МАЛЯРСТВО ЯРОСЛАВА МИЛОСЕРДНОГО, В ЯКОМУ ПАНУЮТЬ – ЛЮБОВ, ПРОСТОТА, ЕМОЦІЯ І СЕРДЕЧНІСТЬ…
Кожен митець хоче створити свій мікросвіт, і тих світів є рівно стільки, скільки самостійно мислячих творців. Художник перебуває у подвійному вимірі: у реальному, і світі ним сотвореному. Ці два світи можуть бути в дечому і несхожими… Назва художнього твору – то знак, символ. Імена картин можуть повторюватися, чи бути подібними, а зміст, він мав би відрізнятися…
***
Одного теплого, погожого дня цього літа трапилася нагода відвідати виставку робіт молодого художника Ярослава Милосердного. Картини прикрашали одне з приміщень Дніпровського університету митної справи та фінансів. Не люблю гамору різних виставок, занадто голосних коментарів окремих відвідувачів, вони заважають зосередитися на тому, заради чого прийшов… Того дня пощастило, перебував один на один з малярськими витворами, вповні зміг насолодитися побаченим. Тричі зупинявся біля кожної з картин, уважно вдивлявся в зображене на полотнах…
Ярослав Милосердний – носій прізвища, яке етимологічно цілком відповідає його внутрішньому змісту. Милосердя, чуйність, увага до ближнього, то лицарські чесноти. Доброта – висока категорія етична, благо, антагонізм до руйнації і негативу. Добро правильне. Доброта – це вчинки, не прояв слабкості, а надбання. Добро добром і відгукнеться…
Що ж властиво його роботам, яке їх наповнення, та які враження залишилися опісля побаченого? На ці питання намагатимуся відповісти при написанні есе.
ЛЮБОВ. Якраз цим почуттям насичені твори Ярослава, – до краєвидів, українських ландшафтів сходу, півдня, центру і півночі нашої країни. Любов до історії минулого свого краю, теперішнього місця проживання, до України в цілому, бо – Батьківщина. Він ніби почув і вирішив скористатися двома порадами Г. Сковороди: «Не шукай щастя за морем» і «… душу звеселяє споріднена праця». Улюблена справа – живописання…
ПРОСТОТА. Може бути позначена як ясність. Це і звільнення від плутанини, від надмірної наповненості буття чимось зайвим. Проте, щоб досягнути простоти, потрібно докласти чи не більше зусиль, ніж при сотворенні взірців складного.
Видатний український художник О. Мурашко наголошував: «Будьте в мистецтві як діти, щирими і безпосередніми». Він прислухався і почув цю настанову крізь товщу часу.
ЕМОЦІЯ. Вона не чужа картинам автора. Глибока емоція, то насамперед усього бажання, а малярство – наслідок тиску емоційного, від котрого творець прагне звільнитися. Мистецтво переслідує і другу ціль – справити враження на інших.
СЕРДЕЧНІСТЬ І МЕЛОДІЙНІСТЬ. Українець переважно не мрійник уяви, він мрійник серця. Душа його може втопитися у глибинах настроєво-почувальної безмежності. Найкращий вияв – лірична пісня, найчастіше тужлива. Картини відлунюють мелодіями. Нічого дивного, Ярослав навчався в музичній школі, по класу акордеону.
ПОЕТИЧНІСТЬ. Ще одна риса малярства митця. Велика українка значила словом:
«За ланом лан, за ланом лан і лан,
за Чорним Шляхом, за Великим Лугом,
вони уже в тумані – як туман –
усі вже йдуть за часом, як за плугом», – Л. Костенко.
Письменник, біолог, натураліст Жорж – Луї Леклерк де Бюффон, йому належить афоризм: «СТИЛЬ – ЦЕ ЛЮДИНА». Живопис героя нашого тексту є поєднанням в тих, чи інших пропорціях, – в основі постімпресіонізму, з вкрапленням експресії, присутні і деякі ознаки примітивізму. Враження, переживання, настрій, помножені на індивідуальне вираження, сильно передане, але не нав’язливо… Щодо примітивізму з його первісністю, то він вплинув на значну кількість течій авангардових у ХХ столітті. Вбачається у фовізмі («дикі»), експресіонізмі, сюрреалізмі, та в напрямку «нових диких».
Барви на полотнах перебувають поміж собою у злагоді, помітна співзвучність тонів і півтонів. Зміст картин вводить глядача в стан умиротвореності…
Важливо дізнатися, а що ж художник розповідає про себе? Давайте послухаємо: «Перше моє знайомство з мистецтвом відбулося вдома, завдяки кольоровим листівкам, на яких були зображені картини відомих живописців, я був у захопленні. Окрім звичайної середньої школи, закінчив і музичну. В дорослому віці працював на різних роботах, та намір стати митцем переміг…Закінчив Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Ушинського, художньо – графічний факультет. З викладачів назву – Ороса Івана Васильовича і Філіпенка Валентина Володимировича, вони мали найбільший вплив на мене. Запали в пам’ять слова першого з них, він казав нам, студентам: «Відштовхуйтеся від природи…».
Мої картини позначені і впливом Одеської живописної школи. Це потужна малярська школа, стоїть поруч з такими, як Закарпатська, Львівська, Харківська… Основні ознаки школи? Колір і повітря Півдня, вишуканий колорит, радість буття, і одеська манера малювання. У каталогах роботи одеситів впізнаю відразу, навіть якщо автор незнайомий!…
Мій батько хлібороб. Бувало кликав мене, ще хлопчака: «Гайда зі мною в поле…». Поле, степ, це те, що дороге моєму серцю. Писав роботи скрізь, де вдалося побувати, а це – Поділля, Черкащина, Слобожанщина, Придніпров’я, там зараз проживаю, у Жовтих Водах. Віддаю перевагу пейзажам. Питаєте, чому на моїх картинах не виписане Сонце як світило? Мабуть я ще не побачив свого Сонця, але колись такий сюжет буде обов’язково створений…».
***
Жовтим Водам пощастило. У їхньому місті оселився справжній митець, а це має ого яке значення! Окрім головної справи життя, Ярослав вирощує виноград, займається бджільництвом, любить рибалити.
А на Вінничині творить поетка Катерина Девдера, яка відзначається хистом віднайти слова, від яких забринять найтонші струни навіть закам’янілої душі прагматика чи скептика… Про один із своїх віршів сказала: «Саме у ньому багато надії і простоти…». Почуймо куплет, треба почути:
«Після любові – тиша і перший сніг,
Пахнуть бурульки і свіжоспечений хліб.
Мама гукає, а значить пора бігти,
Поки сиплються хмари лускою риб…».
Що це? Всього лише один приклад, із сотень інших, про дивовижну синонімічність поезії і живопису…
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог
Leave a Reply