Прихована інформація з відкритих джерел

НСЖУ провела для журналістів з різних регіонів семінар на тему: «Прихована інформація з відкритих джерел». Вітаючи присутніх на заході перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко зазначив: «Поруч із захистом прав колег, навчальна діяльність є одним з пріоритетних напрямків роботи організації. Нині було вибрано тему доступу до інформації, яка є актуальною, зважаючи на те, що влада нерідко апелює до особливого військового стану, намагаючись приховати ті чи інші відомості.

НСЖУ провела для журналістів з різних регіонів семінар на тему: «Прихована інформація з відкритих джерел». Вітаючи присутніх на заході перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко зазначив: «Поруч із захистом прав колег, навчальна діяльність є одним з пріоритетних напрямків роботи організації. Нині було вибрано тему доступу до інформації, яка є актуальною, зважаючи на те, що влада нерідко апелює до особливого військового стану, намагаючись приховати ті чи інші відомості.
На нашу думку, ми вибрали найкращих у плані досвіду колег, які поділяться знаннями про доступ до інформації».
Одним із дійсно дієвих механізмів отримання інформації є сайт «Доступ до правди» (dostup.pravda.com.ua), ГО «Центр UA». З роботою цього сервісу колег-журналістів детально ознайомила Леся Ганжа, головний редактор сайту. При формуванні конкретного запиту вона продемонструвала як треба надсилати запити розпоряднику інформації, розповіла, що може бути підставою для відмови. Маємо пам’ятати, що норма Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачає публічність інформації, а державні органи є тільки її розпорядниками.
Як пояснила Леся Ганжа, підставою для відмови у наданні інформації може слугувати так званий трискладовий тест. Ним, зокрема, перевіряється, чи стосується інформація національної безпеки, захисту персональних даних або іншої нерозголошуваної інформації, чи ця інформація завдасть шкоди та що є більш значимим – імовірна шкода або користь.
Якщо журналістові не надають інформацію, він може оскаржувати цю дію, по-перше, у керівника відомства, до якого звертався, по-друге, в Уповноваженого з прав людини, по-третє, в суді.
«Відстоюючи право на інформацію, наше завдання – не посваритися з окремим чиновником, а отримати ті механізми, які дадуть нам кінцеву відповідь. Бо часом і сам чиновник може бути залежним від системи», – наголосила експерт.
За її словами, процес відстоювання права на інформацію може бути дуже довгим, але його варто проходити.
«Там, де від нас ховають інформацію, там насправді приховують гроші, і порушення, які за цим стоять», – прокоментувала Леся Ганжа.
ІА «Українські новини» щодня виробляє до 350 новин! Директор агенції Денис Іванеско розповів про те, як працює колектив, як формуються запити фахівцями, які резонансні публікації можна підготувати завдяки отриманим чи навіть не отриманим відповідям на запити, і як інформагенція відстоює право на інформацію в суді. Зокрема, досі триває суд з Міністерством внутрішніх справ та Міноборони щодо інформації про нагороджених зброєю.
Поруч з надсиланням інформаційного запиту на певне відомство, Денис Іванеско радить паралельно такий же запит робити на Адміністрацію Президента чи Кабмін. Відповідно, звідси його теж розпишуть на потрібну установу. Але вже в останньої не буде шансів «відкрутитися» від запиту.
«Виробляти новини – важливо!. Що ми можемо використати в будь-якому разі – то це публічність. Публічність – головна зброя. Якщо від нас приховують інформацію, ми робимо з цього новину. Засекретили – це означає, що не можуть порахувати. Відмова – це суперпривід. І замість того, щоб програти раз, нам програють щодня», – зазначив Денис Іванеско.
Дмитро Кузьмін, головний редактор ІА «Українські Новини» розповів про інструменти роботи з відкритими реєстрами та зазначив: економічна редакція інформагентства десь близько 30-40 % новин продукує саме завдяки цим даним.
Також на семінарі своїм досвідом про роботу у якості парламентського фотокореспондента розповів Богдан Бортаков та його колега – журналіст Олександр Хорольський. Приклади використання фото як приводу для розслідувань викликали жвавий інтерес у колег. Свого часу фото депутата Хомутинніка, екс-депутата Мірошника мали великий суспільний резонанс .
Редактор відділу економіки видання «Лівий берег» Андрій Яніцький поділився способами і ресурсами для візуалізації складної інформації. Також пан Яніцький відповів на запитання, за рахунок чого вдається монетизувати роботу видання та загострив увагу на важливості економічних нових.
Семінар відвідала Тамара Маркелова