“Танкова коаліція” і не тільки: які країни непублічно підтримують ЗСУ і як змінюється характер допомоги

“Танкова коаліція” і не тільки: які країни непублічно підтримують ЗСУ і як змінюється характер допомоги.  Чи не щотижня можна знайти інформацію про різноманітні пакети допомоги Україні від країн з різних куточків світу. Разом з тим, стереотипно вважається, що на противагу США, Великій Британії чи Польщі, такі країни, як Німеччина, Румунія, Угорщина чи Ізраїль не надто докладаються до перемоги над російськими окупантами.

Я переконаний, що це не так і доведу це, посилаючись на конкретні факти.

Я одразу хочу спростувати “зраду” з приводу порційності надання допомоги Україні. Варто зазначити, що загальна сума військово-технічної та матеріальної допомоги нашій складає вже близько 150 млрд доларів. Це свідчить про те, що країни Заходу і Сполучені Штати допомагають нашій країні в моменті відбиття російської агресії, прекрасно розуміючи ті загрози, які стоять перед світовою спільнотою.

Що стосується США, то формується пакет замовлень, відповідно до потреб ЗСУ. Кожне замовлення індивідуальне, себто працюють аналітичні групи як української сторони, так і американської. І згідно потреб на конкретний період укладається наступний пакет військово-технічної допомоги. В останніх пакетах допомоги були або снаряди, яких конче потребують ЗСУ, або відповідні засоби ураження, ствольна та реактивна артилерія. Це те, що необхідне ЗСУ в моменті успішного контрнаступу і деокупації тимчасово загарбаних РФ територій.

Також варто зважати на те, що є декілька варіантів допомоги — не лише зі складів армії США. Є програма щодо закупівель озброєння і оснащення безпосередньо у виробників.

В частини експертів є думка, що США затягували із наданням критичного озброєння, якщо озиратися на лютий 2022 року.

Утім, давайте поясню ще, що означає сума в 150 млрд доларів, на яку нам надали допомогу. Річний оборонний бюджет України — це 4 млрд доларів, а нам вже надали допомоги на 150 млрд доларів. А що стосується темпів надання допомоги, то так, на першому етапі в основному надавали допомогу засобами активної оборони: протитанкові ракетні комплекси і відповідна ПЗРК.

ЗСУ, напевно, розглядалися як такі собі повстанські загони, які будуть вести з російськими окупантами ледь не партизанську боротьбу. Але дають допомогу тим, хто вміє нею користуватися. ЗСУ в лютому-квітні 2022 року продемонстрували ефективний характер не тільки активної оборони, але й звільнення окупованих територій. Тому з квітня характер надання допомоги кардинально змінився.

Відповідно другий етап війни — звільнення українських територій Харківської та Херсонської областей — позначився не лише наданням засобів ураження, але й першими постачаннями бронетехніки. Й наразі мовиться про те, що останні “Рамштайни”  — дев’ятий та десятий — свідчать про надання Україні виключно високотехнологічного озброєння, наступальних видів озброєння, яких конче потребує українська сторона.

Наразі можна сказати, що консенсус щодо допомоги Україні сусідніх країн є міцним і непохитним. Всі російські наративи і намагання російських спецслужб просунути в українське суспільство тезу про те, що Захід втомився від війни і темпи надання військово-технічної допомоги зменшилися, абсолютно не відповідають дійсності.

Вже де-юре існує “танкова коаліція”, вирішується питання створення “авіаційної коаліції”. Ба більше, наразі вже технічні питання озвучуються щодо створення “корабельної коаліції”, куди вже входять три країни. Тобто можемо говорити про те, що наші найближчі сусіди — Польща, Чехія, Словаччина — стали своєрідними хабами щодо постачання озброєння в Україну і ремонту пошкодженого в боях озброєння країн НАТО. Саме на території цих країн розміщені найбільші ремонтні бази.

Що стосується Німеччини, то загальна сума військово-технічної допомоги складає біля 4 млрд доларів. При чому йдеться про передання Україні надсучасних систем ППО, засобів ураження, ствольної артилерії та відповідної бронетехніки. Незважаючи на всю критику в бік Німеччини, варто говорити про те, що ця країна є другою після США в моменті надання військово-технічної допомоги нашій країні. Крім того, на території Німеччини проходять навчання українських військових щодо опанування надсучасної зброї передових країн НАТО.

Якщо говорити про цей регіон, то варто згадати Угорщину, щодо якої часто можна почути не найбільш позитивні оцінки. Але водночас ми знаємо, що Угорщина чимало допомагає Україні, щоправда не публічно і не озброєнням — гуманітарними проєктами. Також сюрпризом є повідомлення про те, що Болгарія дає багато зброї Україні, але так само не публічно. Чому так?

По-перше, слід враховувати дипломатичний тиск з боку РФ. Що стосується Болгарії, то на території цієї країни розташовані підприємства, які виробляли зброю ще за часів існування Варшавського договору. Відповідно, коли постало питання розконсервації цих заводів, болгарські підприємства отримали додаткові замовлення. Але реалізація готової продукції йде через треті країни. Адже не варто забувати, що і в болгарському парламенті, і в суспільстві є певні проросійські настрої. Тому раз за разом виникає питання щодо доцільності надання Україні військово-технічної допомоги. Навіть більше, офіційні представники Болгарії змушені виходити на загал і пояснювати, що болгарські ВПК працюють для третіх країн і в них немає прямих постачань в Україну. Аналогічна ситуація фактично й з Угорщиною, яка, на жаль не завжди демонструє український вектор щодо підтримки нашої країни. Зокрема, йдеться й про останні заяви, що Угорщина виступає проти дорожньої карти України в НАТО. Також є певні намагання Угорщини блокувати програми надання Україні військово-технічної допомоги.

Також хотів би торкнутися й країни, на адресу якої лунає багато критики, — Ізраїль. Його звинувачують в тому, що він зайняв незрозумілу позицію стосовно підтримки України. Якщо ми говоримо про опосередковану допомогу, то, на мою думку, саме ця країна дала найбільшу допомогу і внесла значний вклад в загальну скарбницю нашої перемоги.

Йдеться про те, що ізраїльська армія та сили безпеки знищили два виробництва  на території Сирії, де виготовлялися безпілотні літальні апарати. Ці виробництва здійснювати постачання для потреби російської армії озброєння через порт Тартус. Варто зауважити, що підприємства знаходилися під контролем проіранського військово-політичного угруповання “Хезболла”, тому не можна недооцінювати допомогу з боку Ізраїля. Також були передані розвідувальні дані щодо тактико-технічних характеристик іранських безпілотників, що дало можливість відпрацювати алгоритм успішної протидії цим смертоносним літальним апаратам. Також Ізраїль вирішив позитивно питання передачі так званих експортних ліцензій. Йдеться про системи ранішнього оповіщення, що дасть можливість зберегти тисячі життів цивільного населення України. Також йдеться й про системи виявлення повітряних цілей – радари, які конче потрібні українській стороні.

Є і інші країни, які стереотипно не мають вигляду таких, які допомагають Україні, але насправді є нашими вірними союзниками.

Румунія начебто займає таку собі опосередковану позицію, але останні повідомлення, які йдуть з території Румунії — це відкриття заводу з виробництва снарядів, які дуже потрібні Україні. Йдеться про радянський калібр 152 мм, тоді як 70 % засобів ураження ЗСУ — це радянський калібр. Тому ця новина не може не тішити. Плюс територія Румунії використовується країнами НАТО для прикриття флангів українського угруповання. Йдеться про розміщення на території Румунії систем AWACS.

 Д. Снєгирьов

Comments are closed.