Повернення Гіркіна до Москви: воєнний злочинець може очолити “альтернативну” ПВК.
Днями військовий злочинець Ігор Стрєлков-Гіркін несподівано заявив, що повернувся в Москву. “Знаходжусь у Москві. Спроба № 3 взяти безпосередню участь у бойових діях проти збройних сил шановних київських партнерів (їх тепер у зведеннях МО називають “бойовиками”) не увінчалася успіхом, хоча була дуже близька до того”, – написав Гіркін.
17 листопада Окружний суд Гааги визнав винними у вбивстві пасажирів та екіпажу літака рейсу МН17, а також у діях, що призвели до падіння літака, трьох обвинувачених — громадян РФ Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського та українця Леоніда Харченка.
Варто зазначити, що ідея російських спецслужб поставити Гіркіна командувати новим “добробатом” може спрацювати. Адже при всій своїй одіозності, його фігура в росії доволі відома.
Гіркін має виконати роль такого собі “ліхтаря”, на який летять комахи. Але в цьому випадку у ролі комах виступає протестний націоналістично налаштований елемент, всередині самої російської федерації.
На мою думку, “добробат імені Гігркіна” має на меті два завдання. По-перше, у такий спосіб спецслужби рф хочуть витягнути з росії і потім утилізувати в Україні тамтешній протестний елемент.По-друге, створити противагу Пригожину.
При цьому, ідея ПВК дискредитована Пригожиним завдяки комплектації так званим “спецконтингентом”.
Також не слід забувати, що діяльність приватних військових компаній в росії заборонена, й у будь-який “доцільний” момент зацікавлені особи можуть скористатися цією нормою закону для ліквідації “вагнерівців” і притягнення до відповідальності всіх їхніх керівників і учасників. Тобто, позбутися відпрацьованого матеріалу.
До того ж сам факт мобілізації до ПВК так званого “спецконтингенту” поставив питання мотивації бійців.
На цьому тлі у медійному просторі з”являється “білий офіцер” Гіркін, який позиціонує себе як ідейного борця за “русскій мір”. Гра цікава, але подивимося на її подальший розвиток. Причому Гіркін буде грати не тільки проти Пригожина, але й проти Бородая і всіх інших представників першої хвилі “русской весни”.
Примітно, що паралельно з цими процесами з”являється інформація щодо можливої участі у формуванні альтернативної Пригожину ПВК відомого кримінального авторитета Армена Саркисяна на псевдо “Армен Горлівський”.
Він відомий тим, що свого часу був близьким Юрія Іванющенка (Юри Єнакієвського), який, своєю чергою, був наближений до президента-утікача Януковича. Саркисян перебуває у розшуку українськими правоохоронними органами як один з організаторів убивств на Майдані у лютому 2014 року.
Що характерно, “приглядати” Саркісян буде за спецконтингентом в’язниць як на території росії, так і на тимчасово окупованих територіях України. Зрозуміло, що головним його завданням наразі буде “селекція” персоналу для нової ПВК. А фінансувати її створення та існування, за деякими даними, спецслужбами рф призначено російсько-вірменського бізнесмена Самвела Карапетяна.
Між тим, поки в росії вирішують питання створення і функціонування приватних армій, в Європі заявляють про готовність прирівняти їх до сумно звісного ІДІЛ.
Так, наприклад, представник Державного департаменту США Майкл Тірре наголосив, що росіяни в Україні використовують таку ж тактику, як терористи ІДІЛу в Сирії та Іраку, а саме: цілеспрямовано мінують цивільні будинки, зокрема дитячі іграшки, і навіть тіла вбитих.
Крім того, очільник естонського зовнішньо політичного відомства нещодавно передав до Гааги наручники для Пригожина. За словами іноземного дипломата, у такий спосіб він відповів “кухару путіна” на надіслану ним до Європарламенту “скривавлену” кувалду.
Чи будуть використані ці “браслети” за призначенням для російських воєнних злочинців — дізнаємося в майбутньому.
Нагадаю, у жовтні російські пропагандисти заявили, що він нібито пішов воювати в один з добробатів начальником штабу чи заступником комбата.
17 листопада Окружний суд Гааги визнав винними у вбивстві пасажирів та екіпажу літака рейсу МН17, а також у діях, що призвели до падіння літака, трьох обвинувачених — громадян РФ Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського та українця Леоніда Харченка.
Д. Снєгирьов
