Оксамит

Президент Петро Порошенко заявив, що Київ очікує чітких заяв від представників так званих “ЛНР-ДНР” про відмову від намірів проводити псевдовибори 18 жовтня і 1 листопада.
Про це йшлося на нараді з підготовки до чергового засідання Тристоронньої контактної групи, передає прес-служба глави держави.
Глава держави запропонував у роботі підгрупи з політичних питань виходити з того, що подальше результативне обговорення питань організації місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей можливе лише після того, як буде надано чітку заяву про відмову від намірів проводити псевдовибори 18 жовтня та 1 листопада.
Президент зазначив, що минулого року проведення фейкових виборів 2 листопада фактично зірвало виконання Мінських домовленостей.
Глава держави доручив аргументовано роз’яснювати сутність заходів, які зараз вживаються Україною, зокрема початок процесу внесення змін до Конституції щодо ключової реформи – децентралізації.
Ці конституційні зміни, а також закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей повністю відповідають зобов’язанням України за Мінськими домовленостями, наголосив президент.
У роботі підгрупи з соціально-економічних питань президент вважає важливим обговорення питання відновлення водопостачання. Йдеться про шість об’єктів: чотири в Донецькій та два в Луганській області.
Президент повідомив про своє доручення прискорити відкриття гуманітарно-логістичних центрів, за що зараз відповідають голови обласних державних адміністрацій, у яких передбачити можливість функціонування мобільних банківських установ, де люди зможуть купити їжу та ліки за цінами, нижчими, ніж на окупованих територіях.
У роботі підгрупи з гуманітарних питань президент зазначив, що першим пріоритетом залишається невідкладне звільнення усіх заручників.
Порошенко повідомив, що під час останньої телефонної розмови у “Нормандському форматі” піднімав питання про прискорення звільнення незаконно утримуваних громадян України, в тому числі – Олега Сенцова та Надію Савченко, без жодних додаткових передумов.
Глава держави наголосив на важливості розблокування української та міжнародної гуманітарної допомоги.
Щодо підгрупи з безпекових питань президент привернув увагу до істотного погіршення безпекової ситуації за останні дні внаслідок підвищеної інтенсивності обстрілів, провокацій з боку незаконних збройних формувань.
Глава держави зазначив: “Україна наполягатиме на забезпеченні безперешкодного доступу представників СММ ОБСЄ не тільки до буферної зони, але й до тимчасово неконтрольованих ділянок українсько-російського кордону”.
Актуальним є питання щодо створення окремої, п’ятої підгрупи у рамках Тристоронньої контактної групи з питань україно-російського кордону, зазначив президент.

Українська правда

Генпрокуратура змогла розшифрувати дані, які екс-посадовці Служби безпеки передавали в ФСБ Росії під час Майдану.
Про це на брифінгу у четвер повідомив головний військовий прокурор Анатолій Матіос, передає “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, дані передавались посадовцями СБУ в російську ФСБ під час головування Олександра Якименка.
“Уперше нам вдалося спільно з Київським інститутом судових експертиз та Інститутом спецтехніки і судових експертиз СБУ провести унікальні експертизи – розшифрувати дані, які за увесь період Революції гідності пересилалися з центрального апарату СБУ у ФСБ РФ”, – повідомив Матіос.
Матіос розповів, що в ФСБ передавалась “як службова інформація, яка містила відповідні грифи “для службового користування”, “таємно”, “цілком таємно”, так і інформація – нарізка кадрів моделювання ситуації, що свідчило про нібито радикальні шовіністичні, антисемітські рухи”.
Він повідомив, що моделювалися заготовки картинок, які переправлялися у відповідний центр ФСБ РФ, де вже моделювалися інформаційні сюжети і поширювалися через Інтернет та рейтингові інформагентства.
“Це називається спеціальна операція у формі інформаційної війни”, – підсумував Матіос.
Усе це відбувалось, за словами Матіоса, “під невсипущим керівництвом і за присутності офіцерів ФСБ” – двох генералів, яким ГПУ уже висунула підозру.
За словами військового прокурора, усі ці дані дали змогу довести вину генерала СБУ Володимира Бика, який був безпосереднім виконавцем злочину.
Крім того, ці розшифровані дані будуть основою для доказової бази в кримінальних провадженнях щодо інших колишніх керівниках СБУ.

Українська правда

Президент Петро Порошенко найближчим часом виступить з ініціативою про тимчасове надання правоохоронцям права притягати до відповідальності як терористів всіх озброєних осіб, які не служать в силових відомствах.
Про це він повідомив в Ужгороді в ході зустрічі з активом Закарпатської області. Як приклад він навів Балкани.
“У Балканських країнах під час виходу з (стану) війни, коли була величезна кількість зброї, поява на вулиці з автоматом або кулеметом, якщо ти не належиш до правоохоронних органів, однозначно кваліфікувало тебе як терориста. І у правоохоронних органів з’являлося право чинити з тобою відповідним чином, як з терористом”, – розповів президент.
Він не виключив, що виступить з подібною ініціативою.
“Після вивчення цього досвіду я не виключаю, що найближчим часом внесу до Верховної Ради цю законодавчу ініціативу”, – повідомив президент.
Порошенко підкреслив, що така норма матиме тимчасовий характер, і буде введена до стабілізації ситуації в країні.
За словами президента, йдеться про законодавче закріплення “надзвичайних прав силовиків”.

Українська правда

Три компанії – міноритарні акціонери “Укрнафти”, підконтрольні олігарху Ігорю Коломойському, подали на “Нафтогаз” позов в Міжнародний арбітражний суд Лондона.
Відповідні документи є у розпорядженні “Української правди”.
Зокрема, у позові міноритарії поскаржилися на новий закон про акціонерні товариства, який позбавив їх контролю над головою правління “Укрнафти” та частиною її наглядової ради, а також знизив кворум для загальних зборів акціонерів з 60% до 50%.
Раніше міноритарії, завдяки акціонерній угоді від 2010 року і доповненнях до неї від 2011 року, мали ексклюзивне право пропонувати загальним зборам акціонерів кандидата на пост глави правління “Укрнафти”, який потім пропонував наглядовій раді інших членів правління, а також право пропонувати 5 з 11 членів наглядової ради.
У зв’язку з цим компанії Коломойського заявили, що заплановані на 22 липня загальні збори акціонерів, на яких планується, зокрема, призначити нового голову правління “Укрнафти”, порушують права заявників одразу у шести пунктах.
Також у документі компанії Коломойського скаржаться, що “Нафтогаз” і державні енергорегулятори змушували “Укрнафту” продавати газ для населення за ціною, нижчою від собівартості видобутку, не дозволяли продавати газ на відкритому ринку, а також відібрали частину газу компанії, який знаходився у сховищах “Укртрансгазу”.
“Починаючи з січня 2015 року, Україна і “Нафтогаз” взяли курс на здобуття контролю над менеджментом “Укрнафти” шляхом, який порушує права заявників”, – йдеться у позові.
Також компанії Коломойського додали, що прем’єр Арсеній Яценюк та інші державні чиновники не приховували, що законодавчі зміни направлені саме на зміну керівництва “Укрнафти”. Для цього вони процитували декілька публічних заяв Яценюка і заступника голови “Нафтогазу” Андрія Пасішника на цю тему.
У зв’язку з цим заявники стверджують, що зазнали і продовжують зазнавати суттєвих втрат та збитків.
Як відомо, раніше прем’єр Арсеній Яценюк заявляв, що через цю акціонерну угоду, яку з “Укрнафтою” підписав уряд Юлії Тимошенко, держава втратила право пропонувати кандидатуру голови правління “Укрнафти”. У іншому випадку Коломойський отримував право подавати позов у лондонський суд, а сума цього позову може становити $5 мільярдів.
Однак прийняті Радою у 2015 році зміни у закон про акціонерні товариства перекрили дію цією угоди.
У той же час юридичний аналіз угоди між “Нафтогазом” і “Укрнафтою”, який є в розпорядженні “Української правди” містить “висновок щодо невідповідності більшості її статей нормам чинного законодавства, а в окремих випадках, щодо нікчемності норм угоди з огляду на недотримання імперативних норм та порушення публічного порядку”.
Зокрема, незаконними є норми про підпорядкування умов угоди виключно правовим нормам Англіїї і вирішення спорів виключно у лондонському суді.
У п’ятницю, 17 липня, відбудеться засідання наглядової ради “Укрнафти”, яка буде готувати зібрання загальних зборів акціонерів компанії 22 липня. Таким чином, компанії Коломойського подали скаргу в суд безпосередньо напередодні цього засідання.
Кандидатом на посаду нового голови правління “Укрнафти” номінаційний комітет визначив британського нафтового менеджера Марка Роллінза.
У четвер стало відомо, що кілька днів тому компанії Коломойського раптом також запропонували його ж кандидатуру. Таким чином вони формально дотрималися умов угоди від 2010 року.

Українська правда

Генпрокурор Віктор Шокін таки підписав наказ про звільнення з органів прокуратури першого заступника начальника Головного слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна та заступника прокурора Київської області Олексія Корнійця.
Про це сказано на сайті ГПУ.
Там зазначили, що розслідуванням кримінального провадження за фактом вчинення ними злочину займається управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури, яке підпорядковане заступнику Генерального прокурора Давіду Сакварелідзе. Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснює відділ процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генпрокуратури, підпорядковане заступнику Генерального прокурора Віталію Каську.
Нагадаємо, 5 липня заступник голови слідчого управління Генпрокуратури Володимир Шапакін і заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць були затримані за підозрою у вимаганні хабара в особливо великих розмірах.
В результаті обшуку у них вдома і на роботі були вилучені гроші на загальну суму близько 500 тисяч доларів, а також коштовності і зброя.
Суд заарештував обох, а також третього підозрюваного – приватну особу Валерія Гібаленка – на два місяці з можливістю вийти під заставурозміром 3,2 млн гривень.
9 липня Шапакін вийшов під заставу.
У вівторок стало відомо, що генпрокурор Віктор Шокін і його перший заступник Володимир Гузир здійснюють тиск на слідство та суди для зняття обвинувачень з затриманих чиновників і для переслідування слідчих та прокурорів, які проводили спецоперацію.
У коментарі “УП” Шокін, і його інший заступник Юрій Столярчук запевнили, що не тиснуть на слідчих і жодних кримінальних справ щодо них немає.
Однак ще один заступник Шокіна – Віталій Касько, який також брав участь у спецоперації проти корумпованих прокурорів, підтвердив факт тиску на слідчих і їхнє кримінальне переслідування з боку керівництва ГПУ.
Ввечері вівторка президент Порошенко викликав до себе Шокіна і Сакварелідзе, вони запевнили, що конфлікту немає.
Про деталі конфлікту читайте у статті “Української правди”.

Українська правда