«Учитесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…». Ці мудрі слова великого українського поета Тараса Шевченка прийшли мені на думку, коли я в Копенгагені відвідала освітню конференцію «Успадкована», яка відбулася у грудні 2024 року. Подію ініціювали та провели – Українська організація в Данії «Ластівка» та Українська школа «Родовід» у приміщенні Ukraine House in Denmark за підтримки Посольства України в Королівстві Данія.
На конференції виступили: Андрій Яневський – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Данія, Тарас Кремінь – Уповноважений із захисту державної мови, Артур Пройдаков – учитель української мови та літератури, переможець Global Teacher Prize Україна 2021.
«Учитесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…». Ці мудрі слова великого українського поета Тараса Шевченка прийшли мені на думку, коли я в Копенгагені відвідала освітню конференцію «Успадкована», яка відбулася у грудні 2024 року. Подію ініціювали та провели – Українська організація в Данії «Ластівка» та Українська школа «Родовід» у приміщенні Ukraine House in Denmark за підтримки Посольства України в Королівстві Данія.
На конференції виступили: Андрій Яневський – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Данія, Тарас Кремінь – Уповноважений із захисту державної мови, Артур Пройдаков – учитель української мови та літератури, переможець Global Teacher Prize Україна 2021.
Близько 60 учасників зустрілися для обговорення питань викладання мови, культури та традицій українського народу за кордоном, зокрема для дітей, для яких українська є успадкованою мовою.
Колективне фото учасників конференції
Протягом двох днів у рамках численних презентацій, майстер-класів та дискусій були розглянуті питання про інтерактивні підходи до викладання української мови та літератури, про знайомство дітей з українською культурою через творчість, основи організації пластових таборів, організацію роботи діаспорних шкіл.
Гості ділилися досвідом своїх навчальних закладів, знайомилися та краще пізнавали одне одного, створюючи ще міцнішу освітянську спільноту.
Попри насичену програму та темп конференції, мені вдалося поспілкуватися з організаторами цього важливого для діаспорян заходу.
Перше своє питання я адресувала Лесі Рихальській – голові Української організації в Данії «Ластівка», головним напрямом якої є просвіта.
– Пані Лесю, розкажіть, будь ласка, читачам про організацію «Ластівка».
Леся Рихальська (в центрі) з колегами
– Першу українську суботню школу в Копенгагені ми відкрили у 2014 році, а зараз у нашу організацію «Ластівка» входить 12 шкіл вихідного дня, у яких навчаються понад 500 українських дітей на території Королівства Данія. Перш за все, ми маємо на меті зберегти українську мову та передати її нашим дітям, організовувати культурні заходи та презентувати Україну на території Данії та в цілому закордоном.
– Як побудована система організації «Ластівка», чи залучаєте Ви батьків до співпраці зі школами?
– На цей момент ми тільки починаємо розробляти спільну структуру та систему взаємодії з батьками, але поки що кожен осередок розвивається самостійно. Саме тому ми й зібралися для розробки спільних дій українських освітян і не тільки у Данії, а й за її межами. Ця потреба виникла тому, що більшість сімей, що є членами нашої організації, прибули у Данію з моменту повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну і спочатку був процес адаптації. Збільшення кількості українських переселенців у Данії з 17 тисяч до 50 тисяч вимагає систематизації, і не тільки в організаційних питаннях, а саме в методах викладання та виховання дітей та залученні сімей до наших навчальних закладів.
– Як виникла ідея організувати міжнародну конференцію для освітян українських діаспор?
– Мій колега та партнер Олексій Федорук, який є головою української школи «Родовід» у Копенгагені, має дружні та партнерські стосунки з українською школою «Джерело» у Нідерландах. Тож, декілька років тому ми мали нагоду відвідати цю школу та дуже надихнулися тим, на якому рівні ці талановиті та натхнені освітяни організували процес навчання та роботи з українськими дітьми. Так виникла наша спільна зі школою «Джерело» ідея об’єднати зусилля та зібрати представників українських шкіл, що наразі працюють у країнах Скандинавії для обміну досвідом викладання української мови та збереження українських традицій. До нас приєдналися представники з Норвегії, зокрема школа «Кобзар». Особливі слова вдячності хочу висловити українським освітянам Артуру Пройдакову та Олесі Дибовській, які подолали довгий шлях з України, щоб поділитися своїм досвідом та знаннями.
– Пані Лесю, що, на ваш погляд, може допомогти збереженню українства в наших дітях? Ви теж мама і як Вам вдалося прищепити своїм дітям любов до української мови?
– Всі троє моїх дітей народжені в Данії і всі вони вільно володіють українською мовою. Бо я всі вихідні протягом свого материнства віддала на те, щоб возити своїх дітей в українську школу. А тепер моя старша донька, якій 19 років, вже навчає данської мови українських дітей-переселенців.
– З якими проблемами стикаються освітяни у викладанні української мови українським дітям закордоном?
– Проблема полягає не в дітях, а в тому середовищі, в якому вони знаходяться, якою мовою розмовляє родина. І саме тут, на конференції, ми також обговорювали, яким чином залучати батьків, щоб вони заохочували своїх дітей вивчати українську мову та використовувати її у повсякденному житті. Якщо ми допоможемо батькам перейти на українську мову, дітям буде легше це зробити.
До речі, як більшість дітей колишнього СРСР, я спілкувалася російською. Я 22 роки прожила в Данії і тільки з моменту трагічних подій в Україні – у 2014 році я заговорила українською мовою. Мені було важко й соромно за мій суржик, але я наполегливо вчилася та багато читала українською й поступово повністю перейшла на українську.
Надбанням «Ластівки» є те, що ми відкрили свою бібліотеку, а також разом з Асоціацією українців у Данії реалізували ще один книжковий проєкт і тепер у бібліотеках великих міст Данії є полиці з українськими книгами сучасної та класичної літератури для різних вікових категорій.
Наступне моє питання адресовано Директору української школи «Родовід» у Копенгагені Олексію Федоруку.
– Пане Олексію, поділіться Вашим досвідом керування найбільшої української школи в Данії. Як вам вдалося створити потужну команду небайдужих вчителів?
Учасники конференції у приміщенні Ukraine House in Denmark
– Так, «Родовід» є провідною школою української діаспори в Данії, а наш педагогічний колектив є великим скарбом школи і налічує 20 фахівців. Ми ростемо та швидко розвиваємося завдяки нашим вчителям, волонтерам та батькам. Річ у тім, що вся організація та координація школи дійсно базується на волонтерських засадах, тому участь та допомога кожного з батьків дуже важлива. Мета школи – надавати можливість дітям з українським корінням пізнавати українську мову та культуру через гру, навчання та участь у шкільних заходах, плекаючи любов до України в серці. Я вдячний кожному з учасників нашої команди за їхній внесок не тільки в освітній процес, а й в розвиток інших традицій нашої школи, створення сайту, проведення благодійних ярмарків, туристичних зльотів та інших позашкільних проєктів. Тому для мене важливо, що в конференції «Успадкована» беруть участь працівники нашої школи, маючи можливість долучитися до розробки та вдосконалення програм і стандартів навчання дітей.
Ця подія об’єднала освітян українських шкіл діаспори та культурних осередків з різних куточків Європи для створення кола однодумців. Ми пишаємося тим, що можемо зберігати та поширювати українську мову, культуру та традиції навіть далеко від Батьківщини.
Основним завданням конференції стало створення платформи для обміну досвідом, розвитку професійних навичок і підтримки освітньої спільноти, яка зберігає культурну спадщину України за кордоном. Учасники обговорювали сучасні методики викладання, ділилися успішними практиками та напрацьовували спільні підходи до збереження мови та культури серед українців за кордоном.
***
Активну участь у роботі конференції брали представники української школи «Джерело», що базується у Нідерландах. Я попросила пані Ірину Голодюк поділитися думками й враженнями від участі в конференції «Успадкована».
– Пані Ірино, скажіть, будь ласка, чому конференція має саме таку назву – «Успадкована»?
– «Джерело» – це діаспорний осередок, де українську мову викладають не як рідну, чи іноземну, а як успадковану мову. Успадкована мова – це та, якою дитина спілкується в сім’ї, живучи в соціумі з іншою мовою. Тобто, це мова культурного спадку, навіть якщо дитина не користується нею часто. Оскільки формальна освіта ведеться закордоном іншою мовою, то мова дитини в сім’ї консервується і можливостей використовувати її стає все менше. Тож, саме відвідування діаспорних шкіл допомагає дитині зберегти мову, спілкуватися нею та отримувати задоволення від навчального процесу.
Основна методика нашої школи передбачає велику кількість українознавчих проєктів, під час яких у дитини з’являється практична потреба у використанні мови та внутрішня мотивація щодо її вивчення.
Нашими вчителями розроблені підручники з вивчення української мови як успадкованої, також велику частку занять займають мовленнєві ігри українською, а для дорослих дітей розроблені спеціальні зошити з креативного письма.
Нашим дітям подобається занурюватися у світ сучасної української дитячої літератури, практикувати читання. До уроків українознавства ми регулярно організовуємо різноманітні творчі зустрічі, акції, дискусійні та дослідницькі проєкти.
На фото зліва направо: Ольга Піскун, Ірина Голодюк, Леся Рихальська, Андрій Яневський, Олексій Федорук
Я дуже радію, що маю змогу з моєю командою поділитися нашим досвідом та напрацюваннями з колегами інших діаспор.
– Чи плануєте ви залучати представників українських діаспорних шкіл з інших країн світу до участі у вашому проєкті?
– Так, ми запрошуємо викладачів, волонтерів, асистентів педагогів до участі у наступній конференції, що відбудеться 4-5 квітня у Нідерландах, «Успадкована. Гаага – 2025».
Цей захід буде цікавим для волонтерів діаспорних шкіл і осередків. Проведення у співпраці між школою «Родовід» у Копенгагені, «Джерело» – в Амстердамі та Фундацією «Українці в Нідерландах». Ключовою темою конференції буде деколонізація навчальних програм та підходів викладання української мови.
Бажаємо організаторам конференції «Успадкована» успішного розвитку проєкту та плідної співпраці освітянам і нехай це буде ще одним кроком до того, щоб наші діти пам’ятали звідки вони родом і плекали у серці любов до української мови.
Зустріч провела Юлія Дмух
