Волонтери (добровольці) — це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства.
Революція Гідності 2013–2014 рр. викристалізувала новий масовий соціальний рух, а саме — волонтерський. На Майдані у 2013–2014 рр. сформувалася схема волонтерства, де громади та спільноти надавали продукти, речі та кошти волонтерам, які закупляли військове обладнання, одяг та разом із переданими продуктами й речами передавали їх сотням майдану, а згодом – добровольчим батальйонам. Таким чином, на 2014 р. ВР відіграв важливу роль у формуванні ідеологічного та збройного опору сепаратистським рухам та збройній агресії РФ в деяких районах Донецької та Луганської областей.
Особливо актуальним це свято є сьогодні, адже на плечах волонтерів лежить неабияка допомога та відповідальність під час війни. Для волонтерського руху однією з фундаментальних цінностей є людина або особистість. За вісім років російсько-української війни українці зрозуміли, що багато чого залежить саме від мене особисто, від команди. Це формує з одного боку ініціативу, а з іншого – відповідальність, що є основою активної громадянської позиції. Сьогодні в Україні відсоток людей, які регулярно займаються волонтерською діяльністю складає 60% населення, а віковий спектр, в якому найбільший відсоток людей, що займаються волонтерською діяльністю, припадає на вік в 25 до 45 років, тобто економічно активне населення, яке має безліч соціальних та фінансових зобов’язань перед власною сім’єю, родиною, при цьому ще й віддає ЗСУ, соціально незахищеним.
В українському суспільстві, яке в принципі належить до патерналістського типу, цінність особистості довгі роки нівелювалась, що особливо ускладнилось у радянську добу. Тому ми забули, що таке індивідуальність і звикли до того, що за нас все має вирішити гетьман, цар, держава, мер міста, президент країни – всі, хто завгодно, тільки не ми самі. До того ж, оскільки українці все ж таки тяжіють до колективістського типу культур, нам весь час потрібен хтось ще, певний колектив, з ким за компанію ми могли б щось зробити, в тому числі і волонтерити, тому що «один в полі – не воїн», «що скажуть люди», «перед сусідами не зручно», «за ініціативу карають» і, як наслідок, «моя хата – скраю». А якщо додати до цього примусові суботники не за покликом і не для того, щоб робити те, чого хоче твоя особистість, а те, що тобі наказує держава уособлена у твоєму начальнику, то про яке волонтерство та добру волю могла йти мова? Наразі з початком війни, загрози втрати самостійності, свободи й гідності ми переживаємо народження потужного волонтерського руху. Тому українці пишаються успіхами на цьому шляху. Волонтерський рух єднає, перетворюється на масове явище, яке належить до категорії суспільних цінностей. Волонтерство – це престижно. Волонтер – поважна людина. Волонтерський досвід визнається як здобуток, що співставний кар’єрним досягненням. Волонтерство заохочується різноманітними, в тому числі і практичними, інструментами такими, як визнання волонтерського досвіду в резюме, як додатковий чинник для отримання стипендії на навчання тощо.
В Україні Закон “Про волонтерську діяльність” регламентує всю діяльність волонтерів. До речі, вже існують методики оцінки волонтерської діяльності як економічного чинника. Згідно з відкритими джерелами загальний обсяг гуманітарної допомоги Україні в січні – травні 2022 р. становв 3,9 тис. т. Надходження допомоги було оформлено на адресу 180 благодійних фондів та організацій від 29 країн-донорів, що є дуже позитивним. Отже, розвиток волонтерства в Україні має ще й величезний економічний потенціал.
А ще українцям властива «незаформалізованість» підходу до питання волонтерства, чого раніше не спостерігалося в українському суспільстві. Саме через потужність ініціативи з боку людей волонтерський рух не потребує координації з боку держави. держава створює можливості для волонтерської діяльності для своїх людей – організовані та з цілком зрозумілими мотиваціями.
Волонтери як представники нових соціальних демократичних рухів ставлять на меті розв’язання соціальних завдань, і тому традиційно мають велику підтримку суспільства та авторитет. Одночасно останніми місяцями лунають гучні скандали та арешти, пов’язані з розкраданням коштів та гуманітарної допомоги як деякими волонтерськими організаціями, так і пов’язаними з ними чиновниками регіонального рівня. Такі випадки не поодинокі – на 23 червня 2022 р. поліція зареєструвала 247 кримінальних проваджень щодо незаконних дій з гуманітарною допомогою, серед яких розкрадання.
У складних умовах збройної агресії рф виникає питання щодо дальшого розвитку ВР, зокрема потреби та форм його державної регуляції.
