Два роки тому завершився найдраматичніший етап Революції Гідності. Щоб усвідомити історичне значення перемоги Революції, щоб зрозуміти, що Україна та її народ уже ніколи не повернуться в минуле, варто пригадати основні миттєвості дуже гарячої зими 2013-2014 років.
Кожен з нас став якщо не учасником, то свідком кардинальних змін, які в чомусь були очікуваними, а в багатьох випадках, на жаль, і досі не виправдали сподівань.
Два роки тому завершився найдраматичніший етап Революції Гідності. Щоб усвідомити історичне значення перемоги Революції, щоб зрозуміти, що Україна та її народ уже ніколи не повернуться в минуле, варто пригадати основні миттєвості дуже гарячої зими 2013-2014 років.
Кожен з нас став якщо не учасником, то свідком кардинальних змін, які в чомусь були очікуваними, а в багатьох випадках, на жаль, і досі не виправдали сподівань.
Боротьба або повстання проти режиму, який намагався потопити в крові початок Революції Гідності, дались не легко. Хіба можна забути ці звірства над студентами та літніми людьми, які вийшли на мирний протест? У душі ще кровоточать рани та не висохли сльози у матерів, дружин, друзів та рідних за вбитими. Кількість вбитих, тяжко поранених, пропавших безвісти на майданах, вулицях Києва ще й сьогодні невідома. Тож сама назва «Небесна сотня» – є символічною, бо за Революцію Гідності полягло набагато більше істинних патріотів країни. Вони увійшли в Небесну Сотню, і нині з неба дивляться на нас. Їм скандують: «Герої не вмирають!».
21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями. Під час прощання із загиблими лунала тужна пісня «Пливе кача…».
Згодом загиблих під час сутичок на Майдані Незалежності в Києві нагородили посмертно званнями Героїв України, а 20 лютого відтепер став днем пам’яті Героїв Небесної сотні.
Нині для нас є святим обов’язком гідно шанувати пам’ять Героїв, які спонукали нас подивитися на життя зовсім по-іншому і своїм прикладом показали, як треба сьогодні відстоювати незалежність, любити Україну і свій народ.
Небесна Сотня віддала своє життя, тому що дійсно вірила в Україну. Вони вірили в те, що ми з вами зможемо відродити Українську державу, зробити її такою, якою хотіли її бачити сотні поколінь борців за її волю, за всі ті століття, коли Україна була поневолена. Вони вмирали заради того, щоб ми з вами жили і продовжували їхню справу, їхню боротьбу.
Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення держави! Нехай кожен з нас запалить свічу пам’яті, яка буде даниною поваги тим, хто навічно пішов від нас, але залишився у наших серцях!
Закликаємо усіх небайдужих, 20 лютого у День Героїв Небесної Сотні, згадати події, що сколихнули світ, змінили хід історії, усіх патріотів, які поклали свої голови за наше майбутнє.
Згадаймо!
Задумаймося!
Зробімо висновки!
І – вперед, до перемоги на всіх фронтах!
О.Гіржева
Leave a Reply