Верховна Рада внесла в порядок денний і відправила в КС зміни до Конституції.
За проголосували 288 депутатів, проти висловились 58 нардепів.
Так, в присутності президента, уряду і міжнародних гостей депутати проголосували постанову про включення до порядку денного проект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади і про його направлення до КС.
“Прошу підтримати справжню європейську реформу”, – закликав спікер ВР Володимир Гройсман перед голосуванням.
Проти висловилася віце-спікер Оксана Сироїд.
Також проти голосувала більшість Самопомочі і вся фракція Радикальної Партії.
З БПП не проголосували Добродомов, Заліщук, Кривохатько, Батенко, Козаченко, Люшняк, Матіос, Матківський, Мусій, Мушак, Новак, Петренко, Томенко, Соловей, Сугоняко, Фірсов, Чепинога, Усов, Шевченко, Чекіта, Найєм.
З Народного Фронту не голосували Ємець, Васюник, Кацер-Бучковська, Княжицький, Кірш, Ксенжук, Романюк, Матейченко, Присяжнюк, Сюмар.
В Опоблоці не голосували Бакулін, обоє Добкіних, Вілкул, Льовочкіна, Мирний, Рабінович і Шуфрич.
Українська правда
Три компанії – міноритарні акціонери “Укрнафти”, підконтрольні олігарху Ігорю Коломойському, подали на “Нафтогаз” позов в Міжнародний арбітражний суд Лондона.
Відповідні документи є у розпорядженні “Української правди”.
Зокрема, у позові міноритарії поскаржилися на новий закон про акціонерні товариства, який позбавив їх контролю над головою правління “Укрнафти” та частиною її наглядової ради, а також знизив кворум для загальних зборів акціонерів з 60% до 50%.
Раніше міноритарії, завдяки акціонерній угоді від 2010 року і доповненнях до неї від 2011 року, мали ексклюзивне право пропонувати загальним зборам акціонерів кандидата на пост глави правління “Укрнафти”, який потім пропонував наглядовій раді інших членів правління, а також право пропонувати 5 з 11 членів наглядової ради.
У зв’язку з цим компанії Коломойського заявили, що заплановані на 22 липня загальні збори акціонерів, на яких планується, зокрема, призначити нового голову правління “Укрнафти”, порушують права заявників одразу у шести пунктах.
Також у документі компанії Коломойського скаржаться, що “Нафтогаз” і державні енергорегулятори змушували “Укрнафту” продавати газ для населення за ціною, нижчою від собівартості видобутку, не дозволяли продавати газ на відкритому ринку, а також відібрали частину газу компанії, який знаходився у сховищах “Укртрансгазу”.
“Починаючи з січня 2015 року, Україна і “Нафтогаз” взяли курс на здобуття контролю над менеджментом “Укрнафти” шляхом, який порушує права заявників”, – йдеться у позові.
Також компанії Коломойського додали, що прем’єр Арсеній Яценюк та інші державні чиновники не приховували, що законодавчі зміни направлені саме на зміну керівництва “Укрнафти”. Для цього вони процитували декілька публічних заяв Яценюка і заступника голови “Нафтогазу” Андрія Пасішника на цю тему.
У зв’язку з цим заявники стверджують, що зазнали і продовжують зазнавати суттєвих втрат та збитків.
Як відомо, раніше прем’єр Арсеній Яценюк заявляв, що через цю акціонерну угоду, яку з “Укрнафтою” підписав уряд Юлії Тимошенко, держава втратила право пропонувати кандидатуру голови правління “Укрнафти”. У іншому випадку Коломойський отримував право подавати позов у лондонський суд, а сума цього позову може становити $5 мільярдів.
Однак прийняті Радою у 2015 році зміни у закон про акціонерні товариства перекрили дію цією угоди.
У той же час юридичний аналіз угоди між “Нафтогазом” і “Укрнафтою”, який є в розпорядженні “Української правди” містить “висновок щодо невідповідності більшості її статей нормам чинного законодавства, а в окремих випадках, щодо нікчемності норм угоди з огляду на недотримання імперативних норм та порушення публічного порядку”.
Зокрема, незаконними є норми про підпорядкування умов угоди виключно правовим нормам Англіїї і вирішення спорів виключно у лондонському суді.
У п’ятницю, 17 липня, відбудеться засідання наглядової ради “Укрнафти”, яка буде готувати зібрання загальних зборів акціонерів компанії 22 липня. Таким чином, компанії Коломойського подали скаргу в суд безпосередньо напередодні цього засідання.
Кандидатом на посаду нового голови правління “Укрнафти” номінаційний комітет визначив британського нафтового менеджера Марка Роллінза.
У четвер стало відомо, що кілька днів тому компанії Коломойського раптом також запропонували його ж кандидатуру. Таким чином вони формально дотрималися умов угоди від 2010 року.
Українська правда
Три компанії – міноритарні акціонери “Укрнафти”, підконтрольні олігарху Ігорю Коломойському, подали на “Нафтогаз” позов в Міжнародний арбітражний суд Лондона.
Відповідні документи є у розпорядженні “Української правди”.
Зокрема, у позові міноритарії поскаржилися на новий закон про акціонерні товариства, який позбавив їх контролю над головою правління “Укрнафти” та частиною її наглядової ради, а також знизив кворум для загальних зборів акціонерів з 60% до 50%.
Раніше міноритарії, завдяки акціонерній угоді від 2010 року і доповненнях до неї від 2011 року, мали ексклюзивне право пропонувати загальним зборам акціонерів кандидата на пост глави правління “Укрнафти”, який потім пропонував наглядовій раді інших членів правління, а також право пропонувати 5 з 11 членів наглядової ради.
У зв’язку з цим компанії Коломойського заявили, що заплановані на 22 липня загальні збори акціонерів, на яких планується, зокрема, призначити нового голову правління “Укрнафти”, порушують права заявників одразу у шести пунктах.
Також у документі компанії Коломойського скаржаться, що “Нафтогаз” і державні енергорегулятори змушували “Укрнафту” продавати газ для населення за ціною, нижчою від собівартості видобутку, не дозволяли продавати газ на відкритому ринку, а також відібрали частину газу компанії, який знаходився у сховищах “Укртрансгазу”.
“Починаючи з січня 2015 року, Україна і “Нафтогаз” взяли курс на здобуття контролю над менеджментом “Укрнафти” шляхом, який порушує права заявників”, – йдеться у позові.
Також компанії Коломойського додали, що прем’єр Арсеній Яценюк та інші державні чиновники не приховували, що законодавчі зміни направлені саме на зміну керівництва “Укрнафти”. Для цього вони процитували декілька публічних заяв Яценюка і заступника голови “Нафтогазу” Андрія Пасішника на цю тему.
У зв’язку з цим заявники стверджують, що зазнали і продовжують зазнавати суттєвих втрат та збитків.
Як відомо, раніше прем’єр Арсеній Яценюк заявляв, що через цю акціонерну угоду, яку з “Укрнафтою” підписав уряд Юлії Тимошенко, держава втратила право пропонувати кандидатуру голови правління “Укрнафти”. У іншому випадку Коломойський отримував право подавати позов у лондонський суд, а сума цього позову може становити $5 мільярдів.
Однак прийняті Радою у 2015 році зміни у закон про акціонерні товариства перекрили дію цією угоди.
У той же час юридичний аналіз угоди між “Нафтогазом” і “Укрнафтою”, який є в розпорядженні “Української правди” містить “висновок щодо невідповідності більшості її статей нормам чинного законодавства, а в окремих випадках, щодо нікчемності норм угоди з огляду на недотримання імперативних норм та порушення публічного порядку”.
Зокрема, незаконними є норми про підпорядкування умов угоди виключно правовим нормам Англіїї і вирішення спорів виключно у лондонському суді.
У п’ятницю, 17 липня, відбудеться засідання наглядової ради “Укрнафти”, яка буде готувати зібрання загальних зборів акціонерів компанії 22 липня. Таким чином, компанії Коломойського подали скаргу в суд безпосередньо напередодні цього засідання.
Кандидатом на посаду нового голови правління “Укрнафти” номінаційний комітет визначив британського нафтового менеджера Марка Роллінза.
У четвер стало відомо, що кілька днів тому компанії Коломойського раптом також запропонували його ж кандидатуру. Таким чином вони формально дотрималися умов угоди від 2010 року.
Українська правда
Генпрокурор Віктор Шокін таки підписав наказ про звільнення з органів прокуратури першого заступника начальника Головного слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна та заступника прокурора Київської області Олексія Корнійця.
Про це сказано на сайті ГПУ.
Там зазначили, що розслідуванням кримінального провадження за фактом вчинення ними злочину займається управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури, яке підпорядковане заступнику Генерального прокурора Давіду Сакварелідзе. Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснює відділ процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генпрокуратури, підпорядковане заступнику Генерального прокурора Віталію Каську.
Нагадаємо, 5 липня заступник голови слідчого управління Генпрокуратури Володимир Шапакін і заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць були затримані за підозрою у вимаганні хабара в особливо великих розмірах.
В результаті обшуку у них вдома і на роботі були вилучені гроші на загальну суму близько 500 тисяч доларів, а також коштовності і зброя.
Суд заарештував обох, а також третього підозрюваного – приватну особу Валерія Гібаленка – на два місяці з можливістю вийти під заставурозміром 3,2 млн гривень.
9 липня Шапакін вийшов під заставу.
У вівторок стало відомо, що генпрокурор Віктор Шокін і його перший заступник Володимир Гузир здійснюють тиск на слідство та суди для зняття обвинувачень з затриманих чиновників і для переслідування слідчих та прокурорів, які проводили спецоперацію.
У коментарі “УП” Шокін, і його інший заступник Юрій Столярчук запевнили, що не тиснуть на слідчих і жодних кримінальних справ щодо них немає.
Однак ще один заступник Шокіна – Віталій Касько, який також брав участь у спецоперації проти корумпованих прокурорів, підтвердив факт тиску на слідчих і їхнє кримінальне переслідування з боку керівництва ГПУ.
Ввечері вівторка президент Порошенко викликав до себе Шокіна і Сакварелідзе, вони запевнили, що конфлікту немає.
Про деталі конфлікту читайте у статті “Української правди”.
Українська правда
Верховна Рада проголосувала за постанову, яка визначає графік розгляду законопроекту щодо скасування недоторканності суддів та депутатів.
За відповідне рішення у вівторок проголосували 283 народних депутати.
Президентський проект змін до Конституції ще у січні включили у порядок денний і в лютому спрямували до Конституційного суду.
Відповідно до прийнятої постанови, депутати та президент матимуть право подати поправки до законопроекту до 15 серпня.
Комітети Ради муситимуть до 25 серпня розглянути подані поправки та підготувати відповідний законопроект для розгляду у парламенті.
Сам розгляд муситиме відбутися в першому читанні після 25 серпня.
При цьому лідери усіх малих фракцій коаліції заявили, що якщо депутатська недоторканність за цим законопроектом знімається, то суддівська недоторканність залишається.
“Суддівська недоторканність нікуди не дівається. Просто це рішення (про зняття недоторканності – ред.) передається Вищій раді юстиції, яка повністю заангажована на вищих керівників держави”, – заявила лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко.
Вона, як і лідери “Радикально партії” та “Самопомочі” закликала внести в Раду закон про імпічмент президента.
Українська правда
Підприємства олігарха Дмитра Фірташа обслуговують патріотичний російський форум, який російська окупаційна влада проводить у захопленому Криму.
Про це пише австрійське агентство APA, “Українська правда” знайшла документальні підтвердження цьому твердженню.
Мова йде про “Всеросійський молодіжний форум” на Бакальскій косі. Форум розділений на кілька змін, одна з них – збір пошукових загонів і військово-патріотичних клубів, громадських об’єднань та центрів патріотичного виховання молоді, агітаційні бригади.
На цьому форумі вже виступав рупор і головний пропагандист Кремля Дмитро Кисельов, який, починаючи з літа 2013 року в своїх програмах веде антиукраїнську пропаганду з подачею часто неправдивих фактів.
Федеральне агентство у справах молоді РФ з кінця весни і до початку літа провела ряд тендерів, щоб закупити послуги для форуму.
Згідно з результатами тендеру, послуги зі сприяння у проведенні Всеросійського молодіжного форуму “Таврида”, в частині забезпечення харчування проживання учасників, експертів і гостей надає ТОВ “Титанові інвестиції”. Сума тендеру 74 538 660 рублів (близько 1 316 760 доларів). Тендер проводився лише з одним учасников.
ТОВ “Титанові інвестиції” зареєстрована в Росії 17 червня 2014 році вже після анексії Криму.
Засновником компанії виступає ТОВ “Летан Інвестментс Лімітед”, зареєстрована на Кіпрі.
Саме на цю компанію оформлена головна холдингова компанія Фірташа – австрійська Group DF International.
Сам форум проходить на території бази відпочинку “Волна”, що базується в селищі Стерегуще. База належить заводу “Кримський титан”, який в жовтні 2014 року був повністю переданий російському ТОВ “Титанові інвестиції”.
28 червня на одному з місцевих форумів користувач повідомив, що співробітники підприємства мали відпочивати на базі до 1 липня, а після того там мали готуватися до форуму “Таврида”.
“Але 27.06 були згорнуті всі розважальні, аніматорські програми, закрите кафе, теніс, більярд. Сьогодні приїхав Догадов з командою виселяти відпочиваючих з бази достроково, бо москвічі не хочуть дихати одним повітрям з місцевими аборигенами”, – написав користувач.
Українська правда
Верховна Рада прийняла закон, відповідно до якого в Україні запровадять фото- та відеофіксацію порушень правил дорожнього руху.
За відповідний закон у вівторок проголосували 267 народних депутатів.
Зокрема законом передбачено, що в Україні запровадять системи автоматичної фіксації порушень ПДР, як у країнах Європи.
При цьому квитанції за зафіксовані в автоматичному режимі порушення будуть надходити на адресу власників авто разом із доданими фото- чи відеодоказами.
Після цього у власника авто буде час на те, щоб зрозуміти, чи він керував машиною в момент здійснення порушення, чи інша особа, якій авто передавалось.
Кожен матиме право оскаржити таке рішення в суді.
Власникам авто, які передали його по довіреності, дадуть час на те, щоб оформити продаж авто.
Якщо власник транспортного засобу висловить бажання, то він матиме можливість отримати інформацію про фіксацію порушення ПДР на телефон чи електронну пошту.
Також законом запроваджується система штрафних балів, які будуть враховуватись під час накладення штрафів.
Працівників патрульної поліції та інші підрозділи наділять правом стягувати штрафи на місці порушення.
Вилучення прав у воії буде можливе лише за рішенням суду.
Українська правда
Верховна Рада прийняла закон про місцеві вибори.
За відповідне рішення проголосували 257 народних депутатів.
До другого читання до законопроекту було підготовлено 1547 поправок, повідомив Андрій Парубій.
Законопроект пропонував надати право участі у виборах тим політичним партіям, котрі зареєстровані за 365 днів до виборів.
Однак у ході обговорення це положення було вилучено із тексту законопроекту.
“Ми не проти, аби участь у виборах брали всі партії, зареєстровані на момент опублікування цього закону”, – зазначив голова фракції БПП Юрій Луценко, виступаючи з трибуни ВР.
Згідно із законом, вибори на окупованих територіях Донбасу та в Криму у зв’язку із агресією РФ 25 жовтня проводитися не будуть.
За словами Князевича, вибори на цих територіях “не проводяться у зв’язку зі здійсненням Росією тимчасової окупації та збройної агресії проти України та неможливістю забезпечення дотримання стандартів проведення виборів Організацією з безпеки та співробітництва в Європі”.
Крім того, профільний комітет підтримав пропозицію щодо вилучення з переліку суб’єктів виборчого процесу виборчих блоків.
Також законом передбачається гендерна квота серед учасників виборів. За словами Луценка, має бути 30% жінок, висунутих кандидатами у депутати. Нардеп Ірина Геращенко уточнила, що йдеться про не менше, як 30% представників однієї статі. “Якщо (серед тих, хто бере участь – УП) в місцевих виборах буде 30% чоловіків – це теж нормально”, – сказала Геращенко.
Водночас закон встановлює механізм відкликання депутатів місцевих рад та місцевих голів.
В законі пропонується чітко встановити кількісний склад відповідних місцевих рад, який визначатиметься Центральною виборчою комісією до початку виборчого процесу чергових виборів в залежності від кількості виборців, які належать до відповідної територіальної громади, проживають на території області, району, району в місті.
Вибори мерів у містах, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч, проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості.
Тобто для перемоги кандидат у мери має набрати щонайменше 50%+1 голосів виборців. Інакше буде оголошено другий тур виборів.
Вибори сільського, селищного, міського (міст, кількість виборців у яких є меншою ніж 90 тисяч) голови проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі – тобто в один тур.
Українська правда
Для підготовки “Чорноморнафтогазу” до майбутнього осінньо-зимового періоду необхідно приблизно 1,9 мільярда рублів.
Нагромаджені борги споживачів ставлять під загрозу виконання заходів з підготовки до зими, пише “Крим.Реаліі”.
“Планувалося, що основним джерелом фінансування стануть розрахунки споживачів за газ. Однак на сьогоднішній день заборгованість перед “Чорноморнафтогазом” досягла 2,07 мільярда рублів, у тому числі борги за 2014 – 414 мільйонів рублів”, – йдеться в прес-релізі підприємства.
Серед найбільших боржників – промислові підприємства, такі як Кримський содовий завод (404,4 мільйона рублів), “Кримтеплоелектроцентраль” (344,4 мільйона рублів), “Кримгазмережа”. Сотні мільйонів заборгували також тепловиробляючі споживачі – “Кримтеплокомуненерго” (468,4 мільйона рублів), “СК” Комфорт “,” Ялтинські теплові мережі “; а також споживачі Севастополя – “Севастопольгаз” (215,7 мільйона рублів) і “Севтеплоенерго”.
Крім того, на сьогоднішній день подано 45 позовних заяв на суму 1,843 мільярда рублів, з яких задоволено 34 на суму 1,21 мільярда рублів.
За інформацією компанії “рішення судів на користь “Чорноморнафтогазу” не виконуються.
Також у прес-службі зазначають, що “Чорноморнафтогаз” змушений фактично безкоштовно кредитувати недобросовісних споживачів, тому відключення боржників зірве роботу об’єктів життєзабезпечення всього Криму.
“Гостра нестача грошових коштів ставить під загрозу виконання заходів з підготовки виробничих об’єктів до надійній роботі в майбутньому опалювальному сезоні”, – заявляє компанія.
Українська правда
У Берліні розглядають варіант тимчасового виходу Греції з єврозони – на 5 років.
Про це повідомляє німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung з посиланням на документ, який Мінфін Німеччини розіслав урядам країн єврозони.
Зокрема, німецьке відомство пропонує в документі два варіанти вирішення грецького питання.
Згідно з першим, уряд Греції повинен “значно та швидко” покращити свої пропозиції щодо реформ” та заручитися “повною підтримкою в грецькому парламенті”.
Окрім того, Греція повинна передати держактиви на 50 млрд євро у зовнішній фонд.
Другий варіант вирішення ситуації передбачає вихід Греції з єврозони на 5 років.
За цей час країна повинна реструктурувати свій борг.
Водночас, Греція залишатиметься членом ЄС та отримуватиме “гуманітарну та технічну допомогу”.
Як відзначає видання EUobserver, документ обговорювався на технічному рівні в суботу вранці, але не розглядався міністрами фінансів під час їх засідання ввечері.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що надзвичайний саміт ЄС щодо Греції, запланований на неділю, було скасовано.
Українська правда
|
|
