Нова патрульна поліція в Одесі та Львові може з’явитися вже наприкінці серпня.
Про це 4 серпня заявив глава МВС Арсен Аваков, повідомляє прес-служба МВС.
“У Львові та Одесі – (патрульна поліція з’явиться) в районі 20-х чисел серпня”, – заявив Аваков.
За його словами, згодом, за 3-4 тижні (у вересні), поліція з’явиться у Харкові.
“Потім у нас – Хмельницький, Луцьк, Миколаїв, Дніпропетровськ”, – повідомив глава МВС.
“Далі – вже наскільки у нас вистачатиме сил, як відбуватиметься набір, і що важливо – наскільки у нас вистачатиме коштів. Тому що нова поліція – це не лише нова форма, нове навчання, нова техніка, а й нова зарплата”, – додав Аваков.
Так, за його словами, у бійців поліцейського спецназу – поліції особливого призначення КОРД (Корпус Оперативно Раптової Дії) – який “прийде на зміну нинішнім всіляким спецназам – Беркуту, Соколу, Грифонам і іншим” – зарплата становитиме близько 15 тисяч гривень.
Також, за його словами, у бюджеті закладено кошти для виплати зарплати поліцейським у розмірі 8-10 тис. грн.
“Крім того, ми сподіваємося, що будуть нарощуватися соціальні пільги. Щоб людина розуміла, що віддача від нього висока. І йому не потрібно брати хабар, а треба чесно працювати”, – додав Аваков.
Українська правда
Незаконна анексія Криму стала замороженим російсько-українським конфліктом, швидкого вирішення у якого немає.
Про це сказав в інтерв’ю агентству BNS міністр закордонних справ Латвії Едгар Ринкевич.
“Міжнародне співтовариство не визнає анексію Криму. Діють встановлені Євросоюзом заборони для компаній і громадян на те, щоб розгортати будь-яку економічну співпрацю, вкладати інвестиції або підтримувати зв’язки з Кримським півостровом.
Ми вважаємо його українською територією, а Росія вважає своєю. Чи бачимо ми тут швидке рішення? Ні. Швидкого рішення ми тут не бачимо. Ми не можемо і не сміємо знімати це питання з міжнародного порядку денного”, — сказав Ринкевич.
Щодо Донбасу, то, на його думку, ховати мінські угоди ще рано.
“Виконання угод як і раніше актуально. Ми бачимо загострення, але я думаю, що нам треба сконцентрувати всі причетні сторони на максимальне виконання цих угод”, — зазначив він.
При цьому, на думку міністра, альтернативи мінським угодам не існує і поки вони явно не виконуються в задовільному обсязі.
Як повідомлялося, 19 червня Рада ЄС продовжила обмежувальні заходи ЄС, введені у відповідь на незаконну анексію Криму і Севастополя, до 23 червня 2016 року.
Українська правда
За тиждень, що минув, спеціальна моніторингова місія ОБСЄ фіксує погіршення військової обстановки на Донбасі.
Про це в ході брифінгу 4 липня в Донецьку заявив заступник голови СММ ОБСЄ в Україні Олександр Хуг.
За його словами, спостерігачі місії відзначають нарощування озброєнь з обох сторін конфлікту, яке триває.
“Нами було відзначено зростаюче нарощування озброєнь у с.Комсомольське, що перебуває під контролем “ДНР”, переміщення цього озброєння у південному напрямку. В один із днів безпілотники зафіксували 38 танків, 7 САУ, 12 БТР у Терновому. В останні тижні наші безпілотники фіксували нарощування й на українських територіях, що є порушенням положень щодо відведення (озброєнь)”, – заявив Хуг.
Також він зазначив, що нарощування присутності техніки на лінії зіткнення призвело до нових жертв і руйнувань.
“Обидві сторони продовжують розташовувати вогневі позиції близько до житлової інфраструктури. Все, що відбувається, призводить до погіршення гуманітарної ситуації у регіоні”, – підкреслив Хуг.
Українська правда
Київ офіційно став кандидатом на проведення фіналу Ліги чемпіонів у сезоні-2017/18.
Про це повідомив Чемпіону президент Федерації футболу України Андрій Павелко.
“У межах візиту до штаб-квартири УЄФА я передав усі необхідні документи з приводу кандидатури Києва в якості претендента на проведення фіналу єврокубка”, – сказав очільник ФФУ.
Зазначимо, за винятком фіналу Євро-2012, матчі подібного рівня в Україні ще не проводилися.
Українська правда
 Редакція «Оксамиту» пропонує читачам розділ із книги письменника, заслуженого журналіста України Вадима Івановича Пепи «Перед очима істини», яка нещодавно побачила світ. Натхненне слово автора розвінчує фальшиві міфи, які протягом століть уводять в оману, глушать правду, відвертають очі цілих народів від істини. Пізнання цієї істини вкрай необхідне сьогодні для того, щоб Україна вистояла у боротьбі за свою незалежність.
Читати Бенкет привидів
Європейський координатор адрес в інтернеті RIPE NCC (Голландія) видав донецькому локальному інтернет-реєстратору (LIR) “Центр Інтернет-Підтримки ДНР” пакет IP-адрес IPv4.
Про це йдеться в повідомленні компанії.
“Центр Інтернет-Підтримки ДНР” знаходиться в Донецьку. У реєстрації зазначено, що адреси будуть використовуватися в зоні RU – Російська Федерація.
Зазначимо, що документи на отримання адрес і статусу LIR відправляються поштовими сервісами DHL і FedEx, які ще минулого літа пішли з Луганська і Донецька.
Нагадаємо, що минулого року RIPE NCC також переоформляла кримські інтернет-адреси інтернет-провайдерів при їх перереєстрації в Росії.
“Ми дотримуємося нейтралітету. Наша справа – забезпечити компанії точним числом інтернет-ресурсів. У своїй діяльності ми покладаємося на інформацію та документацію, яку нам дають члени нашої організації. Ці дані повинні виходити з національного органу і довести, що член існує як юридична особа”, – заявляв тоді керуючий директор компанії RIPE NCC Аксель Паулік.
Українська правда
Європейський суд з прав людини у Страсбурзі виніс рішення про прийнятність майже всіх основних пунктів скарги по Беслану. Таким чином, ЄСПЛ визнав високо доказовими головні тези скарги потерпілих в Бесланской трагедії проти РФ.
Суд визнав високо доказовим тезу про використання російським спецназом гранатометів і вогнеметів під час штурму школи № 1 та про природу перших вибухів у повному заручників спортзалі.
Також суд визнав, що немає ніяких доказів того, що школу підірвали терористи. При цьому є докази, що ці вибухи – результат обстрілу школи спецназом РФ. Згідно з висновком суду, російський уряд не змогло аргументовано спростувати дану позицію.
Нагадаємо, основні питання заявників – Чи все зробила держава для запобігання теракту? Чи все зробила держава для мінімізації втрат серед заручників? Чи все зробила держава для об’єктивного розслідування причин трагедії і, головне, загибелі людей?
У 2007 році в ЄСПЛ з проханням провести об’єктивне розслідування за обставинами теракту і загибелі заручників звернулися 477 постраждалих і родичів загиблих в школі №1 у вересні 2004 року.
За словами Кирила Коротєєва, “суд визнав прийнятними всі скарги заявників (447) в частині порушень, що стосуються права на життя (2 стаття Європейської конвенції).
“Це стосується питання запобігання теракту в тому сенсі, що у російської влади було достатньо інформації, але вони нічого не зробили для запобігання теракту, так і конкретно фактів, що стосуються застосування зброї неизбирательного дії по школі і планування силової операції в цілому”, – зазначив він.
Він упевнений, що ЄСПЛ винесе рішення на користь потерпілих.
“Виходячи з моєї практики роботи зі скаргами у ЄСПЛ в 85-90% випадків при такому рішенні про прийнятність суд виносить рішення на користь заявників”, – сказав він.
Нагадаємо, прийнята до розгляду ЄСПЛ справа називається “Тагаєва та інші проти Росії”. Заявники вважають, що російська влада порушила, зокрема, їхнє право на життя і право на справедливий судовий розгляд. Позивачі в своєму позові вказали, що російська влада не гарантувала їм безпеку і непропорційно застосувала силу в ході операції зі звільнення заручників.
1 вересня 2004 в північноосетинському місті Беслан бойовики захопили в заручники понад 1200 учнів та вчителів школи №1. В результаті нападу і штурму будівлі загинули 334 людини, 186 з них – діти, більше 800 були поранені.
Українська правда
Бойовики незаконних збройних формувань пішли з села Широкиного на Донеччині і зайняли позиції на схід від цього населеного пункту.
Про це четвер повідомляє Міноборони.
Зазначається, що 2 липня, у Спільному центрі контролю і координації припинення вогню під час щоденного брифінгу для представників СММ ОБСЄ російська сторона повідомила про рішення керівництва ОРДО вивести свої підрозділи з н.п. Широкине.
За інформацією російської сторони СЦКК, станом на 08.00 четверга у Широкиному не залишилося жодного підрозділу ОРДО.
Протягом дня спостерігачами Спільного центру протягом світлого часу доби обстрілів цього населеного пункту не зафіксовано.
“Підтверджується і вихід бойовиків з Широкиного, який тривав з ночі до ранку 2 липня. Наразі незаконні збройні формування ОРДО зайняли підготовлені позиції на схід від Широкіного: в районі населених пунктів Саханка та Безіменне”, – сказано в повідомленні Міноборони.
Зазначається, що зараз в Широкиному – повна тиша.
Очікується, що найближчим часом СММ ОБСЄ та Спільний центр встановлять в цьому містечку постійний спостережний пост.
Українська правда
Верховна Рада ухвалила закон про створення Національної поліції.
За відповідний закон №2822 в четвер проголосували 278 народних депутатів.
Згідно з документом, Національна поліція буде складатися з кримінальної та патрульної поліції, поліції охорони, спеціальної поліції та поліції особливого призначення КОРД (Корпус Оперативно Раптової Дії).
Керувати новим відомством буде аполітичний начальник нацполіції, функції якого відмежують від цивільного міністра внутрішніх справ.
Для мінімізації ризиків корупції і моніторингу якості роботи передбачена участь громадськості і в дисциплінарних комісіях. Крім того, впроваджується підзвітність поліції не тільки уряду, а й громадськості. Місцеві ради зможуть висловлювати недовіру місцевим керівникам поліції.
У новому законі прописаний чіткий механізм та порядок застосування поліцейськими спецзасобів.
У ході голосування виникла суперечка щодо того, чи мають начальники поліції та місцевих її управлінь погоджувати призначення своїх заступників та структури територіальних управлінь з міністром.
“Народний фронт”, який делегував у Кабмін нинішнього мінстра МВС Арсена Авакова, виступав за збереження таких повноважень у міністра.
“Блок Петра Порошенка” та “Самопоміч” хотіли зробити начальників поліції незалежними у цьому питанні.
Рада не підтримала поправки, які робили керівників поліції незалежними у кадрових призначеннях від міністра, а після цього спікер Володимир Гройсман зібрав на керівників фракцій на консультації.
Після них депутати не переголосовували поправки, які раніше провалили, а проголосували за закон в цілому.
Українська правда
|
|
