Результати брифінгу міністра охорони здоров’я  Максима Степанова за 4 липня:

Міністерство охорони здоров’я повідомляє   результати брифінгу міністра охорони здоров’я  Максима Степанова за 4 липня:

▪️ В Україні за минулу добу зафіксовано 914 нових випадків захворювання на коронавірусну інфекцію, з них 74 у дітей та 63 у медичних працівників. Госпіталізовано у заклади охорони здоров’я 196 осіб. Одужали за добу 597 осіб, померли 15 осіб.
▪️ За останню добу проведено 29 736 тестувань, з яких 11 825 методом ПЛР, 17 911 методом ІФА.
▪️ За добу найбільшу кількість підтверджених випадків зареєстровано у Львівській області (176), місті Києві (118) та Волинській області (92).
▪️ 03 липня Верховна Рада прийняла закон №3671, який дозволяє викладачам медичних університетів надавати медичну допомогу. З 1 квітня поточного року вони були позбавлені такої можливості.
▪️ У зв’язку зі значним зростанням кількості хворих на COVID-19 та рівня госпіталізації в низці регіонів, МОЗ розпочало підготовку та розгортання лікарень другої та третьої хвилі. Це, зокрема, стосується Закарпатської та Волинської областей. Заповненість ліжок у лікарнях першої хвилі в Києві та Львівській області складає більше 40 %.
▪️ За п’ять останніх років у країні фактично була знищена мережа лабораторних центрів. На початок квітня тестування методом ПЛР проводили лише 3 лабораторії, по 200-300 тестів на добу. За останні три місяці в країні фактично відбудована мережа лабораторних центрів. На сьогодні їх уже нараховується 69, і кількість тестувань збільшилася до 12-14 тисяч на добу. МОЗ продовжить нарощувати лабораторні потужності. В роботі лабораторій ще залишаються певні проблеми — дефіцит лікарів-лаборантів та черги на тестування. Міністерство оперативно їх вирішує.
▪️ Найбільший відсоток летальних випадків від ускладнень коронавірусної хвороби в Україні припадає на пацієнтів, які мають супутні захворювання, або осіб старше 65 років. Міністр вкотре закликав громадян дотримуватися епідеміологічних правил, щоб не наражати на небезпеку зараження себе та оточуючих.

Євросоюз через Україну продовжив санкції проти Росії до 31 січня 2021 року


ЄС затвердив продовження санкцій проти Росії ще на пів року

Євросоюз через Україну ухвалив рішення продовжити економічні санкції проти Росії до 31 січня 2021 року. Про це стало відомо на Раді Є С у понеділок, 29 червня, повідомляє пресслужба законодавчого органу.

«Це рішення слідує за останньою оцінкою стану виконання Мінських угод, яке мало бути виконано до 31 грудня 2015 року, яка була дана на відеоконференції лідерів Європейської Ради, яка відбулася 19 червня 2020 року. З огляду на те, що повна реалізація Мінських угод ще не досягнута, лідери ЄС ухвалили політичне рішення про продовження економічних санкцій проти Росії», — йдеться в повідомленні.

В ЄС підкреслили, що санкції були введені проти Росії в 2014 році, коли Москва почала агресію проти України.

Читайте також: У ЄС уточнили список країн, для яких відкривають кордони з липня

Дані санкції проти РФ знову продовжили обмеження доступу до первинних і вторинних ринків капіталу ЄС для деяких російських банків і компаній, і заборонили форми фінансової допомоги та посередництва в відношенні російських фінансових інститутів.

Також Росії заборонений прямий або непрямий імпорт, експорт або передача військової техніки або інших товарів, що можуть бути використаними російськими військовими.

Крім того, під удар потрапили технології, які можуть бути використані в російському енергетичному секторі, наприклад, при видобутку та розвідці нафти.

Порівняльний правовий аналіз цивілізованого виникнення і розвитку президентського правління в суспільствах з державними формами діяльності

Олександр КОЦЮБА, Руслана КОЦЮБА

Порівняльний правовий аналіз цивілізованого виникнення і розвитку президентського правління в суспільствах з державними формами діяльності

Порівняльний правовий аналіз відкрив наукові можливості здійснювати дослідження, розкриття й визначення змісту такого явища, яким є президентське правління.

Поняття «президент» – (лат. praesidens, род. відм. praesidentis – той, хто сидить попереду) є багатозначне: 1) виборний голова, керівник установи, організації, товариства тощо; 2) в країнах з республіканськими чи іншими формами правління – глава держави. Припускають, що президентами в античні часи називали осіб, які керували різними зборами. А саме слово «президент» не вживалося до XVIII століття. Під час підготовки та прийняття Конституції США 1787 року, коли постало питання щодо назви виборної посадової особи на роль глави держави, вперше у США використали термін «президент» для позначення такої. Тоді першим президентом у світі став Джордж Вашингтон. Читати Порівняльний правовий аналіз цивілізованого виникнення і розвитку президентського правління в суспільствах з державними формами діяльності

26 червня – Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом

26 червня — Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їх незаконним обігом. Історія боротьби з наркотиками в світі нараховує близько ста років.
У лютому 1909 року відбулось засідання Шанхайської опіумної комісії за участі 13 країн. Міжнародне співтовариство намагалось знайти методи обмеження ввезення наркотичних засобів із азіатських країн. Але навіть через століття людство далеко від вирішення цієї глобальної проблеми.
Цей день відзначають з 1987 року. Тоді Генеральна Асамблея ООН постановила щорічно відзначати 26 червня  Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами на ознаку рішучості у створенні суспільства, вільного від наркоманії. Читати 26 червня – Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом

Промислове виробництво цьогоріч скоротилося на 8,7 %

Промислове виробництво цьогоріч скоротилося на 8,7 %. За січень-травень 2020 року обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 8,7 % у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

Про це повідомляє Державна служба статистики

«У січні-травні 2020 року порівняно із січнем-травнем 2019 року індекс промислової продукції становив 91,3 %», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, у переробній промисловості за вказаний період виробництво скоротилося на 10,0 % порівняно із січнем-травнем 2019 року, у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 6,6 %.

За 5 місяців 2020 року в Україні було видобуто 8,44 млн тонн кам’яного вугілля (на 24,6 % менше, ніж за аналогічний період 2019 року), 707,3 тис. тонн сирої нафти (на 0,5 % більше), 318,2 тис. тонн газового конденсату (на 5,3 % більше), 8,13 млрд кубометрів природного газу (на 3,6 % менше), 20,97 млн тонн агломерованих залізних руд та концентратів (на 6,2 % менше).

Також за січень-травень 2020 року було вироблено 429,7 тис. кубометрів цегли керамічної (на 28,4 % менше, ніж за відповідний період 2019 року), 3,16 млн тонн цементу (на 2,3 % більше), 8,16 млн тонн чавуну (на 6,4 % менше), 3,89 млн тонн пласких напівфабрикатів із нелегованої сталі (на 6,6 % менше).

Електроенергії за січень-травень 2020 року було вироблено на 11,2 % менше, ніж за аналогічний період минулого року, – 60,04 млрд кВт-годин.

Згідно із даними Держстату, за 2019 рік обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 1,8 % у порівнянні із 2018 роком; у 2018 році зростання промислового виробництва становило 1,1 % відносно 2017 року.

Конституційний суд поновив справу, яка може скасувати націоналізацію Приватбанку

Конституційний суд поновив справу, яка може скасувати націоналізацію Приватбанку.

Після 4-річної паузи Конституційний суд поновив розгляд відповідності Конституції закону про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Задоволення позову ставить під загрозу, зокрема, легітимність прийнятих Фондом рішень щодо Приватбанку.

Про це повідомляє НВ з посиланням на лист директора-розпорядника ФГВФО Світлани Рекрут до президента Зеленського, який опинився у розпорядженні видання. Читати Конституційний суд поновив справу, яка може скасувати націоналізацію Приватбанку

22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

Щорічно цей День проходить 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя близько 8-10 млн. українців. Рано-вранці 22 червня 1941 року відбулося бомбардування Києва.

День пам’яті засновано указом Президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року, також Верховна Рада запровадила всеукраїнську хвилину мовчання у цей день.

Щорічно 22 червня відбувається приспущення державного прапору України з чорними стрічками на будинках та спорудах органів та установ державної влади.

Крім того, Держкомітет телебачення і радіомовлення України має забезпечувати обмеження трансляції розважальних програм радіо і телебачення, а також о 10:00 переривати трансляцію передач, вшановуючи пам’ять загиблих у війні.

Президент запропонував звільнити від ЗНО випускників шкіл 2019/2020 навчального року

У ВР зареєстрований як невідкладний законопроєкт президента Володимира Зеленського про звільнення випускників шкіл поточного навчального року від ЗНО, хоча раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що підстав для скасування ЗНО немає.

Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт, яким пропонує через ситуацію з поширенням COVID-19 звільнити від проходження державної підсумкової атестації осіб, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти в 2019/2020 навчальному році. Читати Президент запропонував звільнити від ЗНО випускників шкіл 2019/2020 навчального року

«Вивчення англійської — важливий крок на шляху наближення української армії до стандартів НАТО», — генерал-лейтенант Сергій Наєв

Служба звʹязків з громадськістю Командування об’єднаних сил ЗС України повідомляє про те, що Об’єднані сили Збройних Сил України стали одними з перших, де стартувало активне впровадження англійської. Тісна співпраця і прямий діалог з Північним Альянсом, не лише передбачають, а гостро потребують професійного опанування українською стороною — міжнародною мовою спілкування.

— Сьогодні кожен військовослужбовець мусить чітко усвідомити: вивчення англійської — важливий крок на шляху наближення української армії до стандартів НАТО, — наголосив командувач об’єднаних сил ЗС України генерал-лейтенант Сергій Наєв. — Спершу ментально маємо досягти спільного рівня із західними партнерами. Мова — ключовий критерій. Читати «Вивчення англійської — важливий крок на шляху наближення української армії до стандартів НАТО», — генерал-лейтенант Сергій Наєв

Українське культурне відродження та більшовицький вандалізм

Документи свідчать, що тотальне знищення української культури планувалося заздалегідь і надзвичайно ретельно. Захопивши владу, лідер більшовиків Володимир Ульянов одразу розпочав терор проти інтелігенції. Але з представниками російської культури він змушений був рахуватися, тому більшість з них були просто вислані з Росії. Українських митців окремим декретом було наказано вислати “в глубинные окраины РСФСР”. Ми не знаємо повного тексту цього документу, про нього лише побіжна згадка у книзі Дмитра Волкогонова “Ленін” з посиланням на Кремлівський архів. Але ставлення до представників української літератури яскраво видно із листа Леніна до Сталіна, де є такі промовисті рядки: “Харьков обшарить, мы его не знаем, это для нас “заграница”. Чистить надо быстро, не позже конца процесса эсеров.” Читати Українське культурне відродження та більшовицький вандалізм