З наступного року українців чекає чергова реформа — влада впроваджуватиме систему обов’язкового медичного страхування. Про це йдеться у коаліційній угоді, яку підписали новоспечені нардепи.
Як розповіли депутати, проект реформи почнуть готувати вже після Нового року. «Старт реформі ми хочемо дати вже в 2015 році», – сказав нам нардеп від БПП Павло Розенко. Він пояснює, що вартість поліса обов’язкового медичного страхування включать в єдиний соцвнесок, який сплачують роботодавці з зарплати кожного українця, і запевняє, що більше нам платити не доведеться. Зараз мінімальний розмір соцвнеску 422 грн на місяць (32–35 % від окладу), і він страхує від безробіття, нещасного випадку і профзахворювання, втрати працездатності, а також покриває витрати на народження і похорони, включаючи пенсійне страхування. Влада пояснює необхідність реформи тим, що це дозволить вивести зарплатний ринок з тіні. Таким чином, безпосередньо до лікарень буде доходити більше коштів (у тому числі – з благодійних фондів), а це поліпшить якість обслуговування в державних медичних закладах…
З наступного року українців чекає чергова реформа — влада впроваджуватиме систему обов’язкового медичного страхування. Про це йдеться у коаліційній угоді, яку підписали новоспечені нардепи.
Як розповіли депутати, проект реформи почнуть готувати вже після Нового року. «Старт реформі ми хочемо дати вже в 2015 році», – сказав нам нардеп від БПП Павло Розенко. Він пояснює, що вартість поліса обов’язкового медичного страхування включать в єдиний соцвнесок, який сплачують роботодавці з зарплати кожного українця, і запевняє, що більше нам платити не доведеться. Зараз мінімальний розмір соцвнеску 422 грн на місяць (32–35 % від окладу), і він страхує від безробіття, нещасного випадку і профзахворювання, втрати працездатності, а також покриває витрати на народження і похорони, включаючи пенсійне страхування. Влада пояснює необхідність реформи тим, що це дозволить вивести зарплатний ринок з тіні. Таким чином, безпосередньо до лікарень буде доходити більше коштів (у тому числі – з благодійних фондів), а це поліпшить якість обслуговування в державних медичних закладах.
Вартість мінімального медичного полісу, за словами джерел в МОЗ, стартуватиме від 300 грн на рік: за ці гроші вам викличуть і повністю оплатять невідкладну допомогу, нададуть першу допомогу в держполіклініці. Хто і як оплатить поліс (працівник чи роботодавець), ще не вирішили. Отримати поліс при бажанні зможе і безробітний.
СІМ ПРОЕКТІВ
У МОЗ запевняють: при впровадженні реформи використовують закордонний досвід. «У нас будуть абсолютно нові напрацювання: є вже сім законопроектів. Але потрібно спочатку хоча б один прийняти в першому читанні, а далі протягом півроку ми будемо його відпрацьовувати, – сказав перший заступник міністра охорони здоров’я Василь Ла
зоришинець. – Спочатку, на мій погляд, повинні бути застраховані соціально незахищені верстви населення. І роботодавці повинні обов’язково страхувати своїх співробітників. Ще розглядається варіант, коли держава забезпечить медикам тільки зарплату, а страхова медицина – лікування, медикаменти та премії лікарям. До страхової медицини ми повинні прийти до 1 січня 2016 р.». В результаті лікар, за логікою влади, отримуватиме премію і зможе не брати «допомогу» від пацієнтів.
«ПІДВОДНІ КАМЕНІ»
Основна проблема реформи, побоюються експерти, – корупція. Реальні гроші з появою страховки не з’являться, «неформальні» відносини між лікарем і пацієнтом – залишаться. «Сьогодні до лікарень доходить в кращому разі 10 % благодійних коштів, які пацієнти платять в каси. Якщо цього позбутися, з’явиться шанс отримати нові приміщення, нормальне обладнання та хоч якісь ліки», – вважає керівник програми Громадське здоров’я Міжнародного фонду «Відродження» Олена Кучерук. З нею згоден і голова Української федерації роботодавців охорони здоров’я Володимир Загородній: «Розподілені на обов’язкове медичне страхування ресурси повинні потрапити в порядні руки, а то впровадять все це – і гроші зникнуть. Навіть у тих країнах, де давно діє обов’язкова медстраховка, не завжди всі кошти витрачаються за призначенням. І так соцвнесок з громадян беремо пристойний. Могли б чесно сказати: ще 3–5 % окладу піде на охорону здоров’я».
Медики і експерти нарікають на терміни, в які це все може запрацювати. «Головний бар’єр – 49-та стаття Конституції, яка декларує безкоштовні медичні послуги населенню. Також людям потрібно роз’яснити, навіщо потрібна страхова медицина, адже вже сьогодні ми платимо за здоров’я тричі (податки, «добровільні внески» і лікарю особисто. – Авт.). Якщо формалізувати цю оплату, медицина стане дешевше і якісніше», – говорить Кучерук. «Підводні камені» медстраховки, за словами лікарів, очевидні: наприклад, закладена в сам поліс сума на стоматолога може бути обмежена до 1000 грн. Але при укладенні договору ці моменти обумовлюються. До нововведення українці ставляться насторожено.
СВІТОВИЙ ДОСВІД МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ
За кордоном система медичного страхування населення різна. У Німеччині, наприклад, державна медстраховка представлена лікарняною касою і належить всім, чий дохід вище 400 євро (7,6 тис. грн). Внесок – 14,3 % від зарплати на місяць (близько 798 грн). Застраховані 85 % німців, інші 15 % користуються приватною страховкою. Стандартні поліси включають, як правило, безкоштовні відвідування лікарів (крім першого відвідування в квартал – за нього потрібно заплатити 10 євро, або 190 гривень), два безкоштовних обстеження у стоматолога на рік, оплата ліків за рецептом лікаря, лікування в стаціонарі (з доплатою 10 євро в день, але не довше 28 днів на рік).
У Франції єдиний порядок медстрахування охоплює 80 % населення. Француз платить за лікування близько 8 % доходу (близько 3 000 грн). Державна система страхування тут покриває витрати на стаціонарне та амбулаторне лікування, а також відшкодовує витрати на ліки, особливо ті, що відпускаються за рецептами. При цьому майже не оплачуються стоматологічне і офтальмологічне лікування, профілактична медицина.
Олександра Захарова,
Дмитро Філенко
Leave a Reply