Нещодавно в рамках виступу на форумі YES в Києві президент Петро Порошенко заявив, що Україну чекають пікові виплати за державним боргом у 2019 році, але ефективна економічна політика дозволить країні зберегти фінансову стабільність.
“Хочу підкреслити: як не дочекалися, коли пророкували дефолт України в 2014-15 роках, коли у нас було ледь 5 мільярдів доларів золотовалютних резервів, так і не дочекаються ніякої дестабілізації зараз. Ми знаємо, що ми робимо, і ми захистимо Україну в фінансовому плані … Україна зараз є історією успіху на ринках країн, що розвиваються “, – заявив Порошенко.
Утім, варто зауважити, що в цьому році Україна повинна направити на обслуговування зовнішніх боргів близько 400 млрд. гривень. Сума досить висока. За оцінками МВФ, для нормальної роботи економіки ця сума не повинна перевищувати 70 % ВВП, тоді як у нас -75-80 %. Тобто – преддефлотний стан економіки. Для того щоб говорити хоч про якийсь розвиток, темпи зростання повинні становити більше 5 % в рік. У нас же в минулому році – 2,8 %. Це – стагнація, яка не дозволяє говорити про те, що країна йде вперед.
Для реального стрибка вперед і зменшення держборгу потрібне зростання економіки в 7-8 % в рік. У нас же навіть рівень реальний інфляції на 4 % перевищує запланований.
Варто зазначити, що без зовнішніх позик, без співпраці з міжнародними донорами, насамперед МВФ, ми не зможемо вийти з ситуації, що створилася. Тим часом, отримати ці позики останнім часом – досить проблематично. Замість 8 кредитів, які ми повинні були отримати з 2015 року, коли була підписана розширена програма співпраці України і МВФ на 17,5 млрд., ми отримали всього чотири транші.
Заява МВФ про нову програму для України надійшла минулої осені, і то лише після того, як уряд заявив про підвищення цін на газ на 23,5 %. Підкреслю, що МВФ зовсім не вимагає зростання газових тарифів для населення. Фонд висуває умовою бездефіцитний бюджет.
“МВФ на робочому рівні затвердив нову програму stand-by для України. Передумовою для затвердження програми радою Фонду є виконання Україною взятих на себе зобов’язань у сфері фіскальної стабільності та відповідальності, а також збалансованого бюджету і зменшення бюджетного дефіциту. Тільки за умови продовження співпраці МВФ Україна може уникнути дефолту за борговими зобов’язаннями “, – зазначають у міністерстві фінансів України.
Прикро, що наші можновладці не знаходять інших джерел наповнення скарбниці крім як чергове підвищення цін на газ для населення. З моєї точки зору, це – штучний елемент і гра з боку уряду, яке у всіх проблемах звинувачує або кредиторів, або попередників.
Можна згадати досвід взаємин з міжнародними банками наших сусідів. Та ж Польща за 10 років перебування в ЄС отримала позик на 101,3 млрд. доларів. У чинному семирічному бюджеті на 2014 – 2020 рр для неї передбачено кредитування на суму 105,8 млрд. доларів. Не дивно, що економіка Польщі показує щорічне зростання. У 2018 році фахівці S & P три рази підвищували прогнози економічного зростання для 2018 року. За оцінками фахівців, в кінці 2018 року експорт повинен був відповідати 55 % польського ВВП, а всього лише 10 років тому ця цифра була в 2 рази менше. За данни європейського статистичного бюро (Євростату) зростання її реального ВВП склав 5 відсотків.
Україні ж не дають таких істотних траншей з простої причини – ми не виконуємо взяті на себе зобов’язання. Тому відстрочка видачі кредиту перетворюється на своєрідний елемент шантажу з метою змусити українську владу проводити реальні економічні і політичні реформи. Без цих реформ (і Захід в цьому вже не раз переконувався) гроші будуть просто розкрадені. Таким чином, наших правителів стимулюють приймати атикорупційні закони, а також закони, які пожвавлять реальний сектор економіки.
Так, це жорстко і прагматично. Але, інакше – ніяк. Україну фактично ставлять перед вибором: або грайте за правилами, або – дефолт. І він цілком можливий, якщо наша влада не припинить «пиляти» кредити і ділити потоки замість того, щоб за допомогою дієвих реформ запустити економіку.
Зо оцінками фахівців, якщо міжнародні організації припинять співпрацю з Україною, нас чекає або штучна девальвація нацвалюти (коли долар коштуватиме дорожче 30 грн), або НБУ включить друкарський верстат і почне паралельно розпродавати золотовалютні резерви, намагаючись відтягнути неминуче – той самий дефолт.
2019 рік – піковий для погашення зовнішніх боргів. На Заході це розуміють, так що будуть намагатися максимально підштовхнути чинну або вже нову владу до економічних та політичних реформ. І те, що дамокловим мечем висить можливість дефолту – стимул для цього.
Д. Снєгирьов
Leave a Reply