Перед пам’ятником Тарасу Шевченку у Києві під ошелешеним сонцем стояв чоловік у старомодному костюмі, при краватці. Був низький на зріст, з густими смоляними кучерями і очима, як рентген. В зубах стиснута до оскоми люлька.
Я невдоволений і розчарований.Скажу простіш — цілком нудний я.Життям беззмістовним доконче зморений,Цілком зануджений, зовсім охорений, —Хочу додому я, хочу в
Читати Михайль Семенко