Чому в Україні та Європі по різному реагують на утиски професійної діяльності журналістів, на результати розслідувань, і, врешті решт, на найтрагічніші складники реалізації професії журналіста – насилля, погрози та вбивства?
Так, у Словаччині саме через вбивство журналіста, пройшли наймасовіші протести з часів Оксамитової революції 1989 року, коли було повалено комуністичний лад. «Чому? Невже суспільство має саме так реагувати на насилля над журналістами, на утиски Свободи Слова?», – риторичні запитання, які таки б мали виникнути у пересічного українця, який, таки наполегливий у своїх євроінтеграційних прагненнях. Декілька рядків щодо надзвичайно актуальної теми. Найбільш вірогідним мотивом вбивства Яна Куцяка та його дівчини правоохоронці вважають саме його професійну діяльність.
«Журналіст» 9 лютого 2018 року розмістив резонансний матеріал, який викривав махінації у податковій сфері, пов’язаній із комплексом елітної нерухомості, проникненням мафії у сільськогосподарську та енергетичні сфери Словаччини. Знайдіть П’ять відмінностей між Словаччиною та Україною (підібраних автором нашвидкоруч) між реагуванням Влади щодо тиску на журналістську діяльність та Свободу Слова:
Словаччина:
1. Уряд Словаччини оголосив про мільйон євро винагороди за інформацію, яка допомогла б у розкритті вбивства журналіста.
2. У зв’язку із вбивством журналіста у відставку подав Міністр Культури Словаччини МарекМадарич.
3. У зв’язку із згадуванням у публікаціях вбитого журналіста урядових чиновників , секретар Урядової Ради Безпеки УільямЯсан та помічник прем’єр міністра Марія Троскова також подали у відставку.
4. Президент Словаччини Кіска у прямому ефірі під час звернення до нації, у зв’язку із вбивством журналіста, закликав до позачергових виборів.
5. До розслідування вбивства словацького журналіста підключились ФБР та Скотлан Ярд.
Україна:
1. Через день після вбивства словацького журналіста, Президент України проводив прес-конференцію у «Мистецькому Арсеналі» та запевнив, що готовий робити усе можливе, щоб у розслідуванні вбивства в Україні журналіста Павла Шеремета “не залишилося жодної закритої частини”. Порошенко також засвідчив, що готовий долучити до слідства “будь-якого слідчого з будь-якої країни світу”. Дуже добре. Вочевидь, сліди на місці вбивства ретельно зберігались понад півтора роки. До речі: результати саме журналістського розслідування щодо вбивства Павла Шеремета не можна співставити із публічними рапортами правоохоронців про тисячі безрезультатно допитаних свідків у справі вбивства журналіста. І – ні обіцянок «про мільйон Євро», ні ФБР , ні Скотлан Ярду…
2. 24 січня 2017 року «Українська Правда» розмістила матеріали журналістського розслідування «Сучасну зброю для армії знову відклали «На завтра». Матеріал потужний. Вражають масштаби як встановлених планів з обороноздатності (у абсолютному цифровому вимірі), так і, ймовірних розкрадань «у великій чи малій частині» (як у тому вже переконалось суспільство на прикладі проекту «Стіна»). В “Української правди” виникли запитання щодо реальності цієї цифри (в 658 млрдгрн!!!) у проекті програми від Укроборонпрому. Адже 658 мільярдів гривень – або близько 24 мільярдів доларів за курсом, і такий об’єм замовлень не осилять ані вітчизняні замовники, ані закордонні.
Що цікаво! Про відкриття будь-яких кримінальних проваджень, за наслідками журналістського розслідування «Української правди», – в ефірі прес-служб силових відомств, цілковита тиша. І скоріш за все – матеріали ані суспільство , ані владу не зацікавили з точки зору їх соціальної значимості та підтвердження на практиці євроінтераграційних прагнень держави . Та було інше реагування. 14 вересня, напередодні 17 річниці трагічної загибелі журналіста «Української Правди» – Георгія Гонгадзе, до УП прийшов співробітник СБУ, який просив зняти статтю “Сучасну зброю для армії знову відклали “на завтра” і надати документи, на основі яких вона готувалась.
3. Результати резонансного журналістського розслідування щодо бізнесу українських високопосадовців у Росії, пролунали у ефірі телепрограми «Гроші» ( телеканал «1+1»). У своєму розслідуванні журналісти стверджують, що перший заступник Турчинова інвестує гроші, зароблені в Україні, через кіпрські офшори в російські «доньки» корпорації «Богдан». «Усі компанії належать чиновнику Гладковському – тоді ще Свинарчуку. Прізвище він змінив після перемоги Петра Порошенка на виборах, тоді ж отримав державну посаду – став першим заступником секретаря РНБО. Паралельно зі зміною свого статусу, Гладковський маскує свої російські компанії», – стверджують журналісти «1+1». СБУ, за заявою першого заступника секретаря РНБО відкрила кримінальне провадження проти ведучого телекнанлу «1+1», ведучого програми «Гроші» – Олександра Дубінського.
4. 29 квітня 2015 року журналіст Надія Бурдей і оператори Михайло Шелест і Рустам Рашидов (програми «Наші Гроші) готували сюжет про будівництво у лісі будинку, який може належати родині заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря. На журналістів напали, здійснили протидію законній професійній діяльності журналістів, лунали погрози насиллям щодо журналістів. Матеріали нападу чітко зафіксовані на відео. Майже три роки розслідувань, передача матеріалів до суду– не дали жодних результатів.
5. 18 лютого терпець українських журналістів увірвався, і десятки журналістів підписали відкрите звернення до Української Влади: Зупинити знищення свободи слова в Україні! Зокрема: Надати публічний звіт про стан розслідування кримінальних справ щодо злочинів проти журналістів; Дати оцінку діяльності підрозділів СБУ, що здійснюють прослуховування і зовнішнє спостереження за журналістами. Куратором цих підрозділів є заступник голови СБУ Олег Фролов, котрий систематично надає відповідну інформацію в Адміністрацію президента; Провести розслідування діяльності керівництва Нацради з питань ТБ і радіо та члена Нацради з питань ТБ і радіо Сергія Костинського на предмет перешкоджання журналістській діяльності. Перевірити факти тиску на журналістів, опубліковані в ЗМІ як Артеменко.leaks.
Про відповідь на звернення, та що було б краще – ефективне реагування на всіх рівнях влади, наразі, нічого не відомо.
P.S. 2 березня 2018 року Національна Спілка Журналістів провела форум «Загрози свободі слова в Україні». На запрошення спілки не відгукнувся НІХТО із представників Адміністрації Президента та правоохоронних відомств.
Секретар Національної Спілки Журналістів України,
Валерій Макеєв
Leave a Reply