Працевлаштування ВПО: хто готовий надавати додаткові соціальні пакети?
Станом на 8 квітня 2019 року, за даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, на облік взято 1 373 675 людей. При цьому у звіті національної системи моніторингу, опублікованому у грудні 2018 року, міститься інформація, що частка зайнятих ВПО становила 44 %. HeadHunter Україна перевірив, які роботодавці підкреслюють свою готовність взяти на роботу ВПО або надати їм додатковий соціальний пакет.
Так, згідно з аналізом бази сайту hh.ua, існує низка вакансій, у яких серед пропонованих умов міститься інформація про надання соціального пакета для ВПО (надання гуртожитку, компенсація витрат на проживання). Серед профсфер з таких пропозицій про роботу найбільшими попитом користуються виробничі та робітничі спеціальності, продажі, IT, телеком та маркетинг. Сумарно на ці профсфери припадає більше половини всіх вакансій зі згадуванням додаткового соціального пакета для внутрішньо переміщених осіб. Читати Працевлаштування ВПО: хто готовий надавати додаткові соціальні пакети?
Дмитро Снєгирьов
В окупованому Луганську за участі російських “кураторів” відбулася нарада у “міністерстві державної безпеки ЛНР”
За інформацією місцевих джерел аналітичного відділу ГІ “Права Справа”, на нараді обговорювалися питання протидії підривній діяльності українських спецслужб на території “республіки”, з постановкою завдань по її нейтралізації. У підсумку був розроблений ряд пропозицій щодо вирішення даних питань.
Показово, що напередодні проведення наради за участі російських “кураторів”, у Воронезькій області на станції Лиски під вагоном товарного потягу виявили саморобний вибуховий пристрій. Товарний потяг з металопродукцією прибув на територію РФ з території окупованих районів Луганської області. Читати В окупованому Луганську за участі російських “кураторів” відбулася нарада у “міністерстві державної безпеки ЛНР”
“Оксамит” розповідає про цікаву подію, яка відбулася 18 квітня у райському місці на мапі столиці – Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського. Музей є одним із найбільших за своєю колекцією літературно-меморіальних музеїв України, це дійсно чудове місце для розвитку творчої людини. Теплого весняного дня до музею завітали багато відомих гостей та учасники ювілейного концерту, які виступили з програмою «Сонети Шекспіра у музиці Юрія Бліннікова». Всі вони висловили слова щирої вдячності директору музею-садиби Максима Рильського Вікторії Леонтіївні Колесник за теплий прийом і організацію цього цікавого мистецького заходу.
TO BE OR NOT TO BE, АБО УКРАЇНСЬКИЙ ШЕКСПІР
“Оксамит” розповідає про цікаву подію, яка відбулася 18 квітня у райському місці на мапі столиці – Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського. Музей є одним із найбільших за своєю колекцією літературно-меморіальних музеїв України, це дійсно чудове місце для розвитку творчої людини. Теплого весняного дня до музею завітали багато відомих гостей та учасники ювілейного концерту, які виступили з програмою «Сонети Шекспіра у музиці Юрія Бліннікова». Всі вони висловили слова щирої вдячності директору музею-садиби Максима Рильського Вікторії Леонтіївні Колесник за теплий прийом і організацію цього цікавого мистецького заходу.
TO BE OR NOT TO BE, АБО УКРАЇНСЬКИЙ ШЕКСПІР Читати TO BE OR NOT TO BE, АБО УКРАЇНСЬКИЙ ШЕКСПІР
УРБ, Фонд підтримки економічної безпеки, платформа взаємодії бізнесу Бізнес100 представили майбутньому Президенту ключові загрози економіці та точки росту
УРБ підписала Меморандум про співпрацю та взаємну підтримку проектів документів, які мають визначити засади економічної політики в Україні на найближчу перспективу
12 квітня в ІА «Укрінформ» представники Української радибізнесу, Фонду підтримки економічної безпеки, платформи взаємодії бізнесу Бізнес100 представили своє бачення ключових загроз для україньскої економіки та напрямки державної політики для їх подолання. Український бізнес підготував ще одну консолідовану позицію щодо негайних реформ, які незабаром будуть передані Президенту України та парламентським фракціям й групам.
Проекти Доктрини та інших нормативно-правових актів розроблені провідними незалежними експертними інститутами України, рівновіддаленими від усіх політичних сил. «Сьогоднішнє наше об’єднання та підписання Меморандуму – це тільки початок і ми запрошуємо до підписання інші бізнес-об’єднання, – зазначив Віталій Антонов, голова Наглядової Ради «Концерну Галнафтогаз», голова Наглядової ради «Фонду підтримки економічної безпеки України». – Ми всі говоримо про одне й те саме, і ми розуміємо як нам захищати Україну. Мета цього Меморандуму – це спільне розуміння, куди ми йдемо та що ми робимо».
– Це консолідована позиція українського бізнесу, оскільки сумарно всі підписанти Меорандуму представляють підприємства малого, середнього та великого бізнесу із сумарним оборотом у 650 млрд грн на рік та є роботодавцями для 1,2 млн осіб, – говорить Надія Бедричук – директор Української асоціації прямого продажу, член наглядової ради УРБ. – Свої вимоги вітчизняний бізнес оформив у вигляді проекту Доктрини економічної безпеки України та топ 10 пріоритетів бізнесу. А між собою Фонд, Бізнес100 та УРБ підписали Меморандум про співпрацю.
На думку Анатолія Долинного – президента Української федерації індустрії безпеки, члена наглядової ради УРБ, «відбулася надзвичайно важлива подія. Це ознаки сталого процесу розвитку, характеристикою якого є інклюзивність та формування пропозицій за повним циклом формування державної політики. І це дасть законотворчому процесу якість».
Олександр Громико, власник Saturn, член «Фонду підтримки економічної безпеки України», член наглядової ради УРБ, зазначив: «Доктрина – це рамковий документ, але він нам надзвичайно потрібен. У ній прописуються всі загрози нашій економіці, прописуються заходи для попередження цих загроз та всі перспективи розвитку економіки. Такий проект має бути прийнятий як державний документ та реалізований якнайшвидше».
«Залишилось небагато, щоб країна перемогла. Дуже дивно, що за ці роки не було Доктрини економічної безпеки України, – наголосив Григол Катамадзе, Президент ВГО «Асоціація платників податків України», член наглядової ради УРБ. – Це єзасадничий документ, який мусить бути в кожній країні. Ми вже зробили перші кроки, тепер залишилось, щоб політичні сили, які прийдуть у цьому році у Парламент, взяли на себе зобов’язання прийняти всю необхідну законодавчу базу для запобігання ключовим загрозам економічної безпеки України».
Володимир Чеповий, співзасновник платформи «БІЗНЕС100», шеф-редактор журналу «БІЗНЕС», зауважив, що: «Бізнес турбується реальною перспективою економіки країни. Це в наших силах – зробити цей білий, прозорий бізнес-суб’єкт. Суб’єкт який стане на противагу олігархії, тому що ми прозорі, ми публічні».
«Якщо ми не зробимо цього зараз – ми втратимо країну. Далі буде точка вибору для тих людей, кому будуть представлені проекти нормативно-правових актів», – зауважив В‘ячеслав Лисенко – власник Укр-Китай Коммунікейшин, член «Фонду підтримки економічної безпеки України».
«Малому бізнесу дуже важко домовитися і об’єднатися, набагато важче ніж середньому та великому, – вважає Надія Бедричук – директор Української асоціації прямого продажу, член наглядової ради УРБ. – Але немає країни, де малий бізнес себе почуває погано, а середній та великий добре. Ми підтримуємо УРБ, тому що нам не потрібно воювати. У нас єдині вороги – це люди, які роблять бізнес навколо бюджетних коштів, які роблять бізнес зі своєї посади, які створюють перепони тому, щоб в Україні було економічне зростання. Ми за те, щоб розвивати легальне поле».
Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член наглядової ради УРБ, сказав: «Те, що ми зараз робимо, на мою думку, є дуже актуальним. Цей документ, який ми з вами будемо сьогодні підписувати, оснований на принципах відкритої економіки. Це правильний шлях».
Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій, член наглядової ради УРБ, зазначив, що реалізація визначених бізнесом реформ матиме не лише економічне, але й патріотичне та моральне значення: «Зниження ставок податків за рахунок обілення бізнесу і розширення податкової бази сприятиме зміцненню держави, підвищенню взаємної довіри громадян. Бізнес і суспільство поступово усвідомлюють, що використання “схем” для ухилення від оподаткування є злочинним і аморальним, адже приводить до обкрадання не когось конкретно, а всього народу».
Після виборів проекти документів будуть передані Президенту України та політичним силам, представленим у парламенті, для їх обговорення, погодження та прийняття у формі нормативно-правових актів держави.
За підсумками обговорення сторони погодили спільне звернення до громадян україни, кандидатів у Президенти України, іноземних партнерів та всіх політичних сил.
З повагою, Юрій Пероганич <director@apitu.org.ua>
 Ліга народовладдя, людини і громадянина. Феномен українського народу: недовіра як владі, так і опозиції – народовладний успіх Зеленського.
З в е р н е н н я
Є правда життя народу і політика партій, які набрали сили мільярдами награбованих грошей для перемоги олігархів–корупції, насилля і війни, узурпаторів захоплення влади народу з 1994 року.
Використаймо досвід демократії 04 березня 1990 року: виборці голосували без диктату партій і хабарів. Народ переміг! Мирно закріпив форму парламентського правління у всій Україні. Нас прийняв та вітав Світ. Виконуймо наші традиції!
Вступ у правові знання
«Руська Правда» є одним з найавторитетніших правових пам’ятників в історії людства перехідного періоду народів з Античного суспільства у Середньовіччя. Вперше у світовій практиці заради збереження життя заборонена кровна помста. Історія зберегла і традиції правових пам’ятників, що відобразили писану історію заглиблену у тисячоліття: а) Закони 12 Таблиць 451-449 років до н.е. – останню половину цього тисячоліття; б) Дігести Юстиніана у 528-530 роки як процеси формування правотворчості у першій половині вже нашого тисячоліття.
Читати Феномен українського народу: недовіра як владі,так і опозиції – народовладний успіх Зеленського
 41-річний відомий азербайджанський веломандрівник Раміль Зіядов з міста Барда – герой кругосвітньої подорожі в умовах екстриму, продовжує подорожувати світом на своєму «залізному коні».
Раміль проїхав вже 60 000 км! Неймовірно! Фантастична цифра! До сих пір нікому не вдавалося самотужки на велосипеді подолати таку відстань, побувавши в Еровпі, Азії, Південній Америці та Африці. Про подорож Раміля розповідають багато телекомпаній світу, публікують статті ЗМІ. Нещодавно він став гостем молдавського телебачення, де розповів про свою подорож. Нині він продовжує свій шлях Україною, звідки поїде новими місцями світу … Щасливої дороги, Раміль!
«Оксамит» долучився до висвітлення цієї безумовно цікавої, неординарної події. Пропонуємо нашим читачам розповідь Раміля, присвячену цій знаменній події – 60 000 км на велосипеді! Ось що веломандрівник написав на своїй сторінці Facebook.
Читати Неймовірно! Раміль Зіядов з прапором Азербайджану проїхав на велосипеді 60 000 км!
 Дмитро Снєгирьов
До окупованого Первомайська Луганської області приїхала слідча комісія, у яку входять співробітники російських спецслужб.
За повідомленнями місцевих джерел аналітичного відділу ГІ “Права Справа”, російські спецслужби розслідують обставини вибуху вантажівки з боєкомплектом бойовиків.
Членами слідчої комісії відпрацьовуються декілька версій, серед яких-необережне поводження з вогнем і диверсійний акт.
Читати В окупований Первомайськ приїхали російські спецслужби
Ірина Бондарук, письменниця
Цього першого квітня у день сміху було не до жартів. Раптом настав час для того, щоб розплющити очі, скинути з себе ганчір’я чужих маскарадів, звільнити душу від оманливого очікування виконання передвиборних обіцянок, відчути себе громадянином, що найважче. Усі наче забули про це. Чи ніколи не усвідомлювали? Підхопили кимось зумисне кинутий вислів: «Я нікому нічого не винен», і прикривають ним свою ницість. Одні, доведені до відчаю зашморгом цін більше ні про що не можуть думати, як тільки про те, як вижити, немає інших тем для розмов, немає іншого очікування як тієї надії, щоб не стало ще гірше – бо гірше нікуди. Інші – вважають себе пророками, гідними довіри народу цілої країни, гідними повести за собою людей, як рані ше писали, до «світлої мети»…. А хотіли більше. Як знецінене звання «Президент». А може ніхто нікуди нікого не збирався вести, а цей народ потрібен тільки для того, щоб стати хоч на один щабель вище до влади, яка дасть реалізацію майнових чи амбітних особистих запитів.
Читати Після маскараду
 Дмитро Снегирьов
У листопаді 2014 року аналітичний відділ ГІ “Права Справа” оприлюднює інформацію, що в окупованому Луганську бойовики почали друкувати фальшиві гроші щоби здійснювати соціальні виплати на тимчасово окупованих територіях області.
Тоді ж, співробітники правоохоронних органів на підконтрольній ЗСУ території України в м. Нова Каховка вилучили у місцевого бізнесмена тридцять шість тисяч фальшивих гривень, які той намагався здати в банк. Чоловік пояснив, що фальшивками з ним розрахувалися за реалізовані овочі, а сліди покупців вели на Луганщину.
Читати Операції українського підпілля. Падіння “Риму”
 Академія української преси провела дослідження за участю вчених Інституту соціології НАН методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.
Тенденції новин прайм-тайму за березень 2019 року:
- Політичні новини в Україні у фокусі уваги програм березня. Тільки на каналі 1+1 традиційно переважають усі інші новини про Україну. Інтенсивність уваги до політичних новин помітно варіюється. Основне джерело інформації – власні кореспонденти.
- Увага до президентських виборів зросла з 18 % до 22 %.
- Канали неоднорідні за часткою уваги до теми виборів-2019. Кожне третє повідомлення про Україну на каналах Інтер, Україна, ICTV стосується виборів; кожне одинадцяте на Першому та дванадцяте на 5-му.
- В новинах згадувалися 17 кандидатів у президенти з 44, зареєстрованих ЦВК (39 %, у лютому 34 %). Найчастіше повідомлялося про кампанію Ю. Тимошенко, О. Вілкула, П. Порошенко, О. Ляшко.
- Найвища увага в новинах до політиків-кандидатів П. Порошенко, Ю. Тимошенко, О. Ляшко, О. Вілкула, Ю. Бойко.
- Виключно в позитивному і нейтральному контексті говорилося про А.Гриценко, мінімально в іронічному і негативному про Ю.Бойко і Ю.Тимошенко. Найчастіше в іронічному і негативному згадувалися Юрій Тимошенко і Є.Мураєв.
- Більше часу у новинному ефірі мають П.Порошенко, О. Вілкул, О.Ляшко, Ю.Тимошенко, Ю.Бойко. Два місяці поспіль В.Зеленський має синхрон тільки в новинах 1+1. Канали помітно сегментовані за своїми політичними преференціями, неухильно додержуються власних стратегій виборчої кампанії.
На першому тижні березня 40% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (у лютому 2019 – 38%). На ICTV їх – 52%, на Першому і СТБ по 48%, на каналі “Україна” 45%, а найменше на 1+1 – 20% (у лютому – 27%). Увага до теми виборів-2019 збільшилася порівняно з лютим з 18% усіх повідомлень про Україну до 22% (у 2014 році – 18%). Найбільша на Інтері (33%, у лютому 27%), каналі “Україна” (31%, у лютому 26%) , ICTV – 29% (у лютому 25%), найменша на на 5-му каналі (8%) та Першому – 9% (у лютому 5%).
Більш за всіх висвітлювалися передвиборчі кампанії Ю.Тимошенко – 3.2% усіх повідомлень (у лютому 3.3%), О.Вілкула – 3% (у лютому 2,7%), П.Порошенко – 2.1% (у лютому 2,2%), О.Ляшко – 1.9% (у лютому 2%), Ю.Бойко – 1.6% (у лютому 0.7%). Кампанії А.Гриценко, В.Зеленського, В.Наливайченко практично не висвітлювалися – 0.2%.
В усіх новинах тижня згадувалися 17 кандидатів на президентську посаду, з яких 5 зняли свої кандидатури (39% офіційно зареєстрованих). Серед усіх згадувань про кандидатів найбільша частка уваги була П.Порошенко – 11.1% (у лютому 9.3%), у Ю.Тимошенко – 6.1% (у лютому 4.7%), О.Вілкула – 4.1% (у лютому 2.7%), Ю.Бойко – 3.2% (у лютому 1.8%), В.Зеленського – 2.5% (у лютому 1.6%), О.Ляшко – 2.0% (у лютому 2.9%), А.Гриценко – 2.2% (у лютому 2.4%).
Тільки в позитивному і нейтральному контекстах повідомлялося про А.Гриценко, переважно позитивно говорилося про Ю.Тимошенко та Ю.Бойко – 4% та 6% іронічних та негативних оцінок серед усіх згадувань про цих політиків. В іронічному і негативному контекстах згадувались найчастіше Юрій Тимошенко (45%), Д.Гнап і Є.Мураєв – по 20%.
15 з 17 згадуваних кандидатів мали синхрон в новинах. Він склав 4627 секунд (у лютому 3342 сек.) Частка синхрону у П.Порошенко – 30% (у лютому 28%), О.Ляшко – 19% (у лютому 16%), Ю.Тимошенко – 12% (у лютому 12%) О.Вілкула – 11% (у лютому 19%), Ю.Бойко – 10% (у лютому 11%), В.Наливайченко – 6%, А.Гриценко – 2% (у лютому 4%), В.Зеленського – 2% (у лютому 2%). Найчастіше згадуються програмні тези Ю.Тимошенко – 2.5% (у лютому 2.9%) і О.Вілкула – 2.2% (у лютому 2.6%).
На каналі “Україна” є синхрон 9 кандидатів, на 5-му – двох, на Першому – трьох. На Інтері найбільший синхрон у П.Порошенко (496 сек.) та Ю.Бойко (463 сек.). На каналі “Україна” у О.Ляшко (852 сек.) та П.Порошенко – 395 сек. На ICTV найбільші синхрони у П.Порошенко і Ю.Тимошенко – по 99 сек. Синхрон В.Зеленського є тільки на 1+1 – 80 сек. і він там більший, аніж у інших трьох кандидатів.
Канали додержуються власних стратегій представлення кандидатів у новинах. Тільки П.Порошенко і Юл.Тимошенко висловлюються на усіх, окрім Першого, каналах; О.Вілкул та А.Гриценко – на трьох каналах (ICTV, СТБ, “Україна” та Перший, ICTV, СТБ відповідно); О.Ляшко на двох каналах (Інтер, “Україна”); в новинах одного каналу – Ю.Бойко (Інтер), В.Наливайченко (“Україна”), В.Зеленський (1+1).
Внутрішня державна політика (8%, 20%, у лютому – 11%, 23%), соціальна сфера (9%, 17%, у лютому – 11%, 15%), вибори президента (16%, 6%, у лютому – 13%, 5%) – найчастіше згадувані головні та додаткові теми повідомлень на першому повному тижні березня. Порівняно з лютим у два рази зросла частка репортажів про боротьбу з корупцією як головна і додаткова теми – з 6% до 13%.
Серед конкретних подій у новинах тижня найчастіше повідомлялось про кримінал, ДТП, пожежі – 11% (у лютому 6%), культуру і спорт – 10% (у лютому 11%), війну на Сході (7%, у лютому 10%), про справу Укроборонпрому – 6%.
З боку України серед учасників збройного конфлікту найбільша увага до держави та її органів – 14% (у лютому – 20%), ЗСУ – 12% (12% у лютому). З боку іншої сторони – до Росії та її керівних органів – 7% (12% у лютому). Мінські угоди згадувалися у 3% повідомлень, (5% у лютому), Нормандській формат практично не згадувався – 0.3% (0.2% у лютому). Не згадувалася Ініціатива щодо миротворців ООН на Донбасі (у лютому – 1%).
14% повідомлень в цілому були з декількома точками зору (у лютому – 20%). Найбільше їх на 1+1 – 21% та Першому − 19% (у лютому 33%), а найменше на “Україні” та ICTV – по 6% (у лютому відповідно 10% й 11%). Політичні новини частіше подаються в конфліктному и негативному контекстах – 51% (у лютому 53%).
У презентації скандальних чи неоднозначних подій частка повідомлень з декількома точками зору значно вища: «Антивакцинальний мітинг» – 100%, «Справа В.Мангера» – 71%, «Спроба підкупу Юрія Тимошенко» – 60%, справа А.Коболєва (57%).
Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала відповідно 21%, 44%, 72% (у лютому – 20%, 41%, 78% ). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства – 32% (у лютому 34%), Президент – 22% (у лютому 13%), Суд і судова система – 15% (у лютому 21%). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Адміністрації президента – 40% та Кабінету міністрів – 36%. Частіше такі оцінки стосовно політичних інститутів присутні на Інтері (21%) та Першому – 20% (в цілому на усіх каналах – 14%).
Серед усіх політиків увага найбільша до П.Порошенко – 11% (у лютому 9%), Ю.Тимошенко 6% (у лютому 5%), В.Гройсмана 5% (у лютому 5%), О.Вілкула – 4%, Ю.Луценко, О.Гладковського, Ю.Бойко – по 3%. Найчастіше критично оцінювалися О.Гладковський – 92% іронічних і негативних оцінок, В.Дубіль 86% таких оцінок, Н.Холодницький – 75%.
У новинах першого тижня березня найбільша частка синхрону у П.Порошенко (897 сек.) – 17% (1378 сек., у лютому 13% усього синхрону політиків), О.Ляшко – 11% (776 сек., у лютому 8%), В.Гройсмана – 10% (у лютому 6%), Ю.Тимошенко – 8%, (у лютому 6%), О.Вілкула – 6% (у лютому – 9%), Ю.Бойко – 6%, А.Білецького – 5%.
Розподіл уваги до елементів політичної конфігурації влади в новинах становить: правляча коаліція – 35%, демократична опозиція – 22%, опозиція – 15%, інші – 28% (у лютому 43%, 25%, 10%, 22%). Найбільша увага до опозиції на Інтері – 25% (у лютому 17%) та каналі “Україна” – 18% (у лютому 17%), а найменша на 5-му (7%) та Першому – 8% (у лютому 3%).
Синхрон розподілений наступним чином: правляча коаліція – 36%, демократична опозиція – 30%, опозиція – 17%, інші – 17% ( у лютому відповідно – 40%, 24%, 22%, 14%). На Першому довше висловлювалися інші, позапартійні персони, на каналі “Україна” найбільша частка синхрону Демократичної опозиції – 52% (у лютому 35%). На Інтері більше, аніж на інших каналах, надавалося слово Опозиції – 25% (у лютому 37%), тоді як на Першому, 1+1 та 5-му каналі, як і в лютому, політики опозиції не висловлювалися. 5-й канал віддавав перевагу представникам правлячої коаліції – 77% синхрону (у лютому 55%).
Серед політичних партій найвища увага до представників Блоку П.Порошенка – 26% (у лютому – 25%), працівників центральних органів влади – 18% (у лютому – 15%), Батьківщини – 10% (у лютому 6%), Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку – 8% (у лютому 4%), Опозиційної платформи – За життя – 6% (у лютому 5%), Народного фронту – 6% (у лютому 6%), Радикальної партії О.Ляшка – 3% (у лютому 10%), партії Слуга народу і Громадянської позиція – по 3% (у лютому по 3%).
Найбільша частка синхрону разом у Президента і представників Блоку П.Порошенка – 31%, (у лютому – 29%), Радикальної партії О.Ляшка – 11% (у лютому 11%), Опозиційної платформи – За життя – 9% (у лютому 8%), Батьківщини – 8% (у лютому 6%), Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку – 7% (у лютому 10%). У представників Радикальної партії О.Ляшка найбільша частка синхрону на каналі “Україна” – 31% (у лютому 24%) Опозиційної платформи – За життя на Інтері – 25% (у лютому 25%), Опозиційного блоку – Партія миру і розвитку на каналі “Україна” – 16% (у лютому 26%), Батьківщини на ICTV – 21% та СТБ – 17% (у лютому на СТБ – 10%), партія Слуга народу на 1+1 – 23% (у лютому 13%).
Усю детальну інформацію за наведеним дослідженням Ви можете знайти на сайті АУП www.aup.com.ua
Проведення моніторингу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Моніторинг українських телевізійних новин під час президентської виборчої кампанії», який виконує Академія української преси. Погляди, висловлені в матеріалах належать їх авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.
|
|
