У понеділок, 3 жовтня новим президентом Естонії було обрано 46-річну Керсті Кальюлайд – позапартійну, маловідому загалу, чиє ім’я вперше було згадано в якості кандидата в президенти лише 26 вересня.
Каденція нового президента розпочнеться 10 жовтня. Вона стане першою жінкою-президентом Естонії.
Спроби обрати президента тривали в Естонії ще від серпня, проте парламентські партії не могли дійти консенсусу щодо кандидата.
У понеділок, 3 жовтня новим президентом Естонії було обрано 46-річну Керсті Кальюлайд – позапартійну, маловідому загалу, чиє ім’я вперше було згадано в якості кандидата в президенти лише 26 вересня.
Каденція нового президента розпочнеться 10 жовтня. Вона стане першою жінкою-президентом Естонії.
Спроби обрати президента тривали в Естонії ще від серпня, проте парламентські партії не могли дійти консенсусу щодо кандидата.
До обрання президентом Кальюлайд довелось у далекому 1999 році бути радницею прем’єр-міністра з економіки, потім очолювати електростанцію, координувати співпрацю Естонії з Міжнародним валютним фондом, а згодом представляти Естонію в Європейській рахунковій палаті і навіть брати участь у роботі Естонського генного фонду (за першою освітою Кальюлайд – біолог).
Загалом Кальюлайд називає себе консерватором в економічних та лібералом у суспільних питаннях.
“У мене певною мірою збігаються погляди з усіма партіями. З деякими більше, з деякими менше. Проте з жодною партією не збігаються на 100%”, – зазначає вона.
Останньому раунду голосування передували невдалі спроби обрати президента у парламенті та у колегії виборщиків. Опозиційні партії навіть намагалися скористатися цим аргументом для того, щоб ініціювати прямі президентські вибори (з подальшим переглядом Конституції Естонії у частині повноважень президента).
Кандидатами виступали більш відомі в Естонії політичні фігури (і колишні євробюрократи, і проросійські симпатики, і естонські націоналісти), проте не змогли здобути належної підтримки.
Тож вийти з патової ситуації вирішила рада старійшин парламенту, яка й внесла на розгляд кандидатуру Кальюлайд. В останньому раунді виборів Кальюлайд була єдиним кандидатом, і її підтримав 81 депутат при необхідному мінімумі у 68 голосів, що свідчить про те, що новообрана лідерка є компромісною фігурою, яка влаштовує як правлячі політичні сили Естонії, так і опозицію.
Попри те, що Естонія є парламентською республікою і президент в ній виконує здебільшого представницькі функції, попередник Кальюлайд – президент Тоомас Гендрік Ільвес доволі успішно представляв Естонію на міжнародній арені.
Серед європейського істеблішменту він відомий як інтелектуал, а в самій Естонії – як моральний авторитет для політикуму. Планка, яку він лишає у спадщину своїй наступниці, є досить високою.
Втім, це визнає й новий президент. “Черевики, що залишаються в Кадріоргу (президентському палаці у Талліннi), вочевидь, занадто великі. Мені доведеться знайти свої, і за стилем вони будуть трохи іншими”, – зазначає Кальюлайд.
Старий та новий президенти Естонії
До того ж президент очолює Раду державної оборони, а в умовах безпекової турбулентності регіону ця функція, яку тепер виконуватиме пані Кальюлайд, набуває додаткової ваги.
Сама Керстi Кальюлайд визначила свої завдання, поширивши відкритий лист до громадян Естонії:
“Що може зробити президент? Яка його роль? Значною мірою роль президента Естонської Республіки і полягає в тому, щоб бути там, де в даний момент стає складно.
Роль президента описана в Конституції. Але у президента завжди є сила його слова, про яку Конституція не говорить.
Президент не може запропонувати рішення для кожної проблеми Естонії, але вже формулювання проблеми та її висловлювання — дуже великий крок до вирішення. Це може і повинен робити президент.
Вимогливо, відповідально і неупереджено. Але не завжди публічно.
По мірі необхідності так, щоб ми рухалися до вирішення”.
Президент і росіяни
Новообрана лідерка Естонії вже зробила кілька заяв, які були широко розтиражовані російськомовними ЗМІ.
Зокрема, вона зауважила, що не бачить потреби виокремлювати російськомовну спільноту Естонії: естонські росіяни – це люди з Естонії, і ставлення до них має бути таке ж, як і до представників інших національностей.
Крім того, вона також зауважила, що готова спілкуватися з ними російською (попередній президент Естонії називав російську мовою окупанта). “Із моєю вкрай поганою та незграбною російською та їх неважливо якою поганою естонською ми зможемо знайти спільну мову”, – зазначає Кальюлайд.
Також вона виступає за посилення заходів з iнтеграції росіян в естонське суспільство. “На зустрічах з фракціями я зазначила, що не розумію, чому це коштуватиме дорого, якщо ми запропонуємо в Іда-Вірумаа (регіон із найбільшим відсотком російського населення) безкоштовне навчання естонської мови для всіх людей, незалежно від того, як довго вони тут знаходяться”, – раніше заявляла вона.
Щоправда, в’їдливі коментарі російських та російськомовних медіа свідчать про те, що в кожному разі, кандидатура Кальюлайд у Москві ентузіазму не викликала. Там сподівались, що главою держави стане опозиціонерка Майліс Репс – велика прихильниця відновлення добросусідських відносин із Росією.
Натомість, нині говорити про зміни у політиці Естонії щодо РФ не доводиться.
Як і її попередник, пані Кальюлайд не схильна до сантиментів у відносинах з Москвою, а свого часу у 2014 році, після анексії Росією Криму, навіть організувала бойкот спільного обіду представників Європейської рахункової палати, де вона працювала, з російськими дипломатами.
Російський посол тоді так і не дочекався запрошених європейських гостей. Досить чіткою є й позиція Кальюлайд щодо санкцій проти РФ: вона вважає, що їх треба зберегти.
Перший візит та старий будинок
Кальюлайд вже повідомила, що свій перший візит на новій посаді здійснить до Фінляндії.
Це до певної міри можна вважати свідченням дрейфу офіційного Таллінна від Балтійських до Нордичних держав – для порівняння, перші візити її попередника були до Латвії.
Хоча, поза сумнівом, і Рига лишатиметься традиційною союзницею Таллінна, і другий візит заплановано саме до латвійської столиці.
Чоловік майбутнього президента відвозить її на голосування до парламенту
Також новообраний президент заявила, що має намір зламати традицію, за якою глави держави живуть у талліннському палаці Кардіорг. Натомість Кальюлайд хоче продовжувати жити із родиною в своєму будинку в містечку Ниммє.
У Департаменті поліції та прикордонної охорони вже заявили, що це цілком можливо – однак лише після облаштування в будинку спеціальної охоронної системи.
Ставлення до України й українців
На запитання, чого очікувати Україні та українцям від новообраного президента Естонії, голова Конгресу українців Естонії Віра Коник зауважує:
“Керсті Кальюлайд не була публічним політиком і практично не відома естонському суспільству. Зате її непогано знають у вузьких професійних колах як гарного фахівця у сфері управління та фінансовій галузі. Має гарні аналітичні здібності та ділові якості, що зумовлює чітке бачення у вирішенні різних проблем. Нині пані Кальюлайд є безпартійною, але у 2001-2004 роках була членом правої партії Isamaaliit (“Вітчизна”).
З цього факту можна певною мірою судити про її погляди; зауважу, що ця політична сила завжди підтримувала Україну. Ніяких заяв щодо України Керсті Кальюлайд ще не робила, але, швидше за все, вона буде продовжувати курс попереднього президента і всього естонського керівництва на її підтримку.
Сподіваюся, що таке ж гарне ставлення зберігатиметься і до української громади Естонії”.
Автор: Сергій Герасимчук,
заступник голови Ради зовнішньої політики “Українська призма”
Leave a Reply