Сергій Архипчук – людина великого пошуку. І саме цей пошук він проносить через життя, вбачаючи у ньому власну місію. Театр вріс у режисера розлогим деревом, його крона за багато років зміцніла, налилася силами і зламати її вже не вдасться нікому. Митець каже, що «режисерські м’язи» тримає у формі постійно. І навіть коли робить речі, які не може пояснити, це не означає, що працює бездумно, або неглибоко.
«Навпаки! – зауважує. – Моя підсвідомість і безперервна готовність пошуку, ота моя професійність, яка на перший погляд може видаватися незвичною, чудернацькою, алогічною, часто витягує на поверхню світ, що бентежить і дивує…»
Читати Сергій Архипчук: «Мій театр сміється і молиться водночас»
Запрошуємо Вас 26 лютого о 18.00 у Центр Української Культури та Мистецтв (м. Київ, вул. Хорива, 19В) на презентацію першого у цьому році числа журналу «Оксамит», присвяченого волонтерській діяльності.
Насамперед зазначу, що варто вітати спроби в.о. головного редактора «Літературної України» Станіслава Бондаренка порушувати теми, на які досі було накладено табу. Це безперечно сприяє як посиленню уваги до діяльності НСПУ і власне газети, так і, певно, вивітрюванню авгієвих стаєнь вітчизняної культури. 
Законопроект № 1159. У ЗМІ та соціальних мережах неабиякий резонанс викликала сутичка народних депутатів Є. Соболєва та В. Івченка (див., наприклад, матеріал на «Українській правді»: «У раді побилися Соболєв та Івченко: через землю»). Часто обговорення зводиться до того, хто з опонентів переміг у своєрідному боксерському поєдинку (тут думки розійшлися). Втім, є і публікації, які стосувалися суті питання, що послужило приводом для бійки – законопроекту № 1159, який передбачає віднесення більшої частини земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів у межах територій сільських, селищних, міських рад, до комунальної власності відповідних територіальних громад (якою розпоряджаються місцеві ради). Зараз цими землями розпоряджаються органи виконавчої влади, у т.ч. органи земельних ресурсів…
Про зустріч із Наталією Олександрівною Данкович, генеральним директором мережі клінік «Мати і дитя», ми домовилися оперативно – сьогодні на сьогодні. Час, як відомо, річ матеріальна, тому його, за словами нашої героїні, завтра може й не бути. І от я в одній із київських клінік центру «Мати і дитя», що на правому березі. Сучасне приміщення, стильний дизайн, привітний персонал, і, звісно, лелека – як символ сімейного благополуччя. Усе це створює гармонію і затишок, сповнює надією серце кожного пацієнта. Унікальні фото, розміщені у фойє першого та другого поверхів, не залишають байдужими нікого, приємним щемом огортають кожну клітину, бо присвячені найсвітлішому у світі почуттю – материнству. Яка щаслива і прекрасна мама у хвилини, коли дивиться на свою дитину, скільки тепла і безмежної любові у її погляді! На світлинах – пацієнтки клініки з немовлятами, вони взяли участь у фотопроекті «Життя починається з любові»…
Zhlob-art it is a new artistic phenomenon that emerged in Ukraine in 2008. Timid and unconvincing from the beginning, now Zhao-art is a powerful group that not only attracts glances, but also extends the range of like-minded persons, affects the mind and shape public opinion. «We do not want to live this way, we – against it» – every work rcdiates such slogan.
People, who are close in spirit, after the first meeting become J J true friends, strangers won’t come together even after thou-W sands of meetings!» – a common expression that applies describes the creative tandem of the founders of the design Studio «Light» of Natalia Shevchuk and Svetlana Kubrak.
Our acquintance with the famous Kyiv artist Halyna Bodyakova happened on the eve of her personal exhibition of paintings within ArtAsters art project founded by law firm «Asters» together with US-Ukrainian Business Council in 2009. The charity project is a charity called upon for to support, promote and introduce Ukrainian art.
Her eyes are brimming with the ineffable grace that is light, easy and childishly sincere. And despite her fragility, this girl is extremely strong and purposeful for her dreams that are in harmony with her colour like a rainbow. Each of these has many shades, spectra and values. Natalia Valevska advises to dream for all clearly articulating their own desires either in imagination or on the map of dreams. The songster tells that being a child she has being dreamed too much and always knows what she needs in. And therefore, the dreams did not force to wait for them and just had committed…
The greatness of geniuses is always alluring and mystical… There is a wish to touch it or to inhale it from far away. So was always and so will be. And one of the genius figures not only of her time, but also of past and future epochs is Lesya Ukrainka.
