Цієї весни у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — лірично-комедійної вистави «Надвечір’я з рок-н-ролом».
Зініціювала співпрацю директорка — художня керівниця знаного глядачами театрального закладу на Андріївському узвозі, народна артистка України Ірина Кліщевська. На сцені дуетом грають: Вона — заслужена артистка України Олександра Тарновська та Він — київський актор В’ячеслав Шеховцов.
Варто поінформувати читачів, що з 2019 року і до початку повномасштабного вторгнення та окупації Херсона вистава під назвою «Осінній рок-н-рол» за п’єсою Міхаїла Хейфеца (переклад Олександра Литовченка) була в репертуарі Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та мала великий успіх у глядачів. Олександра Тарновська сьогодні внутрішньо переміщена особа з Херсона. Під час війни мешкає та працює у Києві.
В основі сюжету лежать відносини двох самотніх людей сеньйорського віку. Відчуття самотності приводить їх на заняття у танцювальну школу, щоб, за офіційною версією, освоїти техніку рок-н-ролу. Але насправді кожен мріє знайти собі близьку людину. Як з’ясувалося, танцювати в парі вони не можуть, бо в обох немає ні слуху, ні почуття ритму. Партнер на наступне заняття не приходить, а за допомогою підручника продовжує самостійно займатися танцями. Вона, не побачивши партнера кілька разів у студії, вирушає до Нього додому з’ясувати, чому ж Він не відвідує заняття та примушує її нудьгувати на танцмайданчику. Та повернути Його в клас не вдається. Тут-то і починається найцікавіше: герої під різними приводами навідуються один до одного в гості. Діалоги спочатку досить обережні, згодом набирають фарб і звучать відверто комічно та створюють для глядачів комедійно-іронічну атмосферу. Бо такі життєві обставини можливо дехто спостерігав у реальному житті.
Та попри постійні суперечки, непорозуміння і спроби дошкульними словами вразити партнера, герої повільно, але впевнено прив’язуються один до одного. Вони відкривають свої таємниці…
Перед очима глядачів вічна тема – про жіночу й чоловічу самотність, про кохання, нелегкий шлях двох людей до взаєморозуміння та щастя. Вистава щедро насичена тонким гумором, іронією, чудовою музикою та, звичайно, запальним вічно молодим рок-н-ролом.
Високопрофесійна гра акторів викликає захоплення, щирі емоції – від веселого сміху до співчуття й смутку. Публіка дуже тепло приймає виставу. У фіналі щиро й бурхливо аплодує, дякує акторам за гру.
Олександру Тарновську приходять вітати земляки – херсонці. Це розчулює всіх присутніх у глядацькій залі. Пані Олександра просить на сторінках нашого видання висловити вдячність своїм неймовірним друзям-киянам, які зробили все можливе, щоб вона виїхала з Херсона, переживши окупацію. Вони надали житло в столиці, дали можливість бути в професії, працювали разом на студії Довженка, знімаючи передачу «ТОЧКА ОПОРИ», написали статтю в журнал «ЖІНКА», запрошували на різні заходи, де була можливість зустрітися й познайомитися зі справжніми, талановитими українцями…
І дарує нам ці рядки:
Я ПРОСТО ЖІНКА ГРІШНА І СВЯТА,
СЛАБКА І СИЛЬНА, СІРА І ЯСКРАВА,
Я ПРОСТО ЖІНКА, ПРОСТО ЖІНКА,
ТА, ЯКА БАЖАЄ ЩАСТЯ, А НЕ СЛАВИ!
Марія ДЕНИСОВА
Фото Київського академічного театру «Колесо»
