Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров назвав згубними для мирного процесу на Донбасі дії Верховної Ради з декомунізації українського суспільства.
За його словами, про це він говорив на зустрічі голів МЗС країн “нормандської четвірки” у Берліні 13 квітня.
“Зрозуміло, ми привернули увагу до нинішньої ситуації на Україні й законів, які ухвалює Верховна Рада – “декомунізація”, героїзація нацистів. Будемо постійно звертати на це увагу наших партнерів”, – цитує Лаврова МЗС РФ.
“Я думаю, що вони розуміють, наскільки згубна для мирного процесу подібна активність Верховної Ради”, – сказав голова МЗС РФ.
За словами Лаврова, “поки жодних запевнень про те, що буде вжито якісь кроки з боку Євросоюзу й від наших німецьких і французьких партнерів, ми не почули”.
“Але, мені здається, вони всі чудово розуміють і особливо те, що продовження лінії на героїзацію нацистів і дегероїзацію справжніх героїв Другої світової війни й Великої Вітчизняної війни ризикує підірвати мінський процес”, – додав російський дипломат.
Як відомо, 9 квітня Верховна Рада ухвалила закон про заборону пропаганди комуністичного й нацистського режимів в Україні. Ним заборонено прославляти комунізм, публічно заперечувати злочинний характер комуністичного й нацистського режимів, використовувати символіку відповідних партій і популяризувати їхніх героїв.
У зв’язку з цим законом належить перейменувати вулиці й населені пункти, названі на честь представників комуністичного режиму – героїв радянського минулого. Також із публічного простору має бути вилучено символіку СРСР і нацистської Німеччини.
Крім того, 9 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відкриття архівів репресивних органів комуністичного режиму.
Того ж дня Верховна Рада визнала організаціями, які боролися за незалежність України у ХХ сторіччі, Союз визволення України, УСС, УНР, Гетьманат, ЗУНР, партизанські і повстанські загони Наддніпрянщини, Карпатську січ, УПА, ОУН, Сойм Карпатської України, Українську Гельсінську спілку тощо.
Також Верховна Рада тоді ухвалила закон, який передбачає замість використання терміна “Велика Вітчизняна війна” використання терміна “Друга світова війна” щодо подій 1939-1945 років. Цим законом 8 травня оголошено Днем пам’яті й примирення на честь усіх жертв Другої світової війни, а 9 травня – Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Українська правда
Депутати з 1 квітня будуть отримувати знову підвищену зарплатню в розмірі 17,5 тисяч гривень.
Про це написав екс-депутат Андрій Павловський.
“З першого квітня підвищили не тільки тарифи для населення, а й зарплату для чиновників і депутатів до 17,5 тисяч гривень”, – написав він.
У коментарі “Українській правді” він звернув увагу на те, що зниження зарплатні було скасоване законом щодо пенсійного забезпечення, що набув чинності 1 квітня.
Так у ІІ розділі цього визнається таким, що втратив чинність пункт 10 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”.
А в цьому пункті закону, ухваленого в грудні 2014 року, зазначалося:
“Установити, що у 2015 році максимальний місячний розмір заробітної плати (грошового забезпечення) народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, прокурорів, працівників державних органів (крім Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції) та інших бюджетних установ, працівників Національного банку України, суддівської винагороди обмежується 7 розмірами мінімальної заробітної плати, а при скороченні чисельності працівників – 10 розмірами мінімальної заробітної плати (виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки не враховується у зазначеному максимальному розмірі)”.
Водночас, гроші депутатам нараховуються згідно з розпорядженням Голови ВР Володимира Гройсмана.
Як відомо, під час обговорення пенсійного закону, питання підвищення зарплатні депутатам не афішувалося.
Українська правда
Росія має намір звернутися в міжнародні суди, якщо Україна не сплатить вчасно євробонди на $3 млрд.
Про це заявив міністр фінансів Росії Антон Силуанов, повідомляє “Інтерфакс”.
Він також запевнив, що нещодавно зустрічався з міністром фінансів України Наталією Яресько і вона сказала йому, ніби в українському бюджеті ці гроші закладені для виплати в грудні 2015 року.
“Якщо це заява дезавуюєтся, ми будемо звертатися до арбітражних судів з англійського законодавства”, – сказав він.
Як відомо, Росія купила облігації України на $3 млрд в кінці 2013 року, пішовши на зустріч владі Януковича. Термін повернення цих грошей спливає в грудні цього року.
Раніше Україна оголосила про бажання реструктуризувати частину своїх боргів, у тому числі – цей кредит. Росія не погоджується і вимагає погасити борг вчасно.
Яресько припускає, що МВФ не надасть Україні наступний транш, якщо вона не домовитися про реструктуризацію боргу.
На думку експертів, Україна не зможе віддати Росії цей борг вчасно.
Українська правда
Українська сторона у Тристоронній контактній групі пропонує розмістити 10 пунктів, які моніторитимуть режим припинення вогню, та демілітаризувати Широкине.
Про це повідомила прес-секретар другого президента України Дарія Оліфер за результатами переговорів групи.
“Українська сторона не може констатувати деескалації ситуації на Донбасі. За минулу добу загинули 6 українських військових, 12 військовослужбовців поранені; зафіксовано більше 100 обстрілів”, – написала вона на Facebook.
У нинішній ситуації українська сторона сформулювала чотири пропозиції.
Зокрема, розмістити 10 постійно діючих пунктів з моніторингу режиму припинення вогню.
“Передбачається, що на цих пунктах будуть українські та російські офіцери зі Спільного Центру з контролю і розмежування, а також представники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Перші такі пункти можуть бути розгорнуті в найбільш проблемних точках, в тому числі, в Донецькому аеропорту і н.п. Широкине”, – сказано в повідомленні.
Також запропоновано демілітаризувати Широкине, тобто взаємно відвести збройні підрозділи з цього населеного пункту. При цьому присутність в Широкиному представників місії ОБСЄ є обов’язковою.
Третя пропозиція – це доставка Україною гуманітарної допомоги в Донецьк і Луганськ.
“Враховуючи гуманітарну ситуацію в цих районах, це повинно відбутися в найкоротші терміни. У першу чергу гуманітарна допомога буде доставлена в дитячі будинки, інтернати, лікарні, будинки для людей похилого віку”, – сказано в повідомленні на сторінці Оліфер.
Четвертий пункт – це підписання плану щодо відведення танків, мінометів і гармат калібром менше 100 мм. “Цей пункт – продовження ініціативи міністрів закордонних справ нормандської четвірки, яка була озвучена на зустрічі в Берліні, 13 квітня”, – йдеться в повідомленні.
“На жаль, представники т.зв. “ДНР” та “ЛНР” показують себе як неконструктивні переговорники. Мова йде про їхнє своєрідне розуміння деяких пунктів Мінського угоди – зокрема, про спроби прив’язати доставку гуманітарної допомоги мирним жителям і обмін заручниками та незаконно утримуваними особами до якихось неіснуючих домовленостей”, – зазначила Оліфер.
Українська сторона так само ще раз нагадала про 6 пункт Мінського угоди – обмін заручниками і незаконно утримуваними особами.
“Україна виконала все необхідне для відповідного обміну в форматі “всіх на всіх”, як це і передбачено Мінською угодою”, – цитуються в повідомленні слова Леоніда Кучми – представника України в Тристоронньої контактній групі.
Українська правда
 Шановне товариство!
Пропонуємо для ознайомлення лист Міністерства освіти і науки України «Щодо заходів з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни»
№ 1/9-188 від 09 квітня 2015 року
Органам управління освітою обласних,районних, міських (районних у містах)державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти,навчальним закладам
Щодо заходів з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни
Читати Щодо заходів з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни
В районі донецького аеропорту внаслідок обстрілу автомобіля загинув місцевий журналіст.
Про це повідомив один з керівників української координаційної групи координаційного центру з контролю за припиненням вогню в Донецьку, полковник Андрій Ліщинський.
За його словами, за даними різних джерел, у машині їхали двоє місцевих журналістів.
За попередньою інформацією, в авто потрапив снаряд з ПТУР. Один журналіст загинув. Інший кореспондент вижив, так як йому вдалось вистрибнути з машини. Імена журналістів наразі невідомі.
Українська правда
У Берліні 13 квітня відбудуться переговори глав МЗС “нормандської четвірки”, під час яких буде обговорюватися виконання мінських угод і ситуація на Донбасі.
У зустрічі візьмуть участь міністри закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, Франції Лоран Фабіус, України Павло Клімкін та Росії Сергій Лавров.
12 квітня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ заявила про відновлення інтенсивних боїв поблизу Донецька із застосуванням важкої техніки з обох сторін.
Як повідомлялося, раніше Штайнмаєр заявив, що Росія не буде запрошена на саміт “великої сімки”, який відбудеться в Німеччині в червні.
Українська правда
Роскомнадзор отримав право перевіряти особисте листування користувачів соціальних мереж, серед яких – “Однокласники” і “ВКонтакте”, електронну пошту та месенджери Агент.Mail.ru, ICQ, а також блог-платформи.
Відповідну постанову підписав прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв.
Зазначається, що дані заходи прийнято в рамках “антитерористичного” пакету для захисту прав громадян Росії.
Згідно з документом, відомство має право встановлювати факт прийому, передачі, доставки та обробки повідомлень, а також переглядати і аналізувати ресурси організатора поширення інформації.
Також постанова дає право записувати і фіксувати дії, доступні користувачам.
Перевіряти переписку Роскомнадзор зможе лише за запитом правоохоронних органів, які ведуть оперативно-розшукові заходи. Сама перевірка буде проходити два рази, при цьому друга – не менше ніж через 60 днів.
У свою чергу у Роскомнадзорі заявили, що постанова про перевірки організаторів поширення інформації не робить вміст листування користувачів соцмереж доступним для відомства, повідомляє РБК.
Як заявив речник Роскомнадзору Вадим Ампєлонскій, відомство зможе дізнаватися лише про факти передачі інформації користувачами, але не бачити самі повідомлення.
Раніше повідомлялося, що на вимогу прокуратури Роскомнадзор буде займатися блокуванням всіх знайдених копій інформації з ресурсів із забороненою або екстремістською діяльністю.
Українська правда
Росія не буде подовжувати транзитний контракт з Україною після 2019 року.
Про це повідомив глава Міненерго РФ Олександр Новак.
“Як заявив зараз Олексій Міллер (глава “Газпрому”), транзитний контракт з Україною не буде продовжений після 2019 року”, – сказав він.
“Зараз усі зусилля спрямовані на те, щоб реалізувати будівництво газотранспортної системи на кордоні Туреччини та Греції, і доставку європейським споживачам Південно-Східної та Центральної Європи через цей маршрут”, – додав Новак.
Раніше Міллер заявив, що блокування “Південного потоку” мало на меті лише “збереження status quo в транзиті через Україну”.
При цьому він пригрозив противникам “Південного” і “Турецького потоку” припиненням поставок.
Як відомо, транзитний контракт з Україною діє до 2019 року. Після цього “Газпром” має намір скоротити транзит через Україну за рахунок чорноморської обхідної магістралі.
Українська правда
|
|
