 У виконанні Латвійського радіо хору та камерного оркестру “SinfoniettaRiga”
12 лютого 2015 у Колонному залі ім. М.В Лисенка Національної філармонії України
Виступ пані Інари Мурнієце, Спікера Сейму Латвійської Республіки
Ваша високоповажносте! Міністри! Пані і панове! Друзі!
В житті кожної нації є доленосні моменти, коли до неї приковані погляди цілого світу.
В мирний час народи і держави можуть існувати десятки років і в світі про них особливо не говорять.
Націям і державам час протікає повільно, але часом може проноситись як швидкий потяг…
Читати Концерт «Молитва Матері Терези»
 Як сьогодні розвиваються громадські організації? З якими труднощами у своєму розвитку зіштовхуються? В Україні сучасні ГО можна поділити на кілька категорій: професійні, припартійні, провладні, фіктивні та неформальні ініціативи.Професійні організації часто називають «грантожерами». Вони мають власні офіси, оргтехніку, штатних співробітників, отримують фінансування у вигляді безповоротної фінансової допомоги від міжнародних чи національних донорських структур. Вони досить професійно займаються суспільно-корисними справами, як то, проводять соціологічні або моніторингові дослідження, розробляють законопроекти і програми, проводять різноманітні навчання громадських активістів або державних службовців, захищають права громадян, чи якимось іншим чином розвивають демократію. У Києві є ряд дуже поважних-професійних
громадських організацій, які мають власне бачення реформ і намагаються їх лобіювати через органи влади. Це в них на сьогодні непогано виходить, якщо порівнювати з попередніми роками…
Читати Про основні проблеми громадських ініціатів
 На небесах 2 лютого загорілася нова зірка – це зірка Кузьми Скрябіна, який відійшов від нас в інший світ. Він загинув у жахливому ДТП біля села Лозоватка Криворізького району на Дніпропетровщині. Сталося зіткнення позашляховика, яким керував співак, та вантажівки-молоковоза.Травми, отримані Кузьмою, виявилися несумісними з життям. Музикант загинув на місці…
Читати Кузьма Скрябін. Пам’ятаємо…
 Хто б міг подумати ще недавно, що бодай частина наших олігархів у змозі стати свідомими українцями й отримати мандати довіри від народу й самого Майдану? Передбачати нові тенденції в їхньому зародку здатні хіба що поети. До нової книжки Станіслава Бондаренка «Майдани і магнати» (видавництво «Український пріоритет») увійшло три поеми-кліпи, дві з яких вже відомі читачам, і не лише вітчизняним. Це – перекладена п’ятьма мовами «Нічна розмова з Європою» (2011 р.), яку видали книжкою в Парижі й назвали «передчуттям Євромайдану», та «Пікнік із мільярдером» (2012 р.) – чи не перша спроба проникнення в лабіринти життя й психології прошарку олігархів. А в третій, історично-детективній поемі-кліпі «Майдани і магнати, або Магія магми» (2014 р.), яка завершує цей своєрідний триптих.
Герої попереднього твору – «новий українець» Хо, поет Ярослав та «афганець» Борода – діють в інших обставинах: «на лінії вогню» і в «під майданні», де викривається зрада й шпигунство, де рідні брати виявляються ворогами, а вчорашні вороги – соратниками…
 Детальніше…
Хто б міг подумати ще недавно, що бодай частина наших олігархів у змозі стати свідомими українцями й отримати мандати довіри від народу й самого Майдану? Передбачати нові тенденції в їхньому зародку здатні хіба що поети. До нової книжки Станіслава Бондаренка «Майдани і магнати» (видавництво «Український пріоритет») увійшло три поеми-кліпи, дві з яких вже відомі читачам, і не лише вітчизняним. Це – перекладена п’ятьма мовами «Нічна розмова з Європою» (2011 р.), яку видали книжкою в Парижі й назвали «передчуттям Євромайдану», та «Пікнік із мільярдером» (2012 р.) – чи не перша спроба проникнення в лабіринти життя й психології прошарку олігархів. А в третій, історично-детективній поемі-кліпі «Майдани і магнати, або Магія магми» (2014 р.), яка завершує цей своєрідний триптих.
Герої попереднього твору – «новий українець» Хо, поет Ярослав та «афганець» Борода – діють в інших обставинах: «на лінії вогню» і в «під майданні», де викривається зрада й шпигунство, де рідні брати виявляються ворогами, а вчорашні вороги – соратниками…
Читати ЧИ СУМІСНІ БАГАТСТВО Й СВОБОДА, або Майданівський мандат магнатові
 9 лютого – річниця Андрусівської угоди 1667 року, коли московський цар таємно від козаків уклав угоду з польським королем, розділивши Україну по Дніпру. Таким чином Москва остаточно розірвала домовленості, підписані в січні 1654 року на Переяславській раді.
Андрусівське сепаратне перемир’я 1667 (Андрусівський сепаратний договір, Андрусівський мир) — угода між Московським царством і Річчю Посполитою про припинення війни, підписана (30 січня) 9 лютого 1667 року в селі Андрусове під Смоленськом терміном на 13,5 років. Читати Чи є “Лівобережна Гетьманщина” правонаступницею держави Хмельницького?
 Друзі! Інформуємо вас, що минулого тижня вийшло друком чергове число Всеукраїнського суспільно-політичного журналу «Оксамит»№ 1(7), 2015. До речі, саме з цього числа розпочинається наша історія спілкування з передплатниками (передплатний індекс – 86362). У редакції видання в непростих умовах готували січневий номер. Так, поки верстався номер наші бійці змушені були залишити донецький аеропорт: в результаті – «злетіло» два матеріали-репортажі про захисників аеропорту. Вони будуть розміщені на сайті «Оксамиту»…
Читати Анонс чергового числа часопису «Оксамит», № 1(7), 2015
 Справжні жорстокі військові дії відбуваються нині на сході нашої країни, де наші мужні хлопці захищають право та свободу кожного українця жити у вільній країні на власній землі.
Переді мною – на перший погляд, звичайна родина: привітні чоловік та жінка, поряд грається мобілкою їхня донечка. Але ж я знаю, що господар – нещодавно повернувся додому зі справжньої війни… І слава Богу, що повернувся…
Це якось на вкладається в голові, коли ми обідаємо у затишній оселі, п’ємо чай та розмовляємо – про події останніх кількох місяців, що назавжди змінили життя цього молодого чоловіка, на обличчі якого відтепер назавжди залишаться суворі глибокі зморшки.
Зараз він знаходиться на реабілітації. З певних міркувань чоловік попросив не називати його ім’я, тому я вирішила звати його просто – Героєм. Бо так воно і є.
Читати «Я молився і вірив, що Господь піклується про мене…»
|
|
