністр соціальної політики Наталя Королевська Однак чи буде це вигідно державі? Але поки таких поправок немає, Закон продовжує працювати не на підвищення рівня народжуваності в країні, а тільки на поповнення бюджету. Адже, як і раніше, в Україні залишається найнижчий рівень народжуваності в Європі.
До того ж збільшення сум обов’язкових відрахувань роботодавцем за своїх найманих працівників у жодному разі не сприяє усуненню проблеми виплати заробітної плати «в конвертах», а можливо, навіть посилює і без того одну із найбільших тіньових складових сучасного українського трудового законодавства.
Щодо збільшення терміну страхового стажу, то насправді він не матиме суттєвого впливу на розмір пенсії жінки у майбутньому, адже він невеликий. Як позитив цього нововведення, може бути прийняття на роботу жінок старшого віку.

Підготувала Тамара Маркелова