Йде в історію 2014 рік – надзвичайно значимий, трагічний і водночас величний – рік Революції Гідності! Далеко не всі надії, не всі сподівання цього року виправдалися. Але у боротьбі за свободу не буває легких перемог. Ми тільки на шляху до національного визволення, до справжньої незалежності, до остаточної перемоги.
Напередодні новорічних свят часопис «Оксамит» презентував чергове 6-те число, присвячене річниці Майдану. Центр Української Культури та Мистецтва (м. Київ, вул. Хорива, 19 В) вже вдруге гостинно приймав шанувальників «Оксамиту»…
Йде в історію 2014 рік – надзвичайно значимий, трагічний і водночас величний – рік Революції Гідності! Далеко не всі надії, не всі сподівання цього року виправдалися. Але у боротьбі за свободу не буває легких перемог. Ми тільки на шляху до національного визволення, до справжньої незалежності, до остаточної перемоги.
Напередодні новорічних свят часопис «Оксамит» презентував чергове 6-те число, присвячене річниці Майдану. Центр Української Культури та Мистецтва (м. Київ, вул. Хорива, 19 В) вже вдруге гостинно приймав шанувальників «Оксамиту».
Відкриваючи урочистий вечір головний редактор Всеукраїнського суспільно-політичного журналу «Оксамит» Тамара Маркелова познайомила присутніх із героями часопису та гостями заходу. На презентацію завітали: генеральний директор Центр Української Культури та Мистецтва Світлана Долеско; воїн-доброволець батальйону «Айдар» Андрій Березкін; віце-президент Міжнародної дипломатичної місії народної дипломатії «Європейська Україна», експерт громадської ради при Міністерстві закордонних справ України Мд. Момінул Хок; доктор права, завідувач кафедри міжнародного права і спеціальних правових наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Мирослава Антонович; директор Миргородського музею пам’яті жертв голодомору Олександр Джунь; виконавчий директор ВД «Адеф-Україна» Алла Істоміна; директор бюро перекладів «Ідіома» Анастасія Касьяненко; голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький і ще багато гостей – друзів та читачів «Оксамиту».
«Черговий раз маємо нагоду зустрітися, познайомитися, поспілкуватися на живо, обмінятися думками. Мені здається символічним, що ми зібралися таким товариством у переддень Святого Миколая, який опікується воїнами, тими, хто в дорозі, допомагає бідним у скруті. Ми просимо у нього заступництва і допомоги, щоб не гинули наші воїни й мирні жителі, щоб запанував мир на українській землі.
Громадянин – мірило всіх процесів, що відбуваються в державі. На шпальтах нашого видання кожен може висловити свою громадянську позицію на події, що відбуваються в країні, запропонувати шляхи подолання проблем, тим самим зробити свій внесок у майбутнє України. Серед нас багато молоді. І це радує. Добре, що ми шукаємо відповіді спільно. Майбутнє за молодим поколінням, і наше завдання – дати молоді гарні уроки», – сказала очільниця видання.
З вітальним словом до присутніх звернувся В’ячеслав Васильченко. Відомий український письменник, науковець, педагог, журналіст розповів, що з радістю відгукнувся на запрошення «Оксамиту» і поділився із присутніми своїми афоризмами про любов, релігію, генетику, із серії «Школа Ганнібала Лектора». «Читання – це чудовий шанс стати людиною», – іронічно-жартівливо наголосив пан В’ячеслав. Побажав редакції журналу та всім присутнім миру й злагоди.
Висловлюючи подяку «Оксамиту за співпрацю, виконавчий директор ВД «Адеф-Україна» Алла Істоміна зокрема зауважила: «Кожен із нас вибирає прошарок у життєвому просторі, бізнесі, міжособистісних стосунках. Група підприємств ВД «Адеф-Україна» належить до зіркового статусу. Ми не друкуємо дешевого продукту. Адже високе і духовне неможливо виховати на дешевому за змістом і за формою матеріалі.
Пишаємося своєю причетністю до проекту «Оксамит». Якісним друком ми додаємо естетичної довершеності його глибокому і цікавому змісту. Бажаємо подальших успіхів у співпраці. Піднімаймося над буденністю разом!», – підсумувала пані Алла Істоміна.
«Мені боляче, коли Україна перебуває у скрутному економічному становищі, коли її знекровлює зовнішня нестабільність. На сторінках журналу «Оксамит» я виклав свої думки з цього приводу. Як економіст-міжнародник бачу вирішення цих питань у площині розширення ринкових відносин для промисловості, реформування у системі державного контролю, проведення модернізації підприємств, застосування дипломатії у новому форматі. Я відчуваю себе справжнім українцем, хоча родом із Бангладеш. Українське суспільство, культура, мистецтво, історія мають для мене особливе значення. Я готовий як дипломатичний представник сприяти у лобіюванні інтересів України, відкритті нових ринків збуту, налагодженні та розвитку дипломатичних і торговельних відносин з державами – членами СААРК», – так щиро про Україну говорив Мд. Момінул Хок. Він висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю з редакцією «Оксамиту».
Спеціально на презентацію приїхав гість із Миргорода – директор Миргородського музею пам’яті жертв голодомору Олександр Джунь. Це людина, яка протягом усього свого життя займається дослідженням та збереженням пам’яті про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні. Сумною була його розповідь про роботу над книгою «Чорні роки Миргородщини», яка вийшла друком зовсім недавно. «Дуже важко записувати свідчення тих, які пережили лихоліття, а ще важче називати імена винуватців голодомору, активістів – тих, хто за шматок сухаря зрікався своїх рідних. Писати змусило саме життя, щоб наші нащадки жили краще, ніж ми. Хто забуває своє минуле, той приречений його повторити», – поділився думками із присутніми автор і подарував редакції журналу декілька примірників книжки.
Творчим акордом вечора став моноспектакль, за темою старо- скандинавських саг філософічної поетичної збірки «Валькірії та Вовки» Ігора Шестака. У виставі прозвучала чудова музика Баха, Люлі, Генделя у виконанні: саксофон – Віктор Антончик, клавішні – Тетяна Чайка.
«Кохання! Священне це почуття, дароване людям! Кохання – це пісня, що здатна кинути нас у прірву Пекла та піднести наші Душі до престолу Господнього. Кохання – це пісня двох, і коли вона звучить, стихають війни і зневажається смерть тими, що йдуть на подвиг заради високих почуттів…», – так говорить про виставу її автор і актор Ігор Шестак.
Глядачі щиро дякували актору та музикантам за чудову гру бурхливими оплесками, квітами, побажаннями подальших успіхів у творенні прекрасного.
Гостям заходу сприяли поринути у світ Новорічної казки унікальні колекції новорічних іграшок, вітальних листівок, люб’язно наданих киянами для святкової експозиції Центру Української Культури та Мистецтва.
Чимала родина друзів, читачів та шанувальників «Оксамиту» побажала Україні миру, злагоди й процвітання! Згідно з народними прикметами є час, коли всі побажання, висловлені великою кількістю людей, обов’язково здійсняться. Ми в це віримо.
З вдячністю до всіх головний редактор Тамара Маркелова
Leave a Reply