Загроза, що нависла над Україною, настільки велика, що суспільству важко збагнути її глибину

Я тішуся з того, що доля подарувала мені знайомство з людиною-легендою – Степаном Ільковичем Хмарою – колишнім радянським дисидентом, в’язнем радянських таборів, Героєм України, який поклав на вівтар Вітчизни усе своє життя, але не нажив собі при цьому ні мільйонів, ні якихось інших серйозних статків. Це людина, яка присвятила себе повністю служінню Українській державі, а не власній кишені, чого не скажеш про переважну більшість наших політиків. Саме так відгукуються про нього знайомі й незнайомі люди, які не сумніваються у його кришталевій чесності, на відміну від наших нинішніх політиків. Я слідкую за виступами, публічними заявами і зверненнями Степана Ільковича, його невтомною жертовною боротьбою проти кланово-олігархічної злодійської системи.

15 жовтня, зокрема,  Степан Ількович на своїй сторінці у Фейсбук написав: «Сьогодні Зеленський підписав указ про передачу державних сільськогосподарських земель – громадам. На це він не мав жодного права, бо такі питання регулюються лише законом. Звідти, запитання: «Скільки та зелена чума буде глумитися над Конституцією України?!». Думаю, стільки, скільки йому дозволятимуть українці».

Степан Хмара з Тамарою Маркеловою під час інтерв’ю

Коли я прочитала цей короткий, але такий зрозумілий допис, мені спало на думку нагадати нашим читачам допис річної давнини Степана Ільковича. Спостерігаючи за тим, як поводять себе співвітчизники, з болем констатую, що більшість із них поглинає байдужість, розчарування, дріб’язкова щоденна метушня, роздратування, апатія. Люди у масі своїй переступили поріг відчуття як форму відображення дійсності, перестали реагувати і відчувати зміни, що ведуть суспільство до прірви. Наче глухі й сліпі  навіть не прагнуть змін, не кажучи про те, щоб  боротися спільно, дружньо, плече об плече за те, щоб зміни нарешті настали. Що змінилося за рік? Землю продали! Війна триває! З кожним днем життя простих українців ускладнюється. Коли ж настане пробудження?

Ось повний текст послання нам від Степана Ільковича, яке він написав у жовтні минулого року. Читаймо, аналізуймо, діймо!

Загроза, що нависла над Україною, настільки велика, що суспільству важко збагнути її глибину. І в цьому теж є небезпека, бо суспільство ще не зовсім розуміє, що нейтралізувати ці загрози можна лише невідкладними рішучими масовими заходами – рішучими протестами.
А тепер конкретно про загрози. Вони насуваються з двох сторін:
1. Капітуляція перед Росією в рамках мінсько-нормандського процесу.
2. Готується розпродаж української землі і, таким чином, позбавлення українського народу його життєвого простору.

Ми бачимо, що уряд, майже всі члени якого пройшли вишкіл на Заході за рахунок грантів Сороса, де їх готували, як вони мають відстоювати їхні інтереси в Україні, і не має зеленого поняття, що робити з економікою. Вони хочуть утриматися при владі за рахунок розпродажу української землі, стратегічних підприємств, розраховуючи при цьому швидко і неймовірно розбагатіти. І це підтверджує так звана програма уряду: набір пустопорожніх гасел і більше нічого.

А тепер про відносини з Росією. Я далекий від того, щоб вважати Зеленського таким наївним, що він не усвідомлює, що робить. Вся його поведінка дозволяє мені зробити висновок, що він знає, чого хоче, а саме, поступитися суверенітетом України на користь Росії і забезпечити собі владарювання в протектораті Україна, за сценарієм Білорусії. Факти річ вперта. Вони засвідчують, що Зеленський вже пішов шляхом виконання вимог Росії. Росія погодилася на зустріч в Нормандському форматі, за умови, що предметом перемовин буде так звана формула Штайнмаєра. Тобто, безумовне проведення виборів на окупованій частині Донбасу та імплементація закону про особливий статус Донбасу. Що це означає? Згідно цього закону на Донбасі створюється фактично незалежний від центральної української влади анклав, підконтрольний Росії, але на повному утриманні України, вмонтований в тіло України з правом впливати на вважливі на загальнодержавні питання зовнішньої і внутрішньої політики! Це шлях до формалізації і знищення Української держави.

Такий абсолютно антиконституційний закон Порошенко разом з Турчиновим абсолютно в незаконний спосіб (в закритому режимі, з відключенням електронного режиму фіксації результатів голосування) фальсифіковано проштовхнули через Верховну Раду. Безумовно Турчинов і Порошенко скоїли кримінальний злочин, за що кримінальна відповідальність обох ще попереду.

Порошенко намагався імплементувати цей АНТИКОНСТИТУЦІЙНИЙ, ухвалений у незаконний спосіб, закон в Конституцію України. Трагічні події біля ВРУ 31 серпня 2015 року, налякали Порошенка і далі першого голосування він не пішов. Всі наступні роки він постійно теревенив, що альтернативи Мінським домовленостям немає і що конфлікт треба вирішувати лише дипломатичним шляхом. І перше і друге є марними ілюзіями.

Зеленський, замість того, аби затямити, що його святий конституційний обов’язок: гарантувати дотримання Конституції, намагається йти злочинним шляхом Порошенка – шляхом порушення Конституції. Нещодавно Президент Зеленський вже заявив: термін старого Закону закінчується 31 грудня 2019 року, а ми напишемо свій.

Пане Зеленський запамятайте: Україна УНІТАРНА держава і розмови про особливий статус будь-якого регіону є антиконституційними. Все. Ніяких дискусій бути не може. Конституцію потрібно неухильно ВИКОНУВАТИ!

І ще одне. З Путіним можна домовлятися лише про капітуляцію, більше ні про що! Все решта від лукавого.

Напевно Зеленський це теж розуміє, і через те, намагається втаємничувати свої перемовини, навіть від парламенту. Ми навіть не знаємо, наприклад, скільки разів він розмовляв з Путіним по телефону. Тільки недавно ми дізналися, що його шнурки ще другого вересня погодилися на формулу Штайнмаєра. Виходить, що він більше вірить ворогам ніж українському суспільству.

І на закінчення. Потрібно негайно припинити відведення українських військ зі своїх позицій. Це злочин і його треба припиняти.

А суспільство має пам’ятати, що тільки активним и рішучими діями можна і потрібно зупинити зелених руйнівників держави.

5 жовтня 2019 року, Степан Хмара, правозахисник, герой України, депутат ВРУ чотирьох скликань

Матеріал підготувала Тамара Маркелова