Сутності в людському Бутті. Звідкіля вони і для чого?

Нехай Захід знає, нехай знає Схід (Насімі)

Тепер вище зазначені поняття Схід і Захід – то східна мудрість і західний раціоналізм й територіально синонімічні, здебільше, «євразійству» і «атлантизму». Їх стосунки і взаємозв’язки у різні часи то жвавішали, наповнюючись в зростаючих об’єднаннях й різноманітних поєднаннях, то згасали. Читати Сутності в людському Бутті. Звідкіля вони і для чого?

Музичний липень у Київський опері

9 липня о 19:00 у Київській опері відбудеться гала-концерт за участю 9 оперних диригентів-учасників Школи оперного диригування Національної спілки театральних  діячів України, солістів-вокалістів та симфонічного оркестру театру.

Формат сезонних шкіл був розроблений Головою НСТДУ Богданом Струтинським ще чотири роки тому, проте Школу оперного диригування Спілка проводить вперше, у партнерстві з Київською оперою.

Чотириденне навчання та фінальний концерт відбудуться під керівництвом  Віктора Плоскіни, відомого українського диригента, головного диригента Київської опери, який здійснив майже 50 оперних та балетних постановок.

У концерті беруть участь: Олександр Азізов, Роман Багрій, Марія Берлад, Оксана Величко, Катерина Косецька, Віталій Ляшко, Тарас Мартиник, Кирил Семенченко, Іван Стецький. Читати Музичний липень у Київський опері

Представники Університету ДФС України взяли участь у форумі «Bussines Forum. Бізнес поряд»

Представники Університету ДФС України взяли участь у форумі «Bussines Forum. Бізнес поряд». 30 червня 2021 року в Конференц-Холі міста Ірпінь відбувся Бізнес-форум “Bussines Forum. Бізнес поряд”. Організували захід Irpin Development Agency, Інвестиційна рада міста Ірпінь за підтримки Товариства «Відважних». Метою заходу є об’єднання експертного та бізнес-середовища, надання рекомендацій для розвитку підприємництва, а також сприяння розвитку малого і середнього бізнесу регіону.

Читати Представники Університету ДФС України взяли участь у форумі «Bussines Forum. Бізнес поряд»

26–27 червня відбувся 8 Міжнародний музичний фестиваль«О-FEST-2021»

8 Міжнародний музичний фестиваль «О-FEST-2021» – грандіозний культурно-мистецький проєкт, який пустив глибоке коріння у київський благодатний ґрунт; після понад річної пандемічної перерви знову розквітнув різножанровими барвами. Цьогоріч у феєричному святі музики, краси, вишуканості, шляхетності, поєднання культур взяли участь провідні співаки з Австрії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Ірану, Казахстану, Китаю, Литви, Молдови, Словенії, України. Читати 26–27 червня відбувся 8 Міжнародний музичний фестиваль«О-FEST-2021»

ПРИВІТАННЯ ІЗ НАГОДИ 25-ї РІЧНИЦІ УХВАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ!

25 років тому, 28 червня 1996 року, Верховна Рада України ухвалила Конституцію України –  основоположний Закон, який за своїм змістом встановлює основи суспільного і державного устрою країни, визначає напрями розвитку суспільства і держави, основи організації та діяльності державних органів, а також органів місцевого самоврядування, встановлює конституційні гарантії здійснення прав та свобод людини і громадянина, спрямовує розвиток державної та самоврядної форм народовладдя – тому займає центральне місце в правовій системі держави.

Однією з перших європейських Конституцій у сучасному розумінні – є «Пакти та Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», яку було написано ще 1710 року Пилипом Орликом, гетьманом Війська Запорозького. Ця «Конституція Пилипа Орлика» була написана для встановлення вільної Запорізько-Української Республіки. Тому Україну можна вважати однією з перших європейських держав – яка закладала основи сучасної структури права. Читати ПРИВІТАННЯ ІЗ НАГОДИ 25-ї РІЧНИЦІ УХВАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ!

На літній сесії ПАРЄ розглядатимуть питання захисту прав кримських татар в умовах окупації

Парламентська асамблея Ради Європи у понеділок, 21 червня, розпочинає літню сесію. На порядку денному нової сесії буде резолюція щодо прав кримських татар в окупованому Криму. Про це інформує УНН з посиланням на сайт ПАРЄ.

 

 

 

Про резолюцію

Резолюцію запропонувала представник делегації Ісландії Сунна Торхілдур. У документі розповідається про порушення прав кримських татар окупантами в Криму, їх переслідування та інші порушення гуманітарного права.

Дебати і голосування резолюції “Ситуація кримських татар” заплановані на середу, 23 червня.

У резолюції закликають Росію виконати вимоги:

  • припинити окупацію Криму;
  • провести повне та прозоре розслідування смертей та зникнення політичних активістів, які критикували окупацію;
  • утриматися від тиску на незалежні ЗМІ та відновити роботу кримськотатарського телеканалу ATR;
  • утриматися від переслідування та тиску на кримськотатарські організації;
  • дозволити Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову повернутися в Крим та дозволити їм вільно переміщатися через адміністративну межу;
  • забезпечити, щоб права кримських татар та українців в окупованому Криму не порушувалися.

Цитата

“Росія повинна нести відповідальність за порушення прав людини, скоєні на території, що знаходиться під її контролем, повинна негайно покласти край цим порушень і вжити всіх необхідних заходів для запобігання подібних порушень в майбутньому”, — наголошується у документі.

Деталі

У ПАРЄ зазначають, що репресії російського окупаційного режиму проти кримських татар включають вбивства, зникнення із застосуванням сили, тортури, нелюдське поводження, що принижує гідність. Це все здійснюється російськими силовиками із застосуванням протиправних і несправедливих юридичних процедур.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Очікуємо спротив з боку росіян: українська делегація про перспективи розгляду кримського питання у ПАРЄ

Крім цього, окупанти, зловживаючи російським законодавством, силою протиправно переміщують кримських татар на територію РФ.

На цьому тлі в Криму переслідується робота журналістів, обмежується свобода слова і зібрань, чиниться тиск на правозахисників, які підтримують і відстоюють інтереси кримськотатарського народу.

Джерело: УНН

На телебаченні процвітає позавчорашня і фальшива пропаганда. Роздуми письменника

Відколи вже переконую себе одвертатися від україноненависницької чорноти начебто голубих телеящиків, а ні, ні та й лізе бозна-що межи очі. На жаль, деградації моралі, а з нею й денаціоналізації стільки, що нікуди не подітися від неприйнятного. Надзавдання, мовби за К. Станіславським, випирає: українського в Києві – кіт наплакав. Натомість колонізаторське цвіте-процвітає. Читати На телебаченні процвітає позавчорашня і фальшива пропаганда. Роздуми письменника

До Всесвітнього дня донора крові

За статистикою, один донор крові може врятувати життя трьох людей. Проте існує лише кілька десятків країн, де донорська кров забезпечує 100 % потреби, необхідної для населення.

В Україні показники донорства крові невисокі. За словами експертів, серед головних чинників такої ситуації – недовіра до лікарень, відсутність належної техніки, а також менталітет. В Україні не допомагає залученню до донорства навіть оплата за здачу крові і два вихідних. Цікаво, що в багатьох країнах світу стати донором – це звичайна справа. Не за гроші!

Читати До Всесвітнього дня донора крові

У Києві вручено «Вікімеч» — першу українську відзнаку для редакторів Вікіпедії

У Києві вручено «Вікімеч» — першу українську відзнаку для редакторів Вікіпедії

Як зазначає Блог редакторів української Вікіпедії, 5 червня 2021 року в Києві під час Форуму українських вікіпедистів відбулося нагородження відзнакою «Вікімеч» імені Олега «Raider» Ковалишина «за внесок у майбутню Перемогу України в інформаційній війні». Це перша в Україні не віртуальна нагорода для активістів, які впродовж багатьох років редагують вільну Інтернет-енциклопедію Вікіпедію. Читати У Києві вручено «Вікімеч» — першу українську відзнаку для редакторів Вікіпедії

Журналісти не повинні зловживати правом на оціночні судження

Заява Комісії з журналістської етики

За останні роки в українських медіа активно розвивається такий різновид журналістики, як журналістика думок. Це явище відповідає запитам аудиторії, яка потребує не лише нової інформації, а й професійного аналізу подій. На відміну від журналістики фактів, журналістика думок тісно пов’язана з прізвищем автора. Популярний автор підвищує рейтинг медіа, в якому виступає, та збільшує свою власну аудиторію.

Така популярність в деяких випадках призводить до того, що журналісти нехтують Кодексом етики українського журналіста, вдаючись до перекручування фактів, дискримінації, наклепу, розпалювання ворожнечі.

У зв’язку з цим Комісія з журналістської етики вважає за необхідне висловити свою позицію стосовно відповідальності журналістів і редакцій за такі дії.

Як і кожна людина, журналіст має право вільно висловлювати власні думки з тієї чи іншої теми. Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста, зазначається в п. 1 Кодексу етики українського журналіста. Однак авторський погляд на події не звільняє журналіста та медіа від дотримання етичного кодексу. Кодекс поширюється на журналістику думок так само, як на журналістику фактів.                     Іншими словами, висловлюючи оціночні судження, журналіст має будувати їх на перевірених фактах. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення (п. 9 Кодексу етики). Не можна вдаватися до безпідставних образ чи наклепу і назвати це оціночними судженнями, суб’єктивною точкою зору тощо.

Журналісти повинні усвідомлювати відповідальність, якщо вони своїми діями посилюють сегрегацію або поляризацію в суспільстві. Ми спостерігаємо приклади, коли, коментуючи актуальні події, журналісти використовують негативні стереотипи стосовно певних груп людей – замість того, щоб розвінчувати ці упередження. Навіть якщо ніхто персонально не поскаржився на програму (публікацію), це не знімає з журналіста чи редакції відповідальності за порушення етики.

Журналістика думок будується на засадах поваги до людської гідності. Критикувати ідеї, погляди – це нормально. Ненормально принижувати людей, які не поділяють погляди автора, і підвищувати власний рейтинг за рахунок знецінення інших.

Редакція може зазначати, що не поділяє позицію авторів, проте медіа несе відповідальність за наслідки сказаного, в тому числі в прямому ефірі, – якщо йдеться про дискримінаційні висловлювання або розпалювання ворожнечі.

Комісія з журналістської етики рекомендує редакційним колективам розробляти єдині правила для авторів, які виступають у жанрі «журналістика думок»: наприклад, настанови для ведучих прямих ефірів або рамкові правила для блогерів. Зберігаючи плюралізм поглядів та свободу слова, редакція має виключити випадки, коли медіа перетворюється на майданчик для поширення упереджених висловлювань або неперевіреної інформації під виглядом оціночних суджень.