Її вірші – це поєднання делікатності, ерудиції та інтелекту

19 червня 2014 року в київській книгарні «Читай-місто» відбулася презентація нової книги відомої поетеси Ірини Іванченко «Прощеноевоскресенье». Ірина Іванченко вважає себе українською поетесою, хоча пише російською. Бажаючих послухати вірші із вуст авторки прийшло багато: це друзі, знайомі, звичайні відвідувачі книгарні. Головне – байдужих на вечорі не було.
Ірину Іванченко часто називають «найбільш київською» поетесою.

19 червня 2014 року в київській книгарні «Читай-місто» відбулася презентація нової книги відомої поетеси Ірини Іванченко «Прощеноевоскресенье». Ірина Іванченко вважає себе українською поетесою, хоча пише російською. Бажаючих послухати вірші із вуст авторки прийшло багато: це друзі, знайомі, звичайні відвідувачі книгарні. Головне – байдужих на вечорі не було.
Ірину Іванченко часто називають «найбільш київською» поетесою. Схоже, не дарма: 10 років тому вона написала «…нотянет Городпостирать, гляди, веснойПодолиспачкан…», а рік від року потреба «преобразующей стирки»столиці стає тільки актуальнішою. Проце і не тільки проникливі «Мой Левый берег, ты неудержим…», «Речка Совка», «Пусть небольшой, но свой, но теплый дом…».
Її лірика – відверта і чуттєва, але існуюча в реальному часі і завжди життєстверджуюча. Її вірші – це поєднання делікатності, ерудиції та інтелекту. Вони увійшли до антології поезії ХХ століття, їх публікували журнали і альманахи України та Росії, Бельгії та Німеччини.
Три її роботи, звернені до України і киян, отримали Золоту нагороду Світового поетичного конкурсу в Бельгії в номінації «Незалишена країна».
Її «Небесна сотня» – один з найбільш пронизливих віршованих творів про трагічні лютневі дні 2014-го, але над гіркотою цієї втрати проглядається надія.
Модератор заходу – поет, журналіст, заступник головного редактора газети «Літературна Україна» Станіслав Бондаренко пригадав подію 20-річної давнини – першу вельми схвальну рецензію на творчий доробок молодої поетеси, заздалегідь прихопивши газету з публікацією. Талановита поетеса вирізнялася серед колег по перу власним стилем, впізнаваним, тільки їй притаманним.
«Прощеноевоскресенье», як пише у післямові збірки поет Володимир Каденко, при всій широті палітри поетичних засобів, при явному різноманітті тем збірка здається глибоко ліричною, довірливою, інтимною. Про це також говорили у своїх виступах Василь Анісімов, Володимир Ільїн, Володимир Шовкошитний, Анатолій Лемиштощо.
На завершення поетичної зустрічі Ірина Іванченко сердечно подякувала Оксані Здор за художнє оформлення книги та всім, хто завітав на вечір в “Читай-місто”, а це: Наталія Малиновська, Юлія Видиборець, Тамара Маркелова,Ніна Лазарева, Валерій Поліщук, Василь Довжикта багато інших.Ірина Іванченковисловила сподівання, що ця дивна тепла атмосферавечора та піднесений настрій не розсіються після його завершення,а залишаться у пам’яті до наступної зустрічі.