«Ціна правди» робоча назва «Ґарет Джонс» — копродукційний фільм польської режисерки Агнешки Голланд. Фільм розповідає про валлійського репортера, який вперше в західній пресі заявив під власним ім’ям про український Голодомор.
Світова прем’єра стрічки відбулася 10 лютого 2019 року в рамках конкурсної програми 69-ого Берлінського міжнародного кінофестивалю. Прем’єра фільму в Україні відбулася 28 листопада 2019. У фільмі йдеться про події 1933 року. Валлійський журналіст та радник британського прем’єр-міністра Гарет Джонс шукає наступну велику історію та приїжджає до Москви, щоб взяти інтерв’ю у Сталіна. Там він знайомиться з Адою Брукс, яка відкриває йому очі на «радянську утопію», і Ґарет, попри смертельні погрози спецслужб СРСР, розпочинає власне розслідування. Крок за кроком він наближається до розкриття правди про найбільшу трагедію українського народу — Голодомор. Відкриття Джонса стали підґрунтям для написання алегоричного роману «Колгосп тварин» (1945) Джорджа Орвелла.
Редакція публікує відгук Роксоляни Хмари на фільм “Ціна правди”, і ми хочемо, щоб якомога більше інформації про екранізацію Голодомору потрапило в поле зору співвітчизників.
“Щойно подивилася фільм про Ґарета Джонса «Ціна правди», – написала на своїй сторінці Фейсбук пані Роксоляна після перегляду, – і навіть не вийшовши з Планети кіно пишу вам.
Дорогі друзі, я не просто вражена, я приголомшена і прибита. Це вражаючий, страшний фільм про нашу страшну правду. Жодні розповіді, ніякі статті і перекази про голод в Україні 32- 33р.р., не передають всю ту жахливу картину наших страждань. А найстрашніше, що світ просто, холоднокровно відвернувся від нас.
І справа навіть не в цьому нікчемі і збоченцю, Пулітцерівському лауреаті Волтеру Дюранті, який пригрівся на великих грошах СРСР та безсовісно брехав. Справа навіть не в тому, що донині його не позбавили тієї «Пуклєрівської» премії, і він помер у славі та розкошах.
А справа у тому, що світ і нині поводиться приблизно так само, як і тоді….
І тільки Британія та один два наших найближчих сусідів у Європі, сьогодні визнають страшну правду про те, що ми знову стоїмо ОДИН на ОДИН з цими людожерами з обличчям путіна, змагаючись не на життя, а на смерть, за Правду, за Істину, яка, як говорив Гарет Джонс, буває лише ОДНА, єдина для всіх. І він, відважний валлійський журналіст, радник Прем’єр- міністра Ллойда Джорджа, найрозумніший серед усіх своїх колег по навчанню в Кембриджі, поплатився за неї всім: своїм коханням, кар‘єрою і самим життям.
Доземно кланяюся польській режисерці Агнешці Холланд та британцям за цей фільм, за цю жахливу правду, яка вражає до глибини кісток. Вони віддали належне і нам, і великому Гарету, валлійському журналісту, який віддав життя за Україну і за ІСТИНУ. Це і є справжній кодекс журналіста – говорити правду, незважаючи на всі її наслідки….І на це треба мати не лише талант, але й велике серце та подиву гідну відвагу.
Ця страшна правда є надзвичайно актуальною і тепер, «в епоху фейкових новин, альтернативної реальності, корупції в медіа, боягузтва політиків і байдужості людей. Як сказати світові правду, якщо світ не хоче її чути? Це ситуація, з якою ми стикаємося сьогодні практично кожного дня. Тому що мовчання – це отрута, яка труїть душі людей.»
Після цього фільму, я навіть втратила дар мови, я просто не могла говорити, мене трясло, наче в пропасниці. Бо я розумію, що знову ми у цьому герці ОДНІ у всьому білому світі, стоїмо перед страшною загрозою, ОДНІ воюємо зі страшним монстром – путінською імперією зла. І зовсім невідомо чим усе це скінчиться…
Але ще одне, мене приголомшило ще більше, ніж сам фільм: у великому залі Планети кіно, на вечірньому сеансі фільму про страшну трагедію України, який зняли для світу і для нас іноземці, сиділо, може, з 8 людей.
УКРАЇНЦІ, ГРОМАДЯНИ ЦІЄЇ ДЕРЖАВИ – ВИ Є?!!! Я сумніваюся…
Leave a Reply