Відхід з європейського газового ринку означав би для Росії великі втрати, проте варто звернути увагу на перспективи експорту в країни, що розвиваються. Про це заявляють російські ЗМІ, посилаючись на портфельного управляючого КК «Альфа-Капітал» Дмитра Скрябіна, коментуючи можливу відмову Євросоюзу від довгострокових газових контрактів із Росією до 2049 року.
Серед можливих альтернатив ринку ЄС фахівець назвав Індію. «І для порівняння: споживання нафтопродуктів там на душу населення у 3,5 рази менше, ніж навіть у Китаї, не кажучи про розвинені економіки. І при розвитку цієї країни це потенційне джерело колосального попиту різних ресурсів. Потрібне будівництво відповідної інфраструктури для постачання газу, але ці питання вирішуються», — зауважив Скрябін.
За словами експерта, в країнах Азії, що розвиваються, попит на газ зростатиме, тоді як у розвинених європейських країнах на тлі енергопереходу так чи інакше можна прогнозувати зниження попиту. Від трансформації енергетики та того, як будуть справи з відновлюваними джерелами енергії, залежатимуть і перспективи задоволення європейських потреб у енергії. При цьому попит на газ у будь-якому разі збережеться навіть при реалізації сценарію повного «зеленого» переходу, тому що знадобляться резерви, наголосив Скрябін.
Директор Фонду енергетичного розвитку Сергій Пікін, коментуючи перспективи переорієнтації російських поставок на інші ринки, зазначив, що в Китай, наприклад, Росія вже постачає «все, що можна», але обсяги з європейськими непорівнянні. «Газпром», як зазначив експерт, зараз припускає, що постачання газу Європі надалі може знадобитися для виробництва водню. “Якщо Європі буде потрібно багато водню – буде так званий “блакитний” водень”, – зазначив фахівець.
Щодо самої ідеї Євросоюзу відмовитися від контрактів із Росією, то вона загалом відповідає курсу на досягнення вуглецевої нейтральності. «Але у мене, чесно кажучи, це викликає питання: безвуглецевих технологій опалення житла в Європі я поки що у великій кількості не спостерігаю. Та сама Німеччина, Чехія, Польща — якщо використовують опалення, то використовують газ як джерело енергії. Тобто, газ їм потрібен, Європа більшу частину газу споживає саме на цілі опалення», — пояснив Пікін.
За словами фахівця, поки що подібні заяви з Брюсселя можна вважати скоріше декларацією, особливо на тлі того, що Європі ще не вдалося навіть відмовитися від вугілля, незважаючи на кліматичні амбіції.
Передбачається, що до середини століття газу вдасться знайти заміну, але яку саме поки не зрозуміло. Чи Європа після 2050 року споживатиме газ — не знаю, думаю, що буде. Адже газ — це ще й ті самі хімічні заводи, ті ж добрива.
Раніше 14 грудня Bloomberg повідомив, що Євросоюз планує визначити чіткі терміни відмови від довгострокових газових контрактів з Росією. У законопроекті, який мають опублікувати 15 грудня, йдеться про 2049 рік.
Індія при цьому, як заявляв посол країни в Росії Венкатеш Варма, зацікавлена у тому, щоб збільшити закупівлю російського зрідженого природного газу (ЗПГ) та загалом енергоносіїв. «Ми маємо намір збільшити частку імпорту російських енергоносіїв. На даний момент, незважаючи на великі взаємні інвестиції в енергетичний сектор, імпорт зріджених вуглеводнів з Росії до Індії становить лише один відсоток. Ми маємо намір збільшити цю частку», – говорив він у вересні. За словами дипломата, споживання енергоресурсів у країні найближчі роки має збільшитися вдвічі.
