Спочатку було слово, і називалося це слово – СВОБОДА  Наш співрозмовник — письменник і політичний діяч Віктор Терен (справжнє прізвище Таран). Передусім кидається в очі символічний перегук псевдоніма і прізвища. Терен — земельний простір чи просто земля або ж рослина «колючий тернослив». А таран – це пробивна сила, товкач, довбня. Всі ці поняття-означення розчинилися в характері енергійного, непоступливо-принципового і сентиментально-романтичного, доброзичливого, часом ніжного Віктора Васильовича.
Перші риси, звісно, стосуються політичної діяльності Терена-Тарана, адже бути народним депутатом України ІІ-VI скликань, вічним опозиціонером — це не жарт. А інший бік медалі, себто людини — це чутливий, ранимий поет і щемливо-світлий прозаїк, схильний писати для дітей. Хоч як дивно, пішовши у політику, Віктор Васильович не застрелив у собі митця, Терен (селянин за корінням) переміг у ньому Тарана (столичного мешканця). Його найсвіжіша прозова книжка для дітей «Хлопчик з планети «Ч» та Вогняні Пси» здобуває дедалі більше шанувальників і набирає обрисів непересічного явища в українській літературі…
 Детальніше…
|
|
Leave a Reply