 9 лютого – річниця Андрусівської угоди 1667 року, коли московський цар таємно від козаків уклав угоду з польським королем, розділивши Україну по Дніпру. Таким чином Москва остаточно розірвала домовленості, підписані в січні 1654 року на Переяславській раді.
Андрусівське сепаратне перемир’я 1667 (Андрусівський сепаратний договір, Андрусівський мир) — угода між Московським царством і Річчю Посполитою про припинення війни, підписана (30 січня) 9 лютого 1667 року в селі Андрусове під Смоленськом терміном на 13,5 років. Читати Чи є “Лівобережна Гетьманщина” правонаступницею держави Хмельницького?
 Друзі! Інформуємо вас, що минулого тижня вийшло друком чергове число Всеукраїнського суспільно-політичного журналу «Оксамит»№ 1(7), 2015. До речі, саме з цього числа розпочинається наша історія спілкування з передплатниками (передплатний індекс – 86362). У редакції видання в непростих умовах готували січневий номер. Так, поки верстався номер наші бійці змушені були залишити донецький аеропорт: в результаті – «злетіло» два матеріали-репортажі про захисників аеропорту. Вони будуть розміщені на сайті «Оксамиту»…
Читати Анонс чергового числа часопису «Оксамит», № 1(7), 2015
 Справжні жорстокі військові дії відбуваються нині на сході нашої країни, де наші мужні хлопці захищають право та свободу кожного українця жити у вільній країні на власній землі.
Переді мною – на перший погляд, звичайна родина: привітні чоловік та жінка, поряд грається мобілкою їхня донечка. Але ж я знаю, що господар – нещодавно повернувся додому зі справжньої війни… І слава Богу, що повернувся…
Це якось на вкладається в голові, коли ми обідаємо у затишній оселі, п’ємо чай та розмовляємо – про події останніх кількох місяців, що назавжди змінили життя цього молодого чоловіка, на обличчі якого відтепер назавжди залишаться суворі глибокі зморшки.
Зараз він знаходиться на реабілітації. З певних міркувань чоловік попросив не називати його ім’я, тому я вирішила звати його просто – Героєм. Бо так воно і є.
Читати «Я молився і вірив, що Господь піклується про мене…»
 Доконаним фактом є порушення інформаційного суверенітету України, тобто здатність держави контролювати і регулювати потоки інформації, які ідуть з-поза меж держави. Однією із причин такого явища стало відверте ігнорування центральними та місцевими органами державної влади, представниками інформаційного бізнесу та створеними ними лобістськими громадськими об’єднаннями неодноразових заяв та звернень Національної комісії щодо зростання негативного впливу інформаційної продукції на стан моральності українського суспільства та, у зв’язку з цим, – реальної загрози національній безпеці. У кінцевому результаті згадані причини виявилися одним із найважливіших чинників моральної кризи в нашому суспільстві, за якою насувалася політична, економічна та конституційна криза…
Читати Інформаційна війна проти України – виклик світовому порядку
 Бій під Крутами: міфи й правда
29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути на Чернігівщині, між Ніжином і Бахмачем, за 120 км від Києва, відбувся нерівний бій між бійцями Української Народної Республіки (понад 500 осіб) з 5-ти тисячним загоном більшовицької армії під командуванням колишнього царського жандармського полковника Михайла Муравйова. Це був той самий Муравйов, який видав 28 січня 1918 року Наказ № 14 по Арміях Східного фронту на Україні, де цинічно заявив: «Цю владу ми несемо з далекої Півночі на вістрях своїх багнетів і там, де її встановлюємо, всемірно підтримуємо її силою цих багнетів…».
Читати “Пам’ятай про Крути” – сьогодні 97 річниця
 Стаття в часописі «Оксамиту» про надзвичайно цікаву людину.
В одній особі це і віце-президент Міжнародної дипломатичної місії народної дипломатії «Європейська Україна», і доцент кафедри менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», і експерт громадської ради при Міністерстві закордонних справ України. Отже, знайомтеся – Мд. Момінул Хок. Він є уособленням сучасного діяча, який торкається працює в різних сферах функціонування держави, знає одинадцять мов, зокрема українську, англійську, російську, бенгальську, хінді, урду та ін.
Момінул Хок родом із Бангладеш, але вже 28 років мешкає в Україні та вважає себе справжнім українцем
 Детальніше…
Сьогодні в редакції «Оксамиту» надзвичайно цікавий гість. В одній особі це і віце-президент Міжнародної дипломатичної місії народної дипломатії «Європейська Україна», і доцент кафедри менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», і експерт громадської ради при Міністерстві закордонних справ України. Отже, знайомтеся – Мд. Момінул Хок. Він є уособленням сучасного діяча, який торкається працює в різних сферах функціонування держави, знає одинадцять мов, зокрема українську, англійську, російську, бенгальську, хінді, урду та ін.
Момінул Хок родом із Бангладеш, але вже 28 років мешкає в Україні та вважає себе справжнім українцем…
Читати Український дипломат нового формату – вимоги часу
 Опираючись на українську національну ідею інтеграції культурно-національних і загальнолюдських цінностей, взаємодії і діалогу української титульної нації, корінних народів та етносів, національних меншин, що живуть в Україні і складають нову суспільну формацію Українська політична нація, маючи на меті формування НОВОГО ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ, необхідно створити духовно-культурну базову платформу національної єдності.
Україна – країна, в якій проживає 46 мільйонів людей, розташована не лише в центрi Європи, але й на перетинi найважливiших мiжнародних торгi вельно-економiчних шляхiв та історичному перехрестi свiтових цивiлiзацiй. В усi часи на територiї Руси-України мирно зустрiчались, спiлкувались та cпiвiснували, духовно збагачуючи одне одного, різні народи та цивілізації впродовж багатьох епох…
Читати Круглий стіл на тему: «Українська політична нація – фундамент єдності, миру та гармонійного розвитку України», 19 лютого 2015 року
З наступного року українців чекає чергова реформа — влада впроваджуватиме систему обов’язкового медичного страхування. Про це йдеться у коаліційній угоді, яку підписали новоспечені нардепи.
Як розповіли депутати, проект реформи почнуть готувати вже після Нового року. «Старт реформі ми хочемо дати вже в 2015 році», – сказав нам нардеп від БПП Павло Розенко. Він пояснює, що вартість поліса обов’язкового медичного страхування включать в єдиний соцвнесок, який сплачують роботодавці з зарплати кожного українця, і запевняє, що більше нам платити не доведеться. Зараз мінімальний розмір соцвнеску 422 грн на місяць (32–35 % від окладу), і він страхує від безробіття, нещасного випадку і профзахворювання, втрати працездатності, а також покриває витрати на народження і похорони, включаючи пенсійне страхування. Влада пояснює необхідність реформи тим, що це дозволить вивести зарплатний ринок з тіні. Таким чином, безпосередньо до лікарень буде доходити більше коштів (у тому числі – з благодійних фондів), а це поліпшить якість обслуговування в державних медичних закладах…
Читати Впровадження страхової медицини: плакати чи радіти
|
|
