«Воскресіння розстріляного відродження» – літературний проект, започаткований організаторами Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» Тетяною та Юрієм Логуш.
«Розстріляне відродження» – це літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр. минулого століття, яке дало світові високохудожні твори у галузі літератури живопису, музики, театру, і яке було знищене більшовицьким тоталітаризмом. Термін «Розстріляне відродження» належить Юрію Лавриненку, одному з небагатьох діячів українського відродження, якому вдалося виїхати на Захід. За його даними близько 500 осіб, а це 80 % української творчої інтелігенції у 30-х роках XX ст. було винищено.
«Воскресіння розстріляного відродження» – літературний проект, започаткований організаторами Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» Тетяною та Юрієм Логуш.
«Розстріляне відродження» – це літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр. минулого століття, яке дало світові високохудожні твори у галузі літератури живопису, музики, театру, і яке було знищене більшовицьким тоталітаризмом. Термін «Розстріляне відродження» належить Юрію Лавриненку, одному з небагатьох діячів українського відродження, якому вдалося виїхати на Захід. За його даними близько 500 осіб, а це 80 % української творчої інтелігенції у 30-х роках XX ст. було винищено.
Заклик подружжя Логушів до сучасних поетів і письменників створювати кіносценарії, есе, оповідання та поезії про цю страшну трагедію нашої нації знайшов резонансний відгук серед майстрів різних жанрів. Протягом двох років у проекті взяли участь десятки авторів.
У травні 2015 були представлені 11 міні-фільмів про визначних діячів «Розстріляного відродження». 9 із стрічок – німе кіно. Сучасні письменники та поети створили власні твори як алюзії на конкретні твори чи самих митців того часу. До проекту долучилися навіть дизайнери, які взялися популяризувати героїв українського «розстріляного відродження», зображаючи їх на одязі.
Своєрідне ядро «розстріляного відродження», лідером якого був М. Хвильовий, становили поет П. Тичина, драматург М. Куліш, режисер Лесь Курбас, кінорежисер О. Довженко, художник Ю. Нарбут, композитор М. Леонтович та багато інших відомих митців. Пропонуємо до прочитання на сторінках сайту твори сучасних літераторів про наших видатних земляків.
З повагою, головний редактор Тамара Маркелова
Валер’ян Поліщук
Автор: Надія Гуменюк
Туманного жовтневого ранку 1937 року з Ленінграда, зі стін обласного управління НКВД, на північ Карелії вирушила спеціальна бригада. Мету її відрядження сховали воістину за сімома печатями, кожна з яких – із грифом “таємно”. Навіть самі енкаведисти достеменно не були ознайомлені з деталями цієї утаємниченої мандрівки до районного містечка Кемь, розташованого на березі однойменної річки, якраз там, де вона впадає у Біле море.
Читати далi
Михайль Семенко
Автор: Андрій Процайло
Перед пам’ятником Тарасу Шевченку у Києві під ошелешеним сонцем стояв чоловік у старомодному костюмі, при краватці. Був низький на зріст, з густими смоляними кучерями і очима, як рентген. В зубах стиснута до оскоми люлька.
Читати далi
Микола Куліш
Автор: Едуард Богуш
Микола Гурович прокинувся від гучних звуків. Це тупіт охоронських черевиків. Поруч із віконцем ізолятора проходили бійці караульної варти. В цьому місці вони, наче маленькі діти, навмисно гупали сильніше. Їм здавалось що у в’язня ізолятора порівняно із безсонним солдатським, життя надто солодке, бо навіть на прогулянку його ніхто не турбує.
Читати далi
Мирослав Ірчан
Автор: Ольга Слоньовська
Поет, прозаїк, публіцист, драматург, перекладач, літературознавець, журналіст, історик, видавець, Мирослав Ірчан, яскравий період літературної творчості якого припав на 1918–1933 роки, поповнив собою когорту українського Розстріляного Відродження цілком закономірно, причому зовсім не через ідеологічні переконання й свідоме служіння Україні чи власний бунтівний характер, а виїмково тому, що митцеві судилося жити у вкрай несприятливих умовах тоталітарної системи й сталінських репресій.
Читати далi
Сергій Єфремов
Двісті п’ятдесят чотири томи судової справи Спілки визволення України, на чолі якої нібито стояв академік С. Єфремов – це, можна сказати, поепізодно зреалізований сценарій тої пекельної вистави з кривавим фіналом, яку сучасники влучно назвали “Опера СВУ на музику ОДПУ”. В ній переплелися любов і ненависть, вірність і зрада, правда і відверта брехня, талант і бездарність.
Читати далi
Борис Антоненко-Давидович
Автор: Тимур Литовченко
Серед письменників, які належать до діячів “Розстріляного відродження”, є той, головним підсумком творчості якого вважається не художня, а мовознавча праця. Йдеться про Бориса Антоненка-Давидовича. В його творчому доробку є багато чого, проте книга “Як ми говоримо” затьмарила всі інші його результати й досягнення.
Читати далi
Юрій Яновський
Автор: Вікторія Гранецька
Намагатися “відчитати” автора за текстами, що їх він залишив по собі, та суперечливими спогадами його сучасників — річ невдячна, ризикова і певною мірою самовпевнена, адже навіть поважні літературознавці, які десятиліттями копирсаються у “творчій спадщині” письменника, часом не здатні до пуття збагнути, “що хотів сказати автор” тим чи іншим своїм словом. Особливо ж, якщо йдеться про такого талановитого і, на перший погляд, такого “зрадянщеного” письменника, як Юрій Яновський, котрому випало жити і писати за часів тоталітарного сталінського режиму, коли за одне необережно сказане чи написане слово доводилося платити власним життям.
Читати далi
Лесь Курбас
Автор: Анна Багряна
Зухвалий ранок боляче пронизав його своїм крижаним подихом. Ще тільки листопад, а вже така холоднеча. Вдома зараз, певно, тепліше…
Читати далi
Валер’ян Підмогильний
Автор: Еліна Заржицька
Ім’я видатного українського письменника Валер’яна Петровича Підмогильного стало широко відомим лише на початку 90-х років ХХ століття. Хоча саме Січеслав (нині Дніпропетровськ, але саме так називав письменник рідне місто) першим вітав дебют молодого початківця у 1919 році. А, спокутуючи провину забуття, першим презентував його широкій громадськості наприкінці 1989 року.
Читати далi
Максим Рильський
Автор: Володимир Лис
Шістдесяті роки двадцятого століття відомі насамперед назвою дисидентського (спершу просто літературного) руху, якому вони ту назву позичили. А ще кінцем хрущовської відлиги і першим, уже новітнім, покосом української інтелігенції. І мало хто зауважив, що неповне десятиліття – 1962-1970 роки – наповнене тяжкими втратами для України, її культури, літератури, яких не трапилося в жодному з інших десятиліть
Читати далi
Гордій Брасюк
Автор: Світлана Талан
Письменник Гордій Брасюк до сьогодні лишається невідомим не лише читачам, але й письменникам та навіть літературознавцям.
Читати далi
Михайло Яловий
Автор: Олександр Зубченко
Вони сиділи лицем до лиця, але їх розділяв не лише простий засмальцьований стіл, що був прибитий до підлоги, та промінь ліхтаря, що бив просто в очі одному з них. Їх розділяло почуття повної влади одного та безпорадність другого, хоча якоїсь розгубленості чи страху він не проявляв. Просто саме перебування у цьому кабінеті з цього боку столу ставило його в один ряд з мерцями, бо з тих мурів живим не виходив ніхто.
Читати далi
Leave a Reply