Голодомор 1932-1933 років: цифри та факти

Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-1933 рр., мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів. в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8 % загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів…

Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-1933 рр., мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів. в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8 % загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.
У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищий у 5-6 разів. У Донбасі – у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. У таких же масштабах голод спостерігався в тих районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжжя, де жили українці.
Дослідники називають різні цифри загиблих під час голо¬домору: 5, 7, 9 та 10 мільйонів. Але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬЙОНИ безневинних жертв. А з урахуванням не¬прямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, са¬могубств на грунті розладу психіки та соціального ко¬лапсу), за приблизними підрахунками, голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.
Навіть найдосконаліша статистика не спроможна пе¬редати глибини та масштабності соціально-економічних, політичних та морально-психологічних наслідків голо¬домору, жахливого свавілля владних структур і масових випадків ганебного для людини явища — канібалізму. Голодне лихоліття, яке охопило адміністративні райони з населенням понад 40 млн осіб і тривало майже два роки, явище не стихійне, а цілком рукотворне – цілеспрямова¬ний тоталітарною владою терор голодом, тобто геноцид. Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний прошарок за¬можних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірва¬но соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду було знищення соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.
Аналіз змісту опублікованих протягом 1929-1933 рр. близько 30-ти постанов ЦК ВКП(б), Раднаркому УРСР та СРСР, ЦК КП(б)У засвідчує факти свідомого створення таких умов життя для сільського населення, дві трети¬ни якого становили етнічні українці, які призвели до їх відвертого фізичного винищення. Голодомор 1932-1933 років – це свідомо заподіяна акція. Як свідчать докумен-тальні джерела, хліб в Україні був, але хліб з України за¬брали. У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчен¬ня про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України ви¬возили вже не тільки посівший матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно, залишаючи людей при¬реченими на голодну смерть.
За розпорядженнями уряду заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув’язнення і роз¬стріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій.
Глибокий відбиток, залишений Голодомором 1932-1933 рр. в історії України, накладається на слід від інших траге¬дій, що випали на долю українського народу у XX столітті. Гро¬мадянська війна і голод 1921-1923 рр., репресії 1937-1938 рр., війна 1941-1945 рр., німецька окупація і Голокост, голод 1946-1947 рр… За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування голод 1932-1933 рр. виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селян¬ства, якою скористався тоталітарний режим в Україні.